PUMTS. 2021; 42(2): 5-10.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.005

Підготовка сучасних фахівців сфери охорони здоров’я у закладах вищої освіти передбачає цілеспрямоване формування їхньої нормативної професійної ідентичності, яка забезпечуватиме сталість подальшої професіоналізації особистості фахівця. Для формування професійної ідентичності у вишах як завдання освітньо-професійного процесу важливо відтворювати відповідні педагогічні умови, однією з яких є створення й організація функціонування навчально-професійного середовища як майданчика для професійно-комунікативного самоствердження та професійного самовизначення майбутнього фахівця. Створення та функціонування навчально-професійного середовища в сучасних закладах вищої освіти актуалізується у двох формах: реальній (контактній) та віртуальній (дистанційній). Педагогічне управління формуванням професійної ідентичності в умовах навчально-професійного середовища передбачає організацію його функціонування, виконання студентами навчально та професійно обґрунтованих завдань, спрямування педагогічного замовлення фахівцям, які входитимуть до цього середовища та забезпечуватимуть реалізацію процесів становлення ідентичності через професійну самопрезентацію студентів і фахівців, через експертне оцінювання та фасилітацію студентів фахівцями, а також рефлексивним самоаналізом студентів та фаховим аналізом, здійсненим експертами, відповідності професійного вибору студентів, що правитиме за основу для подальшого вдосконалення освітньо-професійного процесу вищої школи. Забезпечення педагогічної готовності викладачів-лікарів до створення навчально-професійного середовища здійснюється в межах циклового підвищення кваліфікації, яке зарекомендувало свою ефективність.

REFERENCES

1. Muzychko L. V. (2017). Formuvannia profesiinoii identychnosti iak osvitnie zavdannia vyshchoii shkoly [Shaping of the professional identity as an educational task of the High school]. Universitetskaia kafedra — The University department, 6, 231–242. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/ UJRN.
2. Razumna A. H. (2020). Formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnikh fakhivtsiv medychnoii haluzi u zakladakh vyshchoii medychnoii osvity [Formation of the professional identity of the future medical specialists in the higher medical educational institutions]. Candidate’s thesis. Kyiv.
3. Razumna, A. H., Karunyk, K. D., & Kharkivskyi, V. S. (2021) Profesiina identychnist maibutnioho fakhivtsia iak chynnyk ta pokaznyk iakosti medychnoii osvity [Professional identity of the future specialist as a factor and indicator for the quality of medical education]. Proceedings from the Current problems of the higher medical education: Vseukraiinskaya nauk.-prakt. konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu — All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation (pp. 162–164). Kharkiv.
4. Humeniuk, O. M., Humeniuk, V. V., & Tsiura, S. B. (2019). Metodychni zasady formuvannia profesiinoii identychnosti maibutnikh medychnykh sester [Methodological principles in shaping of the professional identity of the future nurses]. Visnyk natsionalnoii akademiii Derzhavnoii prykordonnoii sluzhby. Seriia Pedahohika. — Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service. Series Pedagogics, 1. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN.
5. Razumna, A. H. (2019). Pedahohichni chynnyky formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnoho medychnoho fakhivtsia v umovakh ZVO [Pedagogical factors of formation of professional identity of the future medical specialist under the conditions of higher education establishments]. TiPUSS, 1, 16–27.
6. Kasyanova, O., Razumna, A., Strizhenko, T., & Zyuzko, V. (2020). Zmistovi skladovi profesiinoi identychnosti maibutnikh fakhivtsiv sfery okhorony zdorovia [Content components of the professional identity of future healthcare professionals]. Proceedings from the Continuing professional development of doctors and pharmacists in the context of health care reform: nauk.-prakt. konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu — Scientific and practical conference with international participation (pp. 77–81). Kyiv: NMAPE named after P. L. Shupik.
7. Kasianova, O. M., & Razumna, A. H. (2020). Profesiina identychnist yak chynnyk ta rezultat bezperervnoi osvity likariv [Professional identity as a factor and result of continuing education of doctors]. Proceedings from the Current issues of continuing education in the information society (pp. 323–325). Kyiv.
8. Stryzhenko, T. O., & Shakhova, H. A. (2020). Suchasni tendentsii rozvytku pisliadyplomnoi medychnoi osvity v informatsiinomu suspilstvi [Current trends in the development of postgraduate medical education in the information society]. Proceedings from the Current issues of continuing education in the information society (282–283). Kyiv.
9. Kasуanova, O. M., & Razumna, A. H (2019). Vplyv navchalno-profesiinoho seredovyshcha na formuvannia profesiinoii identychnosti [The impact of the learning professional community on formation of the professional identity]. Proceedings from the Modern higher education: problem and perspective: VII Vseukr. nauk.-prakt. konf. studentiv, aspirantiv i naukovtsiv — VII all-Ukrainian scientific and practical conference for students, PhD students and young scholars (pp. 109–112). Dnipro.
10. Kasуanova, O. M., & Razumna, A. H. (2021). Do problemy formuvannia normatyvnoi profesiinoi identychnosti maibutnikh medychnykh pratsivnykiv [To the problem of formation of normative professional identity of future medical workers]. Proceedings from the Current issues of improving the quality of the educational process: nauk.-prakt. konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu — Scientific and practical conference with international participation (pp. 141). Ivano-Frankivsk.

