ПОКАЗНИКИ ГЕМОДИНАМІКИ У КОМАТОЗНИХ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ПОРУШЕННЯМ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

PUMTS. 2017; 24(1): 74-80.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2017.01.074

Харківська обласна клінічна лікарня
Здійснено проспективне дослідження, яке включало 100 пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу з оцінкою за шкалою ком Глазго 5–8 балів. Досліджено максимальний та мінімальний рівні артеріального тиску — систолічного, діастолічного, середнього, частоти серцевих скорочень у 1, 3, 5 та 7 добу перебування у відділенні інтенсивної терапії. Показники гемодинаміки порівняли між групами пацієнтів, які померли під час лікування у відділенні інтенсивної терапії (n = 43), та тими, які вижили (n = 57).
Доведено, що пацієнти в коматозному стані внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу з летальним прогнозом мають вищий рівень артеріального тиску та частоти серцевих скорочень за перші три доби лікування порівняно з пацієнтами, які вижили.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Odden, M. C., McClure, L. A,. & Sawaya, B. P. et al. (2016). Achieved Blood Pressure and Outcomes in the Secondary Prevention of Small Subcortical Strokes Trial. Hypertension, 67 (1), 63–69.
  2. Jauch, E. C., Saver, J. L., & Adams, H. P. Jr. et al. (2013). American Heart Association Stroke Council, Council on Cardiovascular Nursing Council on Peripheral Vascular Disease and Council on Clinical Cardiology. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke, 44, 870–947.
  3. Wijdicks, E. F., Sheth, K. N., & Carter, B. S. et al. (2014). American Heart Association Stroke Council. Recommendations for the management of cerebral and cerebellar infarction with swelling: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke, 45, 1222–1238.
  4. Manning, L., Hirakawa, Y., & Arima, H. et al. (2014). Blood pressure variability and outcome after acute intracerebral haemorrhage: a post-hoc analysis of INTERACT2, a randomised controlled trial. Hypertension, 13 (4), 364–373.
  5. Carcel, C., & Anderson, C. S. (2015) Timing of blood pressure lowering in acute ischemic stroke. Curr Atheroscler Rep., 17 (8), 42.
  6. Fukuda, K., Kai, H., & Kamouchi, M. et al. (2015). Day-by-Day Blood Pressure Variability and Functional Outcome After Acute Ischemic Stroke: Fukuoka Stroke Registry. Stroke, 46 (7), 1832–1839.
  7. Flower, O., & Smith, M. (2011). The acute management of intracerebral hemorrhage. Current Opinion in Critical Care, 17, 106–114.
  8. Ishitsuka, K., Kamouchi, M., & Hata, J. et al. (2014). High Blood Pressure After Acute Ischemic Stroke Is Associated With Poor Clinical Outcomes. Fukuoka Stroke Registry. Hypertension, 63, 54–60.
  9. Kokubo, M., Shimizu, A., & Mitsui, T. et al. (2015). Impact of night-time blood pressure on cerebral white matter hyperintensity in elderly hypertensive patients. Geriatr. Gerontol. Int., 15 (1), 59–65.
  10. Liu, C. H., Wei, Y. C., & Lin, J. R. et al. (2016). Initial blood pressure is associated with stroke severity and is predictive of admission cost and one-year outcome in different stroke subtypes: a SRICHS registry study. BMC Neurology, 16 (27), 1–8.
  11. Ko, Y., Park, J. H., & Yang, M. H. et al. (2010). The Significance of Blood Pressure Variability for the Development of Hemorrhagic Transformation in Acute Ischemic Stroke. Stroke, 41, 2512–2518.
  12. Koton, S., Eizenberg, Y., & Tanne, D. et al. (2016). Trends in admission blood pressure and stroke outcome in patients with acute stroke and transient ischemic attack in a National Acute Stroke registry. J Hypertens, 34 (2), 316–322.
  13. Zha, A. M., Sari, M., & Torbey, M. T. (2015). Recommendations for management of large hemispheric infarction. Curr. Opin. Crit. Care, 21, 91–98.
Короткая ссылка на эту статью: http://promedosvity.in.ua?lang=uk&p=2539

Оставить комментарий

You must be logged in to post a comment.