ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ВИРАЗКОВОГО КОЛІТУ В ДІТЕЙ НА СТАЦІОНАРНОМУ ЕТАПІ

PUMTS. 2021; 42(2): 69-74.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.069

Питання прогнозування перебігу виразкового коліту, його ускладнень, ефективності проведеної терапії є актуальним завданням практичної охорони здоров’я, а його розв’язання сприятиме підвищенню ефективності діагностики й лікування цієї складної патології дитячого віку. Мета роботи — розробка моделі прогнозування безперервно рецидивного перебігу виразкового коліту в дітей. Проведено клініко-статистичний аналіз 52 історій хвороб дітей із виразковим колітом у динаміці лікування. Пацієнтів було розподілено на дві групи: група І — 24 (46 %) дитини, які протягом 6 міс. досягли клінічної ремісії (індекс клінічної активності (PUCAI) нижче 10 балів після курсу лікування), що відповідало мінімальному ступеню активності; група ІІ — 28 (54 %) хворих, які упродовж 6 міс. не досягли клінічної ремісії (PUCAI ≥ 20 балів після курсу лікування), що свідчило про хронічний безперервно рецидивний перебіг виразкового коліту. На основі проведеного аналізу анамнестичних, клінічних, лабораторних, ендоскопічних, морфологічних та гістохімічних критеріїв у дітей із виразковим колітом установлено предиктори безперервно рецидивного його перебігу в стадії загострення: анамнестичні — непереносимість молочних продуктів (RR = 2,1 ± 0,4, p < 0,05); клінічні — PUCAI ≥ 55 балів (RR = 10,7 ± 1,0, p < 0,05); ендоскопічні — індекс Rachmilewitz ≥ 6 балів (RR = 3,6 ± 0,5, p < 0,05); лабораторні — тромбоцити ≥ 450 × 109/л (RR = 6,4 ± 0,7, p < 0,05), гемоглобін ≤ 90 г/л (RR = 5,6 ± 0,7, p < 0,05), ШОЕ ≥ 22 мм/год (RR = 5,6 ± 0,7, p < 0,05), фібриноген ≥ 4 г/л (RR = 4,3 ± 0,7, p < 0,05), лейкоцити ≥ 13 × 109/л (RR = 3,4 ± 0,7, p < 0,05); морфологічні — висока гістологічна активність (RR = 4,9 ± 0,6, p < 0,05), тотальна форма (RR = 2,0 ± 0,4, p < 0,05), наявність криптитів (RR = 2,8 ± 0,5, p < 0,05), зменшення кількості келихоподібних клітин (RR = 1,7 ± 0,3, p < 0,05), фіброз строми (RR = 1,5 ± 0,2, p < 0,05); гістохімічні та імуногістохімічні — відсутність (0 балів) експресії MUC2 (RR = 5,5 ± 0,7, p < 0,05), забарвлення нейтрофілів із наявністю глікогену (RR = 3,6 ± 0,6, p < 0,05), низький (1–2 бали) рівень експресії TFF3 (RR = 2,5 ± 0,4, p < 0,05). Створено математичну модель індивідуального прогнозу хронічного безперервно рецидивного перебігу виразкового коліту, діагностична ефективність якої склала: чутливість — 93 %, специфічність — 86 %, точність — 89 %.

REFERENCES
  1. Denysova, M. F. (2020). Vyrazkovyi kolit ta dity — skladne pytannia diahnostyky ta likuvannia. [Ulcerative colitis and children are a difficult issue for diagnosis and treatment]. Zdorovia Ukrainy. Pediatriia — Health of Ukraine.Pediatria, 1(52), 10–11.
  2. Arai, K. (2020). Very Early-Onset Inflammatory Bowel Disease: A Challenging Field for Pediatric Gastroenterologists. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr, 23(5), 411–422.
    https://doi.org/10.5223/pghn.2020.23.5.411.

  3. Yerushalmy-Feler, A., Singer, D., Berkovitch, G., Lubetzky, R., Dotan, I., & Ziv-Baran, T., et al. (2020). Predictors for poor outcome of hospitalized children with inflammatory bowel disease. Eur J Pediatr, 179(1), 157–164. https://doi.org/10.1007/s00431-019-03491-9.
  4. Furukawa, S., Yagi, S., Shiraishi, K., Mori, K., Ninomiya, T., & Kawasaki, K., et al. (2020). Association between platelet count and mucosal healing in Japanese patients with ulcerative colitis: a cross-sectional study. BMC Gastroenterol, 20(1), 384. https://doi.org/10.1186/s12876-020-01538-y.
  5. Mack, D. R., Saul, B., Boyle, B., Griffiths, A., Sauer, C., & Markowitz, J., et al. (2020). Analysis of Using the Total White Blood Cell Count to Define Severe New Onset Ulcerative Colitis in Children. J Pediatr Gastroenterol Nutr, 71(3), 354–360. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002797.
  6. Nakarai, A., Kato, J., Hiraoka, S., Takashima, S., Inokuchi, T., & Takahara, M., et al. (2018). An Elevated Platelet Count Increases the Risk of Relapse in Ulcerative Colitis Patients with Mucosal Healing. Gut and Liver, 12(4), 420–425. https://doi.org/10.5009/gnl17236.
  7. Takaki, Y., Mizuochi, T., Eda, K., Ishihara, J., & Yamashita, Y. (2019). Laboratory values in Japanese children with newly diagnosed inflammatory bowel disease. Pediatr Int, 61(7), 720–725. https://doi.org/10.1111/ped.13892.
  8. Ziade, F., Rungoe, C., Kallemose, T., Paerregaard, A., Wewer, A. V., & Jakobsen, C. (2019). Biochemical Markers, Genotype, and Inflammation in Pediatric Inflammatory Bowel Disease: A Danish Population-Based Study. Dig Dis, 37(2), 140–146. https://doi.org/10.1159/000494215.
  9. Fedulova, E. N., Zhukova, E. A., Kuznetsova, T. A., Shumilova, O. V., Fedorova, O. V., & Tutina, O. A. (2013). Prognosticheskie morfologicheskie kriterii yazvennogo kolita recidiviruyushchego i nepreryvnogo techeniya u detej [Forward-morphological criteria of ulcerative colitis relapse and continuous flow in children]. Vestnik RAMN — Annals of the Russian academy of medical sciences, 68(10), 32–36. URL: https://doi.org/10.15690/vramn.v68i10.785.
  10. Diederen, K., Hoekman, D. R., Leek, A., Wolters, V. M., Hummel, T. Z., & de Meij, T. G., et al. (2017). Raised faecal calprotectin is associated with subsequent symptomatic relapse, in children and adolescents with inflammatory bowel disease in clinical remission. Aliment Pharmacol Ther, 45(7), 951–960. https://doi.org/10.1111/apt.13950.
  • Короткая ссылка на эту статью: http://promedosvity.in.ua?lang=uk&p=7298

    Оставить комментарий

    You must be logged in to post a comment.