PUMTS. 2021; 43(3-4): 27-32.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.03-04.027

Висвітлено важливість міждисциплінарного підходу під час вивчення дитячої хірургічної стоматології. Уведення Стандарту вищої освіти за спеціальністю 221 «Стоматологія», галузь знань 22 «Охорона здоров’я» для другого (магістерського) рівня вищої освіти дало нам згоду переглянути й удосконалити низку положень стосовно вивчення дитячої хірургічної стоматології. Насамперед оновлена освітньо-професійна програма 221 «Стоматологія» окреслює перелік компетентностей і результатів навчання з дисципліни «Дитяча хірургічна стоматологія» та чітко визначає пререквізити, на яких базується вивчення дитячої хірургічної стоматології. Вивчаючи дитячу хірургічну стоматологію, а саме питання, пов’язані з запальними процесами щелепно-лицевої ділянки, слід акцентувати увагу на етіології і патоґенезі цієї патології безпосередньо у віковому аспекті. Водночас важливо наголошувати на необхідності профілактичних стоматологічних заходів, вчасного терапевтичного втручання, особливо в період прорізування постійних зубів і невідкладного радикального лікування для запобігання ускладненням. Окрім того, важливою складовою для цієї тематики є питання, пов’язані з віковими особливостями формування органів і систем дитини, схильності до гіперергічних реакцій та генералізації запального процесу, фактором мінімального протизапального потенціалу, що в поєднанні зумовлюють швидке поширення інфекції в щелепно-лицевій ділянці. Поданий методологічний підхід в аспекті практичного застосування міждисциплінарних зв’язків під час вивчення дитячої хірургічної стоматології за результатами наших спостережень створив можливість підвищити рівень знань у межах професійної компетентності студентів з оцінкою 5 балів із 20 % на IV курсі до 68 % на V курсі. Проаналізований у цій роботі перелік складових освітнього процесу створює перспективний напрям стосовно подальшого вдосконалення методів навчання на кафедрі дитячої хірургічної стоматології.

REFERENCES

1. Tkachenko, P. I., Bilokon, S. O., Lokhmatova, N. M., Dolenko, O. B., Popelo, Yu. V., Korotych, N. M. (2021). Osoblyvosti antenatalʹnoho i postnatalʹnoho periodiv rozvytku ditey z zapalʹnymy protsesamy shchelepno-lytsevoyi lokalizatsiyi [Features of antenatal and postnatal periods of development of children with inflammatory processes of maxillofacial localization]. Svit medytsyny ta biolohiyi – The World of Medicine And Biology, 1(75), 162–167. [in Ukrainian].
2. Zakon Ukrayiny vid 16.01.2020 r. № 1556-VII. «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine of 16.01.2020 № 1556-VII. “About higher education”]. (2014). Vidomosti Verkhovnoyi Rady – Journal of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2014, 37‒38. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. [in Ukrainian].
3. Zakon Ukrayiny vid 18.12.2019 «Pro vnesennya zmin do deyakykh zakoniv Ukrayiny shchodo vdoskonalennya osvitnʹoyi diyalʹnosti u sferi vyshchoyi osvity» [Law of Ukraine of December 18, 2019 “On Amendments to Certain Laws of Ukraine on Improving Educational Activities in the Sphere of Higher Education”]. (2019). ULR: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/392-20 [in Ukrainian].
4. Ilenko N.M., Boychenko O.M. (2018). Mizhdystsyplinarni zvyazky yak faktor vdoskonalennya vyvchennya predmetu terapevtychna stomatolohiya pry pidhotovtsi maybutnʹoho likarya [Interdisciplinary connections as a factor in improving the study of the subject of therapeutic dentistry in the preparation of future doctors]. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 2(147), 223-225. [in Ukrainian].
5. Kasʹkova L. Novikova S. Anopriyeva N. (2018). Navchalna motyvatsiya studentiv v formuvanni profesiynoyi kompetentnosti z dytyachoyi stomatolohiyi Visnyk problem biolohiyi i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 1(1), 231-234. [in Ukrainian].
6. Tkachenko, P. I., Bilokon, S. O., Lokhmatova, N. M., Dolenko, O. B., Popelo, Yu. V., Korotych, N. M. (2021). Dosvid vykladannya vybirkovoyi dystsypliny «Suchasni pryntsypy diahnostyky ta likuvannya dyzontohenetychnoyi patolohiyi shchelepno-lytsevoyi dilyanky» [Experience of teaching the selective discipline “Modern principles of diagnosis and treatment of dysontogenetic pathology of the maxillofacial area”]. Problemy bezperervnoyi medychnoyi osvity ta nauky – Problems of Uninterrupted Medical Training and Science, 1(41), 17–21. [in Ukrainian].
7. Tkachenko, P. І., Bilokon, S. О., Popelo, Yu. V., Korotych, N. M., Lokhmatova, N. M., Dolenko, О. B. (2020). Premorbidnyy fon pry hostrykh zapalʹnykh protsesakh shchelepno-lytsevoyi dilyanky v ditey [Premorbid background in acute inflammatory processes of the maxillofacial area in children]. Ukrayinsʹkyy stomatolohichnyy alʹmanakh – Ukrainian Dental Almanac , 3, 15–20

PUMTS. 2021; 43(3-4): 74-78.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.03-04.074

