РОЛЬ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В ПАТОҐЕНЕЗІ КОМОРБІДНОГО ПЕРЕБІГУ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ РЕФЛЮКСНОЇ ХВОРОБИ ТА СИНДРОМУ НІЧНОГО АПНОЕ СНУ

PUMTS. 2020; 39(3): 72-76.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.03.072
Full text (PDF)

Вивчено стан оксидативного стресу та його роль у патоґенезі коморбідного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби без поєднаної патології із супутнім синдромом обструктивного апное. У дослідженні брали участь 65 хворих. До складу I групи увійшли пацієнти з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (46 %) без поєднаної патології, а до II групи — пацієнти з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (54 %) із супутнім синдромом обструктивного апное. Про оксидативний стрес судили за рівнем дієнових кон’югат і супероксиддисмутази, про якість життя — за опитувальником SF-36.
Виявлено, що у пацієнтів обох груп у період загострення захворювання спостерігається статистично достовірне зниження показників якості життя, які за ізольованого перебігу відображаються в шкалі фізичного здоров’я, а за поєднаного перебігу — шкалою психічного здоров’я. Установлено дисбаланс у системі чинників агресії і захисту слизової оболонки стравоходу з переважанням у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою без поєднаної патології з більшим ступенем вірогідності підвищення рівня дієнових кон’югат і вищого рівня кислотності в тілі шлунка, а в пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою зі супутньою патологією — нижчого рівня активності супероксиддисмутази. Виявлені зміни й наявність між ними тісного кореляційного зв’язку свідчать про те, що зниження рівня якості життя реалізує свою дію й через формування оксидативного стресу, становлячи патогенетичний чинник формування не лише гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, а й супутньої патології.

REFERENCES
  1. Akhmedov, T. N., Chamsutdinov, N. U., Abdulmanapova, S. A., & Bulgakov, S. A. (2019). Kliniko-epidemiologicheskie osobennosti i faktory riska razvitia gastroezofagealnoi reflyuksnoi bolezni: sovremennoe sostoianie problemy [Clinical and epidemiological features and risk factors for the development of gastroesophageal reflux disease: current state of the problem]. Vestnik DGMA — Herald DSMA, 2, 61–68.
  2. Melnik, S. M., & Lopatyn, A. S. (2014). Rasstroystva dykhaniya vo sne i gastroezofagealnaya reflyuksnaya bolezn: yest li svyaz mezhdu etimi zabolevaniyami [Sleep respiratory disorders and gastroesophageal reflux disease: is there a connection between these diseases]. Rossiyskaya rinologiya — Russian rhinology, 3, 41–46.
  3. Fedorova, S. O., Kozlova, N. M., & Lavrik, S. (2016). Sindrom obstruktivnogo apnoe sna, assotsiirovannyy s gastroezofagealnoy reflyuksnoy boleznyu [Obstructive sleep apnea syndrome associated with gastroesophageal reflux disease]. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal — Siberian Medical Journal, 3, 5–8.
  4. Shelkovich, Yu. Ya. (2013). Rol Ye-kadgerina v otsenke povrezhdeniya slizistoy obolochki pishchevoda u patsiyentov s gastroezofagealnoy reflyuksnoy boleznyu, assotsiirovannoy s sindromom obstruktivnogo apnoe/gipopnoe [The role of E-cadherin in assessing esophageal mucosal damage in patients with gastroesophageal reflux disease associated with obstructive apnea/hypopnea syndrome]. Rossiyskiy Zhurnal gastroenterologii, gepatologii і koloproktologii — Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology and Coloproctology, 29, 25–32.
  5. Shelkovich, Yu. Ya., Shishko, V. I., & Kolodzeysky, Y. A. (2019). Kollogen IV tipa kak biomarker povrezhdeniya slizistoy obolochki pishchevoda u patsiyentov s gastroezofagealnoy reflyuksnoy boleznyu I sindrom obstrukyivnogo apnoe/gipopnoe sna [Type IV collogen as a biomarker of damage to the esophagus mucosa in patients with gastroesophageal reflux disease and obstructive sleep apnea/hypopnea syndrome]. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennoe meditsinskogo universiteta — Journal of the Grodno State Medical University, 17, 2, 159–163.
  6. Eusebi, L. H., Ratnakumaran, R., & Juan, J. et al. (2018). Global prevalence of and risk factors for, gastroesophageal reflux symptoms: meta-analysis. Gut, 67(3), 430–440.
  7. Gyawali, C.P., Kahrilas, P.J., & Savarino. E. et al. (2018). Modern diagnosis of GERD: the Lyon Consensus. Gut, 67(7), 1351–1362.
  8. Jung, H., Choung, R. S., & Talley, N. (2010). Gastroesophageal Reflux Disease and Sleep Disorders: Evidence for a Causal Link and therapeutic implications. J. Neurogastroenterol Motil, 16(1), 22–29.
  9. Lindam, A., Kendall, B. J., & Thrift, A. P., et al. (2015). Symptoms of Obstructive Sleep Apnea,Gastroesophageal Reflux and the Risk of Barrett’s Esophagus in a Population-Based Case-Control Study. PloS One, 10(6).
  10. Oh, J. H. (2016). Gastroesophageal reflux disease: recent advances and its association with sleep. Ann. New York Academy of Sciences, 1380(1), 195–203.
  11. Richter, J. E., & Rubenstein, J. H. (2018). Presentation and Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Gastroenterology, 154(2), 267–276.
  12. Sereda, N. N. (2014). Gastroezofagealnaya reflyuksnaya bolezn [Gastroesophageal reflux disease]. Sibirskij medicnskij zhurnal — Siberian Medical Journal, 127(4), 133–139.
  13. Shepherd, K., & Orr, W. (2016). Mechanism of Gastroesophageal Reflux in Obstructive Sleep Apnea: Airway Obstruction or Obesity? J. Clin Sleep. Med., 12, 1, 87–94.
  14. Tufik, S., Santos-Silva, R., Taddei, J. A. et al. (2010). Obstructive sleep apnea syndrome in the Sao-Paulo. Epidemiologic Sleep Medicine, 11(5), 441–446.
  15. Wu, Z. H., Jang, X. P., & Niu, X. et al. (2019). The relationship between obstructive sleep apnea/hypopnea syndrome and gastroesophageal reflux disease: a meta-analysis. Sleep Breath, 23(2), 389–397.
Короткая ссылка на эту статью: http://promedosvity.in.ua?lang=uk&p=6776

Оставить комментарий

You must be logged in to post a comment.