ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КАТЕТЕРНОЇ АБЛЯЦІЇ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НА КОГНІТИВНІ ФУНКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

PUMTS. 2021; 42(2): 75-81.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.075

Фібриляція передсердь (ФП) безпосередньо призводить до зниження когнітивних функцій незалежно від перенесених цереброваскулярних фатальних подій, але незрозуміло, чи може відновлення синусового ритму та зменшення навантаження ФП послабити швидкість цього зниження. Дані щодо впливу радіочастотної абляції на когнітивні функції пацієнтів суперечливі та потребують вивчення. Мета роботи — оцінити прогностичне значення радіочастотної катетерної абляції фібриляції передсердь на когнітивні функції у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Досліджено вплив радіочастотної катерної абляції ФП на когнітивні функції у 136 пацієнтів (середній вік 59,7 ± 8,6 років) із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та порівняно із 58 пацієнтами контрольної групи (58,2 ± 8,1 років), яким абляція не проводилась та продовжувалась тактика медикаментозної антиаритмічної терапії. Когнітивні функції оцінювались за допомогою Монреальського когнітивного тесту (MoCA) на етапі включення у дослідження та через 2 роки. Зниження когнітивних функцій визначалось як показник MoCA тесту < 26 балів, когнітивне порушення < 23 балів. Через 2 роки після втручання у групі абляції відзначалась позитивна динаміка (базовий рівень MoCA тесту — 25,1 ± 2,48, 2-річний етап — 26,51 ± 2,33, р < 0,001) та негативна у контрольній групі (25,47 ± 2,85 і 24,57 ± 3,61, відповідно, р < 0,001). Наявність когнітивного порушення до абляції було суттєво пов’язане з поліпшенням когнітивної функції через 2 роки після абляції ФП за даними поліномінального регресійного аналізу. Отримані дані свідчать про вірогідний позитивний вплив радіочастотної абляції ФП на когнітивні функції у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка.

REFERENCES
  1. Jin, M., Kim, T., Kang, K., Yu, H., Uhm, J., Joung, B., et al. (2019). Atrial Fibrillation Catheter Ablation Improves 1-Year Follow-Up Cognitive Function, Especially in Patients With Impaired Cognitive Function. Circulation: Arrhythmia And Electrophysiology, 12(7). https://doi.org/10.1161/circep.119.007197.
  2. Medi, C., Evered, L., Silbert, B., Teh, A., Halloran, K., & Morton, J., et al. (2013). Subtle Post-Procedural Cognitive Dysfunction After Atrial Fibrillation Ablation. Journal Of The American College Of Cardiology, 62(6), 531–539. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.03.073.
  3. Graves, K. G., May, H. T., Jacobs, V., Bair, T. L., Stevens, S. M., Woller, S. C., Crandall, B. G., Cutler, M. J., Day, J. D., Mallender, C., Osborn, J. S., Peter Weiss, J., & Jared Bunch, T. (2017). Atrial fibrillation incrementally increases dementia risk across all CHADS2 and CHA2DS2VASc strata in patients receiving long-term warfarin. American heart journal, 188, 93–98. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2017.02.026.
  4. Junejo, R. T., Lip, G., Fisher, J. P. (2020). Cerebrovascular Dysfunction in Atrial Fibrillation. Frontiers in physiology, 11, 1066. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.01066.
  5. Gardarsdottir, M., Sigurdsson, S., Aspelund, T., Rokita, H., Launer, L. J., Gudnason, V., et al. (2018). Atrial fibrillation is associated with decreased total cerebral blood flow and brain perfusion. Europace: European pacing, arrhythmias, and cardiac electrophysiology: journal of the working groups on cardiac pacing, arrhythmias, and cardiac cellular electrophysiology of the European Society of Cardiology, 20(8), 1252–1258. https://doi.org/10.1093/europace/eux220.
  6. Smith, E. E., Schneider, J. A., Wardlaw, J. M., Greenberg, S. M. (2012). Cerebral microinfarcts: the invisible lesions. The Lancet. Neurology, 11(3), 272–282. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(11)70307-6.
  7. Conen, D., Rodondi, N., Müller, A., Beer, J. H., Ammann, P., Moschovitis, G., et al. (2019). Relationships of Overt and Silent Brain Lesions With Cognitive Function in Patients With Atrial Fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 73(9), 989–999. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.12.039.
  8. Frey, A., Sell, R., Homola, G. A., Malsch, C., Kraft, P., Gunreben, I., et al. (2018). Cognitive Deficits and Related Brain Lesions in Patients With Chronic Heart Failure. JACC. Heart failure, 6(7), 583–592. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2018.03.010.
  9. Adamski, M. G., Sternak, M., Mohaissen, T., Kaczor, D., Wierońska, J. M., Malinowska, M., et al. (2018). Vascular Cognitive Impairment Linked to Brain Endothelium Inflammation in Early Stages of Heart Failure in Mice. Journal of the American Heart Association, 7(7), e007694. https://doi.org/10.1161/JAHA.117.007694.
  • Короткая ссылка на эту статью: http://promedosvity.in.ua?lang=uk&p=7303

    Оставить комментарий

    You must be logged in to post a comment.