У структурі смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) колоректальному раку (КРР) належить 2 місце після ЗН дихальної системи. Одним зі значущих критеріїв прогнозу КРР є характеристика стромального компонента, яка досі не набула застосування в клінічній практиці. Мета роботи — дослідження основних морфологічних особливостей строми КРР T3N0-2M0 та пошук прогностичних критеріїв їх рецидування та летального наслідку. До I групи було відібрано первинні КРР без рецидивування, до ІІ групи — первинні КРР з рецидивуванням; до ІІА — з рецидивами, що не привели до летального наслідку; до ІІВ — з появою рецидиву та летальним наслідком від генералізації пухлинного процесу впродовж 5 років із моменту видалення первинної пухлини. Досліджено мікропрепарати КРР, що виготовлені за стандартною методикою із забарвленням Г + Е; імуногістохімічну реакцію проводили з використанням моноклональних антитіл до гладком’язового актину альфа та віментину. КРР зі стромально-паренхіматозним співвідношенням (СПС) > 50 % були в 43,3 % (26/60) випадків. СПС > 50 % є прогностичним критеріями рецидивування (р < 0,05), коротшого терміну безрецидивної виживаності (р < 0,001) пацієнтів та метастазування у регіонарні лімфатичні вузли (р < 0,001). Незрілий тип строми КРР ІІА–ІІІВ стадій асоціюється з наявністю пухлинного брунькування (p < 0,001), диференціюванням G3 (p < 0,01), коротшою безрецидивною виживаністю (р < 0,001), метастатичною активністю (р < 0,05); серед рецидивних КРР незрілий тип строми асоціюється з летальним наслідком (р < 0,05). Виражений рівень пухлиноактивованих фібробластів є одним із критерієв незрілої строми КРР (р < 0,003), проте як незалежний прогностичний критерій має обмежене прогностичне значення. СПС > 50 % та незрілий тип строми є прогностичним критерієм рецидивування, метастазування та терміну рецидивування КРР рТ3N0-2M0; наявність незрілого типу строми асоціювалося з летальним наслідком для пацієнтів.

REFERENCES

1. Fedorenko, Z., Michailovich, Yu., Goulak, L., Gorokh, Ye., Ryzhov, A., Soumkina O., et al. (2020). Rak v Ukraini, 2018-2019. Zakhvoriuvanist, smertnist, pokaznyky diialnosti onkolohichnoi sluzhby [Cancer in Ukraine, 2018-2019. Incidence, mortality, prevalence and other relevant statistics]. Biuleten natsionalnoho kantser-reiestru Ukrainy – Bulletin of the National Cancer Registry of Ukraine, 21, 101 p. Retrieved from http://www.ncru.inf.ua/publications/BULL_21/index.htm [in Urainian]
2. Ryuk, J. P., Choi, G. S., Park, J. S., Kim, H. J., Park, S. Y., Yoon, G. S., et al. (2014). Predictive factors and the prognosis of recurrence of colorectal cancer within 2 years after curative resection. Annals of surgical treatment and research, 86(3), 143–151. https://doi.org/10.4174/astr.2014.86.3.143
3. Poornakala, S., Prema, N. S. (2019). A study of morphological prognostic factors in colorectal cancer and survival analysis. Indian journal of pathology & microbiology, 62(1), 36–42. https://doi.org/10.4103/IJPM.IJPM_91_18
4. Conklin, M. W., Keely, P. J. (2012). Why the stroma matters in breast cancer: insights into breast cancer patient outcomes through the examination of stromal biomarkers. Cell adhesion & migration, 6(3), 249–260. https://doi.org/10.4161/cam.20567
5. Shimosato, Y., Suzuki, A., Hashimoto, T., Nishiwaki, Y., Kodama, T., Yoneyama, T., et al. (1980). Prognostic implications of fibrotic focus (scar) in small peripheral lung cancers. The American journal of surgical pathology, 4(4), 365–373. https://doi.org/10.1097/00000478-198008000-00005
6. Martin, M., Pujuguet, P., Martin, F. (1996). Role of stromal myofibroblasts infiltrating colon cancer in tumor invasion. Pathology, research and practice, 192(7), 712–717. https://doi.org/10.1016/S0344-0338(96)80093-8.
7. Mao, Y., Keller, E. T., Garfield, D. H., Shen, K., Wang, J. (2013). Stromal cells in tumor microenvironment and breast cancer. Cancer metastasis reviews, 32(1-2), 303–315. https://doi.org/10.1007/s10555-012-9415-3
8. Eriksen, A. C., Sørensen, F. B., Lindebjerg, J., Hager, H., dePont Christensen, R., Kjær-Frifeldt, et al. (2018). The prognostic value of tumour stroma ratio and tumour budding in stage II colon cancer. A nationwide population-based study. International journal of colorectal disease, 33(8), 1115–1124. https://doi.org/10.1007/s00384-018-3076-9
9. Lugli, A., Kirsch, R., Ajioka, Y., Bosman, F., Cathomas, G., Dawson, H., et al. (2017). Recommendations for reporting tumor budding in colorectal cancer based on the International Tumor Budding Consensus Conference (ITBCC) 2016. Modern pathology : an official journal of the United States and Canadian Academy of Pathology, Inc, 30(9), 1299–1311. https://doi.org/10.1038/modpathol.2017.46

PUMTS. 2021; 42(2): 55-59.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.055

Нині слід визнати, що законодавчі акти Міністерства охорони здоров’я України щодо питань отримання інформованої добровільної згоди пацієнта на медичне втручання здебільшого стосуються загальної медичної та стоматологічної практики. Використання ортодонтичних методик лікування стоматологічної патології, особливо в поєднанні з сучасними хірургічними методиками, потребує відображення конкретних питань у медичній документації: яку інформацію, в якому обсязі необхідно повідомити пацієнту перед ортодонтичним лікуванням. Недостатність їх розкриття призводить до виникнення проблем в узгодженні пацієнтом плану, строків лікування та розумінням можливих ускладнень, що може спричинити загострення відносин лікар–пацієнт. У статті проаналізовано понад 100 результатів завершення ортодонтичних втручань за період 2018–2020 рр. практичної діяльності, виявивши питання, що хвилюють пацієнтів, на основі яких наведено узагальнений перелік причин виникнення можливих конфліктних ситуацій. У процесі лікування вони були успішно усунені та підсумовані, давши змогу встановити пріоритетні складові практично корисного обсягу інформації тексту добровільної згоди пацієнта з особливістю виконання ортодонтичної роботи. Зважаючи на ці аспекти, лікар отримує можливість конкретної аргументації та захисту своїх дій, запобігання виникненню професійних непорозумінь і правових питань у стоматологічній практиці.

REFERENCES

1. Babich, O., Krasnik, S., Yudin, O., & Nadutiy, K. et al. (2019). Profesiyni ta pravovi aspekti diyalnosti likarya-stomatologa [Professional and legal aspects of the dentist’s activity]. Stomatologichne zdorovya — integralna skladova zdorovya natsiyi. Zdorovya Ukrayini 21 storichchya — Proceedings of the 5th National Ukrainian Dental
   Congress Dental health — an integral component of the nation’s health. Health of Ukraine of the 21st century. 22(467), 21–22.

2. Nakaz MOZ Ukrayini “Informovana dobrovilna zgoda patsienta na provedennya diagnostiki, likuvannya ta na provedennya operatsiyi ta znebolennya” № 110 of 14.02.2012 [Decree of the Ministry of Health of Ukraine «Informed voluntary consent of the patient for diagnosis, treatment and surgery and analgesia» № 110 of 14.02.2012]. (2012). Kyiv. URL: https://zakon.rada.gov.ua.
3. Nakaz MOZ Ukrayini “Pro vnesennya zmin do formi pervinnoyi oblikovoyi dokumentatsiyi № 003-6/o ta instruktsiyi schodo yiyi zapovnennya” № 2837 09.12.2020 [Decree of the Ministry of Health of Ukraine «On amendments to the form of primary accounting documentation № 003-6/о and Instructions for its completion» № 2837 of 09.12.2020]. (2020). Kyiv. URL: https://search.ligazakon.ua.
4. Protokoli nadannya medichnoyi dopomogi za spetsialnostyami “Ortopedichna stomatologiya”, “Terapevtichna stomatologiya”, “Hirurgichna stomatologiya”, “Ortodontiya”, “Dityacha terapevtichna stomatologiya”, “Dityacha hirurgichna stomatologiya”: normativne virobnicho-praktichne vidannya [Protocols of medical care in the specialties «Orthopedic Dentistry», «Therapeutic Dentistry», «Surgical Dentistry», «Orthodontics», «Pediatric Therapeutic Dentistry», «Pediatric Surgical Dentistry»: normative production-practical edition]. (2014). Kyiv : Medinform.

PUMTS. 2021; 43(3-4): 79-82.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.03-04.079

Широка розповсюдженість захворювань пульпи та періодонту свідчить про необхідність постійного вдосконалення методики ендодонтичного лікування і зумовлює актуальність розробки нових методів комплексної терапії. Успіх ендодонтичного лікування зубів визначають ретельною механічною обробкою з використанням сучасних інструментів, медикаментозною обробкою та подальшою тривимірною герметичною обтурацією кореневого каналу. Лише якісне та оптимальне розв’язання трьох завдань дає змогу досягти якісних віддалених результатів лікування ускладнених форм карієсу. Багатоетапність, тривалість і трудомісткість обробки кореневих каналів робить її не завжди ефективною, що згодом може стати причиною невдалого ендодонтичного лікування. Основними етіологічними чинниками розвитку апікального періодонтиту є мікроорганізми та їх побічні продукти, які проникли в пульповий простір та створили багатовидові біоплівкові спільноти в системі кореневих каналів. Під час проведення інструментальної обробки кореневих каналів ендодонтичні інструменти руйнують біоплівки, які колонізують інфіковані м’які та тверді тканини, і забезпечують доступ для зрошення та впливу антимікробних розчинів у разі дезінфекції системи кореневих каналів. Дезінфекція досягається як застосуванням протимікробних засобів, так і механічною промивною дією зрошення, метою якої є руйнування та видалення залишків пульпи, мікроорганізмів, побічних продуктів метаболізму, дентинних ошурків та змащеного шару, що утворюється під час інструментальної обробки. Для стоматолога-практика має існувати можливість раціонально й ефективно використовувати стандартні протоколи дезінфекції для зрошення та лікування кореневих каналів.

REFERENCES

1. Chenicheri, S. R. U., Ramachandran, R., Thomas, V., Wood, A. (2017). Insight into Oral Biofilm: Primary, Secondary and Residual Caries and Phyto-Challenged Solutions. The Open Dentistry Journal, 11, 312-333. https://doi.org/10.2174/1874210601711010312
2. Neelakantan, P., Romero, M., Vera, J., Daood, U., Khan, A. U., Yan, A., et al. (2017). Biofilms in Endodontics-Current Status and Future Directions. International Journal Of Molecular Sciences, 18(8), 1748. https://doi.org/10.3390/ijms18081748
3. Flemming, H. C., Wingender, J., Szewzyk, U., Steinberg, P., Rice, S. A., Kjelleberg, S. (2016). Biofilms: an emergent form of bacterial life. Nature reviews. Microbiology, 14 (9), 563-575. https://doi.org/10.1038/nrmicro.2016.94
4. Larinskaya, A., Yurkevich, A., Mikhalchenko, V., Mikhalchenko, A. (2017). Modern aspects of intracanal disinfection in the treatment of complicated forms of caries. Clinical Dentistry, 3, 13-16.
5. De Gregorio, C., Arias, A., Navarrete, N., Del Rio, V., Oltra, E., Cohenca, N. (2013). Effect of apical size and taper on volume of irrigant delivered at working length with apical negative pressure at different root curvatures. J Endod, 39(1), 119-124. https://doi.org/10.1016/j.joen.2012.10.008
6. Kazeko, L. A., Fedorova, I. N. (2009). Metody dezinfektsii kornevykh kanalov zubov : ucheb.-metod. posobiye [Methods of disinfection of root canals of teeth: study guide]. Minsk: BGMU. [in Russian].
7. Fedorowicz, Z., Nasser, M., Sequeira-Byron, P., de Souza, R.F., Carter, B., Heft, M. (2012). Irrigants for non-surgical root canal treatment in mature permanent teeth. Cochrane Database Syst Rev, 9, CD008948. https://doi.org/10.1002/14651858.CD008948.pub2
8. Boutsioukis, C., Gogos, C., Verhaagen, B., Versluis, M., Kastrinakis, E., Van der Sluis, L.W. (2010). The effect of apical preparation size on irrigant flow in root canals evaluated using an unsteady Computational Fluid Dynamics model. Int Endod J., 43(10), 874-881. https://doi.org/10.1111/j.1365-2591.2010.01761.x
9. Yared, G., Al Asmar Ramli, G. (2020). Antibacterial Ability of Sodium Hypochlorite Heated in the Canals of Infected Teeth: An Ex Vivo Study. Cureus, 12(2), 6975. https://doi.org/10.7759/cureus.6975
10. Mohammadi, Z., Jafarzadeh, H., Shalavi, S., Palazzi, F. (2017). Recent Advances in Root Canal Disinfection: A Review. Iranian Endodontic Journal, 12 (4), 402-406. https://doi.org/10.22037/iej.v12i4.17935
11. Mortenson, D., Sadilek, M., Flake, N.M., Paranjpe, A., Heling, I., Johnson, J. D. et al. (2012). The effect of using an alternative irrigant between sodium hypochlorite and chlorhexidine to prevent the formation of para-chloroaniline within the root canal system. International Endodontic Journal, 36, 312-314.
12. Prada, I., Micó-Muñoz, P., Giner-Lluesma, T., Micó-Martínez, P., Muwaquet-Rodríguez, S., Albero-Monteagudo, A. (2019). Update of the therapeutic planning of irrigation and intracanal medication in root canal treatment. A literature review. Journal Of Clinical And Experimental Dentistry, 11 (2), 185-193. https://doi.org/10.4317/jced.55560
13. Berber, V. B., Gomes, B. P., Sena, N. T., Vianna, M. E., Ferraz, C. C., Zaia, A. A., et al. (2006). Efficacy of various concentrations of NaOCl and instrumentation techniques in reducing Enterococcus faecalis within root canals and dentinal tubules. International Endodontic Journal, 39 (1), 10–17. https://doi.org/10.1111/j.1365-2591.2005.01038.x
14. Biryukova, M.M., Sokolova, I.I., Khudyakova, M.B. (2016). Dezinfektsiya korenevykh kanaliv: metody ta zasoby: navch.-metod. Posibnyk [Disinfection of root canals: methods and methods: textbook]. Kharkiv: KHNMU. [in Ukrainian]
15. Fiorillo, L. (2019). Chlorhexidine Gel Use in the Oral District: A Systematic Review. Gels (Basel, Switzerland), 5(2), 31. https://doi.org/10.3390/gels5020031
16. Göstemeyer, G., Schulze, F., Paris, S., Schwendicke, F. (2017). Arrest of Root Carious Lesions via Sodium Fluoride, Chlorhexidine and Silver Diamine Fluoride In Vitro. Materials (Basel, Switzerland), 11(1), 9. https://doi.org/10.3390/ma11010009
17. De Vasconcelos, B. C., Luna-Cruz, S. M., De-Deus, G., de Moraes, I. G., Maniglia-Ferreira, C., Gurgel-Filho, E. D. (2007). Cleaning ability of chlorhexidine gel and sodium hypochlorite associated or not with EDTA as root canal irrigants: a scanning electron microscopy study. Journal of Applied Oral Science: revista FOB, 15(5), 387-391. https://doi.org/10.1590/s1678-77572007000500003
18. Petrushanko, T.O., Kotelevsʹka, N.V., Lytovchenko, I.Yu., Nikolishyn, A.K., Petrushanko, T.A., Kotelevskaya, N.V. (2014). Zastosuvannya vakuum-terapiyi v kompleksnomu likuvanni periodontytiv ta heneralizovanoho parodontytu [Stagnation of vacuum therapy in complex treatment of periodontitis and generalized periodontitis]. Svit medytsyny ta biolohiyi – Society of Medicine and Biology, 3 (45), 83–87 [in Ukrainian]
19. Huffaker, S.K., Safavi, K., Spangberg, L.S., Kaufman, B. (2010). Influence of a passive sonic irrigation system on the elimination of bacteria from root canal systems: a clinical study. J Endod, 36(8), 1315-1318. https://doi.org/10.1016/j.joen.2010.04.024
20. Mitchell, R.P., Yang, S.E., Baumgartner, J. C. (2010). Comparison of apical extrusion of NaOCl using the EndoVac or needle irrigation of root canals. J Endod, 36(2), 338-341. https://doi.org/10.1016/j.joen.2009.10.003
21. Borysenko, A. V., Kodlubovsʹkyy, Yu. Yu. (2010). Metody likuvannya periodontytiv (ohlyad literatury) [Method of treatment of periodontitis (review of literature)]. Sovremennaya stomatolohyya – Modern Dentistry, 1, 15-20. [in Ukrainian]
22. Skripnikova, T. P., Prosandeyeva, G. F., Skripnikov, P. N. (1999). Klinicheskaya endodontiya. Fizicheskiye faktory, primenyayemyye v endodontii: Posobiye dlya vracheystomatologov [Clinical endodontics. Physical Factors Applied in Endodontics: A Manual for Dentists]. Poltava: Legat. [in Ukrainian]
23. Batih, V. M., Ivanitsʹka, O. V., Borysenko, A. V., Lynovytsʹka, O. V. (2017). Efektyvnistʹ likuvannya khronichnoho periodontytu z vykorystannyam depoforezu [Efficiency of treatment of chronic periodontitis with viciousness of depophoresis]. Bukovynsʹkyy medychnyy visnyk – Bukovynian Medical Bulletin. Vol. 21, 1, 16-20. [in Ukrainian]
24. Pourhajibagher, M., Chiniforush, N., Shahabi, S., Palizvani, M., Bahador, A. (2018). Antibacterial and Antibiofilm Efficacy of Antimicrobial Photodynamic Therapy Against Intracanal Enterococcus faecalis: An In Vitro Comparative Study with Traditional Endodontic Irrigation Solutions. Journal of dentistry (Tehran, Iran), 15(4), 197-204.
25. Tennert, C., Feldmann, K., Haamann, E., Al-Ahmad, A., Follo, M., Wrbas, K. T., Hellwig, E., Altenburger, M. J. (2014). Effect of photodynamic therapy (PDT) on Enterococcus faecalis biofilm in experimental primary and secondary endodontic infections. BMC oral health, 14, 132. https://doi.org/10.1186/1472-6831-14-132
26. Chiniforush, N., Pourhajibagher, M., Shahabi, S., Kosarieh, E., Bahador, A. (2016). Can Antimicrobial Photodynamic Therapy (aPDT) Enhance the Endodontic Treatment? J Lasers Med Sci, 7(2), 76-85. https://doi.org/10.15171/jlms.2016.
27. Cohenca, N., Paranjpe, A., Heilborn, C., Johnson, J.D. (2013). Antimicrobial efficacy of two irrigation techniques in tapered and non-tapered canal preparations. A randomized controlled clinical trial. Quintessence Int, 44(3), 217-228. https://doi.org/10.3290/j.qi.a29055

PUMTS. 2021; 42(2): 60-63.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.060

Діагноз функціональної диспепсії досі є доволі розповсюдженим і дуже часто трапляється в практиці терапевта, сімейного лікаря та гастроентеролога. Функціональна диспепсія — це наявність симптомів у гастродуоденальній зоні без наявності органічних, системних або метаболічних порушень. Цей стан визначають як відчуття дискомфорту та болю в епігастральній ділянці за відсутності симптомів рефлюксу. Симптоми диспепсії з’являються в багатьох пацієнтів, але не всі звертаються по медичну допомогу. Нині питання етіології та патоґенезу залишаються до кінця не вивченими. Але велику роль відіграють генетичні чинники, поліморфізм деяких генів. Також імовірно важливе значення мають спосіб життя, споживання жирної, смаженої, гострої їжі, тютюнопаління, вживання алкоголю, перенесені інфекції, та особливе значення надається психогенним факторам. До таких факторів належать особливості характеру пацієнта, наявність хронічного стресу, психологіч ні стани, що супроводжуються депресією, тривогою й іншими симптомами. Хворі на функціональну диспепсію мають такі скарги: біль у епігастрії, раннє насичення, печіння в епігастрії, постпрандіальне переповнення. Але слід пам’ятати, що цей діагноз є діагнозом виключення. Тобто необхідно впевнитися, що у хворого відсутні симптоми тривоги (прогресуюча дисфагія, немотивоване схуднення, анемія, лихоманка й ін.), що пацієнт не приймає нестероїдні протизапальні препарати, відсутність інфекції Helicobacter pylori, проведення ендоскопії виявило ніяких порушень. У пацієнтів із тривалою симптоматикою необхідно виключити наявність психологічного зв’язку з захворюванням або можливої наявності харчової непереносимості.

