PUMTS. 2019; 36(4): 49-55. https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.04.049 Повний текст (PDF) Відповідно до сучасної концепції, провідну роль у розвитку аутоімунних ревматичних хвороб поряд з аутореактивними клонами Т- і В-лімфоцитів, відіграють медіатори міжклітинної взаємодії — цитокіни. Провідна роль цитокінів у патоґенезі захворювання людини дискутується з 90-х років ХХ ст. Становлячи собою поліпептидні молекули, цитокіни є плейотропними за біологічними функціями. […]
Архив месяца Декабрь, 2019
РОЛЬ ПРОЗАПАЛЬНИХ ЦИТОКІНІВ В АКТИВАЦІЇ ЛАТЕНТНОЇ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННОЇ ІНФЕКЦІЇ ПРИ АУТОІМУННИХ РЕВМАТИЧНИХ ХВОРОБАХ І ТУБЕРКУЛЬОЗІ
ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ БІОГЕННИХ АМІНІВ ТА ЇХНІХ ПОПЕРЕДНИКІВ ПРИ ТРИВАЛІЙ ДІЇ ФТОРИДУ НАТРІЮ У МАЛИХ ДОЗАХ
І. Ю. Багмут, Харківська медична академія післядипломної освіти;
І. Л. Колісникб Харківська медична академія післядипломної освіти;
УДК: [616-099-02:543.272.455]-092.9-07:616.15-078:[577.175.823:577.112.387].088.6
PUMTS. 2019; 36(4): 37-41. https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.04.037 Повний текст (PDF) На статевозрілих щурах популяції Вістар (N = 17), масою 180–210 г, яким щодня внутрішньошлунково вводилися водні розчини фториду натрію з розрахунку 20 мг/кг маси тварин, тривалістю субтоксичного надходження малих доз — 2 міс., вивчалися патофізіологічні механізми фторидної інтоксикації. Тривале, субтоксичне надходження фториду натрію в організм призводило до […]
АНАМНЕСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ В ДІТЕЙ, ІНФІКОВАНИХ ХЛАМІДІЯМИ
М. С. Дяченко, Харківська медична академія післядипломної освіти;
УДК: 616.233-002-036.1-06:616.98:579.882-053.2
PUMTS. 2019; 36(4): 67-71. https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.04.067 Повний текст (PDF) У статті висвітлені анамнестичні особливості перебігу гострого обструктивного бронхіту в дітей на тлі інфікування хламідійною інфекцією. Мета роботи — вивчити особливості даних анамнезу дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт із супутнім інфікуванням хламідійною інфекцією. Матеріали та методи: медичні карти стаціонарних хворих, дані лабораторних та клінічних обстежень, накази […]
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ У ХВОРИХ З ПІЗНІМ ПОЧАТКОМ ДЕМІЄЛІНІЗУЮЧОЇ ПАТОЛОГІЇ
М. Є. Черненко, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України»
УДК: 616.832–004.2:616-053.9
PUMTS. 2019; 36(4): 25-30. https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.04.025 Повний текст (PDF) Проаналізовано сучасні наукові літературні дані щодо пізньої маніфестації демієлінізуючої патології нервової системи. Представлені сучасні уявлення про пізній початок розсіяного склерозу. У фокусі уваги автора — епідеміологія, клінічна варіативність та особливості перебігу пізнього дебюту, особливості МРТ-картини при пізньому дебюті, гендерна диспропорційність в популяції хворих з пізнім початком розсіяного […]
ВПЛИВ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ НА РІВНІ НОВИХ БІОМАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ РФД-15, Р-СЕЛЕКТИНУ ТА ГАЛЕКТИНУ-3 У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ПОЄДНАНО З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ
А. О. Більченко, Харківський національний медичний університет;
УДК: [616.12-008.331.1+616.379-008.64]-056.257:616.12-008.46-07:616.15-078:57.083.3
PUMTS. 2019; 36(4): 63-66. https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.04.063 Повний текст (PDF) Незважаючи на інтенсивне дослідження нових перспективних біомаркерів системного запалення РФД-15, Р-селектину та галектину-3, в останні роки залишається не вивченим зв’язок цих маркерів із рівнем артеріального тиску у хворих на АГ та ЦД 2 типу. Метою дослідження була оцінка впливу АТ на рівні нових біомаркерів запалення РФД-15, Р-селектину […]
ВПЛИВ МЕТОДУ АНЕСТЕЗІЇ НА РОЗВИТОК ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ В ХІРУРГІЇ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА
М. В. Лизогуб, ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України»;
УДК:
PUMTS. 2019; 36(4): 21-24. https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.04.021 Повний текст (PDF) Під час операцій на хребті у положенні на животі спостерігаються як неспецифічні ускладнення (головний біль, нудота, блювання, запаморочення, післяопераційна затримка сечовипускання), так і специфічні — підвищення внутрішньоочного тиску, частота яких залежить від виду анестезії. Мета роботи — вивчити ранні післяопераційні ускладнення, що пов’язані з різними видами знеболення […]