ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ У ХВОРИХ НА СПАЙКОВУ НЕПРОХІДНІСТЬ КИШЕЧНИКУ

PUMTS. 2019; 34(2): 42-47

https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.02.042

ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева АМН України», Харків, *Сумський державний університет, Суми, **Харківський національний медичний університет

З метою оцінки діагностичної цінності різних видів інструментальних досліджень та розробки послідовності діагностичних заходів при гострій спайковій непрохідності кишечнику проведено аналіз результатів обстеження 35 пацієнтів. Комплексне обстеження включало з’ясування скарг, збір анамнезу, клініко-біохімічні аналізи. Комплекс інструментальних методів досліджень включав: рентгенологічне дослідження, ультразвукове дослідження (УЗД), ендовідеолапароскопію. Оцінювали чутливість, специфічність і точність методів. Установлено, що найбільш інформативними в діагностиці спайкової непрохідності кишечнику є УЗД і ендовідеолапароскопія, яку можливо трансформувати в лікувальну. Розроблено діагностичний алгоритм. Після проведення традиційних методів обстеження: клініко-лабораторних, УЗД та оглядової рентгенографії органів черевної порожнини і підтвердження діагнозу гостра спайкова непрохідність кишечнику (ГСНК) хворому виконували оперативні втручання, характер і обсяг яких залежав від термінів захворювання, кількості перенесених втручань і розповсюдженості спайкового процесу. За відсутності УЗД і рентгенологічних симптомів ГСНК проводили фіброезофагогастродуоденоскопію, відеолапароскопію (якщо термін від початку захворювання не перевищував 12 год), за наявності спайкового процесу IIIIV ступеня хворому виконували пробу Шварца. При підтвердженні діагнозу спайкової кишкової непрохідності виконували екстрене оперативне втручання.

REFERENCES
  1. Aliev, M. A., & Shalkov, Yu. L. (1996). Hirurgiya ostroy kishechnoy neprohodimosti [Surgery for acute intestinal obstruction]. Almatyi: BILIM.
  2. Boyko, V. V., & Pasichnik, I. V. (2004). Prichini nespriyatlivih naslidkiv likuvannya hvorih na gostru spaykovu neprohidnist kishechnika [Causes of adverse effects of treatment of patients with acute intestinal adhesive obstruction]. Kharkivska hirurgichna shkola — Kharkiv Surgical School, 4 (13), 141–143 [in Ukrainian].
  3. Buyanov, V. M., Maskin, S. S., & Doroshev, I. A. (1999). Ultrazvukovaya diagnostika kishechnoy neprohodimosti [Ultrasound diagnosis of intestinal obstruction]. Vestnik hirurgii im. I. I. Grekova — Bulletin of Surgery I. I. Grekova, 4, 109–112 [in Russian].
  4. Krivoruchko, I. A., Dudenko, V. G., & Krasnoselskiy, N. V. et al. (2010). Diagnostika i kompleksnoe lecheniya ostroy spaechnoy kishechnoy neprohodimosti [Diagnosis and comprehensive treatment of acute adhesive intestinal obstruction]. Hirurgichna perspektiva — Hirurgich prospect, 1, 102–104 [in Ukrainian].
  5. Zhenchevskiy, R. A. (1989). Spaechnaya bolezn [Adhesive disease]. Moscow: Meditsina [in Russian].
  6. Beburishvili, A. G., Mihin, I. V., & Vorobev, A. A. et al. (2004). Maloinvazivnyie tehnologii v diagnostike i lechenii bolevoy formyi spaechnoy bolezni [Minimally invasive technologies in the diagnosis and treatment of the pain form of adhesive disease]. Vestnik hirurgii — Herald of Surgery, 2, 38–40 [in Russian].
  7. Akinchits, A. N., Beburishvili, A. G., & Mihin, A. G. et al. (2006). Puti povyisheniya bezopasnosti laparoskopicheskih vmeshatelstv u bolnyih so spaechnoy kishechnoy neprohodimostyu [Ways to increase the safety of laparoscopic interventions in patients with adhesive intestinal obstruction]. Endoskopicheskaya hirurgiya — Endoscopic surgery, 2, 6–17 [in Russian].
  8. Rebrova, O. Yu. (2006). Statisticheskiy analiz meditsinskih dannyih [Statistical Analysis of Medical Data]. Moscow: Media Sfera [in Russian].
  9. Ellis, H. (2005). Intraabdominal and postoperative peritoneal adhesions. J. Am. Coll. Surg, 200 (5), 641–644. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2004.10.023
  10. Suter, M., Zermatten, P., & Halkic, N. et al. (2010). Laparoscopic management of mechanical small bowel obstruction: are there predictors of success or failure? Surg.Endosc, 14 (5), 478–483. https://doi.org/10.1007/s004640000104
  11. Lerner, S. M. (2008). Review article: the abdominal compartment syndrome. Alliment. Pharmacol. Ther, 15, 28 (4), 377–384. https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2008.03747.x
Короткая ссылка на эту статью: http://promedosvity.in.ua?lang=uk&p=3781

Оставить комментарий

You must be logged in to post a comment.