REFERENCES

1. Ralston, S. H., Penman, I. D., Strachan, M. W., & Hobson, R. (Eds.). (2018). Davidson’s Principles and Practice of Medicine E-Book. Elsevier Health Sciences.
2. Sharma, A., Schauer, D. P., Kelleher, M., Kinnear, B., Sall, D., & Warm, E. (2019). USMLE Step 2 CK: best predictor of multimodal performance in an internal medicine residency. Journal of graduate medical education, 11(4), 412.
3. Beeckmans, D., Farré, R., Riethorst, D., Keita, A. V., Augustijns, P., & Söderholm, J. D., et al. (2020). Relationship between bile salts, bacterial translocation, and duodenal mucosal integrity in functional dyspepsia. Neurogastroenterology & Motility, 32(5), e13788.
4. Vanheel, H., Carbone, F., Valvekens, L., Simren, M., Tornblom, H., & Vanuytsel, T., et al. (2017). Pathophysiological abnormalities in functional dyspepsia subgroups
   according to the Rome III criteria. American Journal of Gastroenterology, 112(1), 132–140.

5. Masuy, I., Van Oudenhove, L., & Tack, J. (2019). treatment options for functional dyspepsia. Alimentary pharmacology & therapeutics, 49(9), 1134–1172.
6. Wauters, L., Talley, N. J., Walker, M. M., Tack, J., & Vanuytsel, T. (2020). Novel concepts in the pathophysiology and treatment of functional dyspepsia. Gut, 69(3), 591–600.
7. Fallone, C. A., Chiba, N., van Zanten, S. V., Fischbach, L., Gisbert, J. P., & Hunt, R. H., et al. (2016). The Toronto consensus for the treatment of Helicobacter pylori infection in adults. Gastroenterology, 151(1), 51–69.
8. Vanheel, H., Carbone, F., Valvekens, L., Simren, M., Tornblom, H., & Vanuytsel, T., et al. (2017). Pathophysiological abnormalities in functional dyspepsia subgroups according to the Rome III criteria. American Journal of Gastroenterology, 112(1), 132–140.
9. Nakagawa, K., Hara, K., Fikree, A., Siddiqi, S., Woodland, P., & Masamune, A., et al. (2020). Patients with dyspepsia have impaired mucosal integrity both in the duodenum and jejunum: in vivo assessment of small bowel mucosal integrity using baseline impedance. Journal of gastroenterology, 55(3), 273–280.
10. Stanghellini, V., Chan, F. K., Hasler, W. L., Malagelada, J. R., Suzuki, H., Tack, J., & Talley, N. J. (2016). Gastroduodenal disorders. Gastroenterology, 150(6), 1380–1392.

PUMTS. 2021; 42(2): 75-81.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.075

Фібриляція передсердь (ФП) безпосередньо призводить до зниження когнітивних функцій незалежно від перенесених цереброваскулярних фатальних подій, але незрозуміло, чи може відновлення синусового ритму та зменшення навантаження ФП послабити швидкість цього зниження. Дані щодо впливу радіочастотної абляції на когнітивні функції пацієнтів суперечливі та потребують вивчення. Мета роботи — оцінити прогностичне значення радіочастотної катетерної абляції фібриляції передсердь на когнітивні функції у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Досліджено вплив радіочастотної катерної абляції ФП на когнітивні функції у 136 пацієнтів (середній вік 59,7 ± 8,6 років) із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та порівняно із 58 пацієнтами контрольної групи (58,2 ± 8,1 років), яким абляція не проводилась та продовжувалась тактика медикаментозної антиаритмічної терапії. Когнітивні функції оцінювались за допомогою Монреальського когнітивного тесту (MoCA) на етапі включення у дослідження та через 2 роки. Зниження когнітивних функцій визначалось як показник MoCA тесту < 26 балів, когнітивне порушення < 23 балів. Через 2 роки після втручання у групі абляції відзначалась позитивна динаміка (базовий рівень MoCA тесту — 25,1 ± 2,48, 2-річний етап — 26,51 ± 2,33, р < 0,001) та негативна у контрольній групі (25,47 ± 2,85 і 24,57 ± 3,61, відповідно, р < 0,001). Наявність когнітивного порушення до абляції було суттєво пов’язане з поліпшенням когнітивної функції через 2 роки після абляції ФП за даними поліномінального регресійного аналізу. Отримані дані свідчать про вірогідний позитивний вплив радіочастотної абляції ФП на когнітивні функції у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка.

REFERENCES

1. Jin, M., Kim, T., Kang, K., Yu, H., Uhm, J., Joung, B., et al. (2019). Atrial Fibrillation Catheter Ablation Improves 1-Year Follow-Up Cognitive Function, Especially in Patients With Impaired Cognitive Function. Circulation: Arrhythmia And Electrophysiology, 12(7). https://doi.org/10.1161/circep.119.007197.
2. Medi, C., Evered, L., Silbert, B., Teh, A., Halloran, K., & Morton, J., et al. (2013). Subtle Post-Procedural Cognitive Dysfunction After Atrial Fibrillation Ablation. Journal Of The American College Of Cardiology, 62(6), 531–539. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.03.073.
3. Graves, K. G., May, H. T., Jacobs, V., Bair, T. L., Stevens, S. M., Woller, S. C., Crandall, B. G., Cutler, M. J., Day, J. D., Mallender, C., Osborn, J. S., Peter Weiss, J., & Jared Bunch, T. (2017). Atrial fibrillation incrementally increases dementia risk across all CHADS2 and CHA2DS2VASc strata in patients receiving long-term warfarin. American heart journal, 188, 93–98. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2017.02.026.
4. Junejo, R. T., Lip, G., Fisher, J. P. (2020). Cerebrovascular Dysfunction in Atrial Fibrillation. Frontiers in physiology, 11, 1066. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.01066.
5. Gardarsdottir, M., Sigurdsson, S., Aspelund, T., Rokita, H., Launer, L. J., Gudnason, V., et al. (2018). Atrial fibrillation is associated with decreased total cerebral blood flow and brain perfusion. Europace: European pacing, arrhythmias, and cardiac electrophysiology: journal of the working groups on cardiac pacing, arrhythmias, and cardiac cellular electrophysiology of the European Society of Cardiology, 20(8), 1252–1258. https://doi.org/10.1093/europace/eux220.
6. Smith, E. E., Schneider, J. A., Wardlaw, J. M., Greenberg, S. M. (2012). Cerebral microinfarcts: the invisible lesions. The Lancet. Neurology, 11(3), 272–282. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(11)70307-6.
7. Conen, D., Rodondi, N., Müller, A., Beer, J. H., Ammann, P., Moschovitis, G., et al. (2019). Relationships of Overt and Silent Brain Lesions With Cognitive Function in Patients With Atrial Fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 73(9), 989–999. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.12.039.
8. Frey, A., Sell, R., Homola, G. A., Malsch, C., Kraft, P., Gunreben, I., et al. (2018). Cognitive Deficits and Related Brain Lesions in Patients With Chronic Heart Failure. JACC. Heart failure, 6(7), 583–592. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2018.03.010.
9. Adamski, M. G., Sternak, M., Mohaissen, T., Kaczor, D., Wierońska, J. M., Malinowska, M., et al. (2018). Vascular Cognitive Impairment Linked to Brain Endothelium Inflammation in Early Stages of Heart Failure in Mice. Journal of the American Heart Association, 7(7), e007694. https://doi.org/10.1161/JAHA.117.007694.

Повний текст (PDF)

Стаття присвячена історії становлення та розвитку кафедри ортопедичної стоматології 1 Харківської медичної академії післядипломної освіти. Офіційно кафедра заснована у 1930 р. як кафедра одонтології Українського інституту вдосконалення лікарів. Починаючи з 1931 р. кафедра називалася стоматологічною, на кафедрі почали підвищувати кваліфікацію лікарі-стоматологи. У вересні 1941 р. кафедра припинила свою роботу. У 1958 р. поновлюється робота кафедри. З 1959 р. в Українському інституті удосконалення лікарів при кафедрі стоматології створено доцентський курс спеціалізації для лікарів-ортопедів та ортодонтів. У 1965 р. вперше за історію інституту для викладання ортопедичної стоматології було створено окрему кафедру, яку очолив М. А. Нападов.

Під керівництвом завідувача кафедри професора В. І. Гризодуба було захищено та затверджено ВАК України 12 кандидатських дисертацій (І. П. Дністранський, І. Ісаков, Л. О. Іваніщенко, К. В. Жуков, О. О. Челяпіна, Р. М. Бадалов, Д. В. Гризодуб, Є. В. Гризодуб, С. А. Гордієнко та 2 дисертації іноземних громадян).

2 травня 2016 р. пішов із життя видатний учений, педагог, корифей дитячої рентгенології України, кандидат медичних наук, доцент кафедри рентгенології та дитячої рентгенології ХМАПО Крамний Іван Омелянович. Він народився 20 лютого 1948 р. в с. Луговики Чорнухівського району Полтавської області.
Іван Омелянович усе своє життя пов’язав із рентгенологією — в юні роки закінчив Харківський рентгеноелектротехнічний медичний технікум, працював рентгенлаборантом у Харківському НДІ загальної та невідкладної хірургії, міській лікарні No 9. Після закінчення у 1974 р. Харківського медичного інституту працював лікарем-рентгенологом, а з 1976 р. — завідувачем рентген-кабінету Харківського НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків ім. Н. К. Крупської.
Із 1983 р. І. О. Крамний працював у ХМАПО спочатку асистентом кафедри рентгенології, а  після захисту дисертаційної роботи з 1988 р. — доцентом кафедри. З 1999 по 2009 р. він обіймав посаду начальника навчального відділу академії.
Одним з  основних напрямків наукових досліджень Івана Омеляновича була променева діагностика захворювань дитячого віку. Проте лише цією проблемою коло його наукових і лікарських інтересів не обмежувалося. Практично немає такого розділу променевої діагностики, в якому б не працював Іван Омелянович, не проводив наукові дослідження, не обстежував хворих і за яким у нього немає наукових праць, патентів, розробок. Загальна кількість його наукових праць — понад 500. Про активність його як науковця свідчать видані в авторстві та співавторстві 12 монографій, отримані свідоцтва на 37 патентів, ним підготовлено понад 30 наукових посібників для лікарів-рентгенологів, 6 методичних рекомендацій, низка інформаційних листів та 6 раціоналізаторських пропозицій. Зокрема, з його ініціативи та його участю видані перший в Україні підручник державною мовою «Педіатрична рентгенологія» у 2 томах (2013), а також ціла низка монографій і посібників із діагностики захворювань легень, системи травлення та кістково-суглобової системи.
Слід зазначити, що доцент І.  О.  Крамний був ще й видатним педагогом, ним разом із суто науковими працями опубліковано понад 40 праць із методики викладання рентгенодіагностики лікарям, у тому числі й інших фахів. Він є співавтором першого в Україні посібника «Дидактичні проблеми післядипломної освіти радіологів-діагностів».
Він надавав велику допомогу під час навчання аспірантів, клінічних ординаторів, у виконанні кандидатських дисертацій викладачам кафедри (професорові І. О. Вороньжеву, доцентам М. О. Бортному, Р. Ю. Чуриліну, В. В. Шаповаловій, