ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ ПРОТЕЗОВАНОГО МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА

PUMTS. 2019; 34(2): 28-32

https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.02.028

Незважаючи на істотний прогрес в діагностиці та лікуванні інфекційного ендокардиту, як і раніше відзначається збільшення кількості хворих на це захворювання при високих показниках рівня смертності. Мета роботи — аналіз клінічного спостереження розвитку інфекційного ендокардиту протезованого мітрального клапана в пацієнтки з тривалим безсимптомним перебігом хвороби Барлоу і подальшим розвитком клінічно значущої мітральної регургітації із серцевою декомпенсацією, що стало основою для проведення оперативного втручання. У процесі комплексного фізикального, лабораторно-інструментального обстеження було виявлено відсутність діагностично значущих критеріїв інфекційного ендокардиту, що поставило діагноз протезного інфекційного ендокардиту під сумнів. Аналіз даного випадку підтверджує необхідність проведення первинної антибіотикопрофілактики на етапі протезування клапана та вторинної профілактики при амбулаторних медико-санітарних втручаннях.

REFERENCES
  1. Bereznyakov, I. G. (2009). Problemyi ispolzovaniya antibiotikov s profilakticheskoy tselyu [Problems of using antibiotics for prophylactic purposes]. Bolezni i antibiotiki — Diseases and antibiotics, 1 (1). Retrieved from http://www.mif-ua.com/archive/article/8512 [in Russian].
  2. Bogun, L. V. (2007). Obzor rekomendatsiy po antimikrobnoy profilaktike infektsionnogo endokardita: Luchshee — vrag horoshego? [Review of recommendations for antimicrobial prophylaxis of infectious endocarditis: Is the best the enemy of the good?]. Novosti meditsinyi i farmatsii — News of medicine and pharmacy, 20 (228). Retrieved from http://www.mif-ua.com/archive/article/4124 [in Russian].
  3. Vederko, N. M., Malaeva, E. G., Tsyirulnikova, A. N., & Grischenko, V. A. (2014). Infektsionnyiy endokardit: evolyutsiya vozbuditeley i kliniki, diagnostika, taktika i strategiya lecheniya [Infectious endocarditis: the evolution of pathogens and clinics, diagnosis, tactics and treatment strategies]. Problemyi zdorovya i ekologii — Health and environmental issues, 4, 45–51 [in Russian].
  4. Karpin, V. A., Zulfigarova, B. T., & Kuzmina, N. V. et al. (2014). Infektsionnyiy endokardit na rubezhe vekov: obzor [Infectious endocarditis at the turn of the century: a review]. Vestnik novyih meditsinskih tehnologiy — Bulletin of new medical technologies, pp. 155–161 [in Russian].
  5. Ponomareva, E. Yu. (2013). Infektsionnyiy endokardit: ob’ektivnyie trudnosti dlya klinitsista [Infectious endocarditis: objective difficulties for the clinician]. Arhiv vnutrenney meditsinyi — Archive of Internal Medicine, 6, 59–64 [in Russian].
  6. Chikwe, J., Walther, A., & Pepper, J. (2004). The Surgical Management of Mitral Valve Disease. Br. J. Cardiol, 11 (l), 42–48.
  7. Dayer, M. (2018). Indications for antibiotic prophylaxis to prevent infective endocarditis in adults. E-Journal of Cardiology Practice, 16, 32. https://www.escardio.org/Journals/E-Journal-of-Cardiology-Practice/Volume-16/
  8. Habib, G., Lancellotti, P., & Antunes, M. J. et al. (2015). ESC Guidelines for the management of infective endocarditis: The Task Force for the Management of Infective Endocarditis of the European Society of Cardiology (ESC). Endorsed by: European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS), the European Association of Nuclear Medicine (EANM). Eur. Heart J, 36, Iss. 44, 3075–3128. https://DOI.org/10.1093/eurheartj/ehv319.
  9. Kirchhof, P., Benussi, S., & Kotecha, D. et al. (2016). ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal, 37, Iss. 38, 2893–2962. https://DOI.org/10.1093/ eurheartj/ehw210.
  10. Ponikowski, P., Voors, A. A., & Anker, S. D. et al. (2016). ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European Heart Journal, 37 (27), 2129–2200. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw128.
  11. Calkins, H., Hindricks, G., & Cappato, R. et al. (2017). HRS/EHRA/ECAS/APHRS/SOLAECE Expert Consensus Statement on Catheter and Surgical Ablation of Atrial Fibrillation. Heart Rhythm, 14 (10), e275–e444. DOI: 10.1016/j.hrthm.2017.05.012.
  12. Baddour, L. M., Wilson, W. R., Bayer, A. S., & Fowler, V.G. J.r et al. (2015). Infective Endocarditis in Adults: Diagnosis, Antimicrobial Therapy, and Management of Complications: A Scientific Statement for Healthcare Professionals From the American Heart Association. Circulation, 132 (15), 1435–1486. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000296.
  13. Ostergaard, L., Valeur, N., & Ihlemann, N. et al. (2018). Incidence of infective endocarditis among patients considered at high risk. European Heart Journal, 39, 623–629. DOI: 10.1093/eurheartj/ehx682.
  14. Thornhill, M. H., Jones, S., & Prendergast et al. (2018). Quantifying infective endocarditis risk in patients with predisposing cardiac conditions. Eur Heart J, 39, 586–595. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx655
Короткая ссылка на эту статью: http://promedosvity.in.ua?lang=uk&p=3765

Оставить комментарий

You must be logged in to post a comment.