ЗМІНИ ГЕМОДИНАМІКИ У РАЗІ НЕУСКЛАДНЕНИХ ГІПЕРТОНІЧНИХ КРИЗІВ

PUMTS. 2021; 41(1): 63-69.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.01.063

Мета роботи — поліпшити результати лікування неускладнених гіпертонічних кризів на догоспітальному етапі шляхом вивчення стану системної гемодинаміки, визначення балансу вегетативної нервової системи у хворих на артеріальну гіпертензію в разі неускладнених гіпертонічних кризів. Проведено дослідження 206 хворих із документованою гіпертонічною хворобою II стадії, 75 осіб мали стабільний перебіг захворювання, яких було обстежено амбулаторно. Практично здорових — 31 особа. Проаналізовано показники варіабельності серцевого ритму в обстежених осіб. Електрокардіограму реєстрували на 12-канальному комп’ютерному електрокардіографічному комплексі «Кардіолаб» (ХАІ-Медика, Харків) до початку надання екстреної медичної допомоги та після купірування гіпертонічного кризу. Первинний вегетативний статус у хворих на артеріальну гіпертензію і спрямованість його змін після приймання антигіпертензивних препаратів, оцінені в межах гострих медикаментозних проб, дає змогу визначити можливості диференційного вибору медикаментозної терапії та прогнозувати її ефективність. Зниження артеріального тиску достовірно зменшувало відсоток ризику як за шкалою SCORE із 5,83 [3,68; 8,66] % до 3,39 [1,87; 6,65] %, (p < 0,05), так і Framingham Risk Score з 31,93 [22,72; 43,25] % до 21,74 [15,35; 31,43] %, (p < 0,05). Надання екстреної медичної допомоги пацієнтам із гіпертонічною хворобою загалом було ефективним і супроводжувалося достовірним зниженням систолічного артеріального тиску на – 63,93 % і діастолічного — на – 12,5 %. Ефективне зниження артеріального тиску зменшувало кардіоваскулярний ризик як за шкалою SCORE, так і Framingham Risk Score. Призначення диференційної екстреної медичної допомоги особам із гіпертонічним кризом залежно від балансу вегетативної нервової системи було ефективним і супроводжувалося нормалізацією загального периферичного опору судин.

REFERENCES
  1. Birillo, Yu. S., & Vaskovets, A. S. (2017). Gipertonicheskiye krizy: chastota razvitiya v raznoye vremya sutok, taktika vracha skoroy pomoshchi [Hypertensive crises: the frequency of development at different times of the day, the tactics of an ambulance doctor]. Gomel: GomGMU. URL:http://elib.gsmu.by/handle/GomSMU/5096.
  2. Touyz, R. M., & Dominiczak, A. F. (2016). Hypertension guidelines: is it time to reappraise blood pressure thresholds and targets? Hypertension, 67, 688-689. URL: https://www.ahajournals.org/doi/full/10.1161/hypertensionaha.116.07090.
  3. Xhignesse, P., Krzesinski, F., & Krzesinski, J. M. (2018). Hypertensive crisis. Rev Med Liege, 73(5-6), 326–332. URL:https://europepmc.org/article/med/29926574.
  4. Pappano, A. J., & Wier, W. G. (2018). Cardiovascular Physiology-E-Book. Elsevier Health Sciences. Mosby Physiology Monograph Series (with Student Consult Online Access), 10(2-3), 304. URL: https://www.elsevier.com/books/cardiovascular-physiology/9780323086974.
  5. Dampney, R. A. (2016). Central neural control of the cardiovascular system: current perspectives. Advances in physiology education, 40(3), 283-296. URL: https://journals.physiology.org/doi/full/10.1152/advan.00027.2016.
  6. Prasmytskiy, O. T., & Grachev, S. S. (2017). Anesteziologiya i reanimatologiya [Anesthesiology and Reanimatology]. Minsk: Novoye znaniye.
  7. Kalyuzhin, V. V., Teplyakov, A. T., Solovtsov, M. A., Kalyuzhina, E., Bespalova, I. D., & Terentyeva, N. N. (2016). Remodeling of the left ventricle: one or several scenarios? Byulleten Sibirskoy Meditsiny — Bulletin of Siberian Medicine, 15(4), 120-139. URL: https://doi.org/10.20538/1682-0363-2016-4-120-139.
  8. Gingras, M., Farand, P., Safar, M. E., & Plante, G. E. (2009). Adventitia: the vital wall of conduit arteries. Journal of the American Society of Hypertension, 3(3), 166-183. URL:https://doi.org/10.1016/j.jash.2009.03.002.
  9. Kaess, B. M., Rong, J., Larson, M. G., Hamburg, N. M., Vita, J. A., Cheng, S. (2016). Relations of central hemodynamics and aortic stiffness with left ventricular structure and function: the Framingham Heart Study. Journal of the American Heart Association, 5(3), e002693. URL: https://doi.org/10.1161/JAHA.115.002693.
  10. Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European heart journal, 39(33), 3021–3104. URL: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.
  11. Svishchenko, Y. P. (2012). Arterialna gipertenziya. Onovlena ta adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazah [Hypertension. Updated and adapted clinical guidelines based on evidence]. Novosti meditsiny i farmatsii — Medicine and Pharmacy News, 422, 24–31. URL: https://doi.org/10.30841/2307-5112.5(73).2017.123024.
  12. Mancia, G., Fagard, R., & Narkiewicz, K. (2013). ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Blood pressure, 22(4), 193–278. https://doi.org/10.3109/08037051.2013.812549
  13. Sirenko, Yu. M., & Rekovets O. L. (2018). Metody vymiriuvannia arterialnoho tysku likariamy ta patsiientamy [Methods of measuring blood pressure by doctors and patients]. Arterialnaya gipertenziya — Arterial hypertension, 2, 93–98. URL: http://doi.org/10.22141/2224-1485.2.58.2018.131071.
  14. Teregulov, Yu. E. (2011). K metodike opredeleniya tipov tsentralnoy gemodinamiki v klinicheskoy praktike [On the method of determining the types of central hemodynamics in clinical practice]. Prakticheskaya meditsina — Practical medicine, 52, 138–140 [in Russian]. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/k-metodike-opredeleniya-tipov-tsentralnoy-gemodinamiki-v-klinicheskoy-praktike.
  15. Yabluchanskiy, N. I., & Martynenko, A. V. (2010). Variabelnost serdechnogo ritma v pomoshch prakticheskomu vrachu [Heart Rate Variability: Helping the Practitioner]. Kharkiv. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/46586473.pdf.
  16. Seravalle, G., Mancia, G., & Grassi, G. (2014). Role of the sympathetic nervous system in hypertension and hypertension-related cardiovascular disease. High Blood Pressure & Cardiovascular Prevention, 21(2), 89–105. URL: https://doi.org/10.1007/s40292-014-0056-1.
  17. Chan, S. S. W., Graham, C. A., & Rainer, T. H. (2016). Hypertension in the emergency department. Current hypertension reports, 18(5), 37. URL: https://doi.org/10.1007/s11906-016-0647-4.
  18. Taylor, D. A. (2015). Hypertensive Crisis. Critical Care Nursing Clinics of North America, 27(4), 439–447. URL:https://doi.org/10.1016/j.cnc.2015.08.003.
  • Короткая ссылка на эту статью: http://promedosvity.in.ua?lang=uk&p=7205

    Оставить комментарий

    You must be logged in to post a comment.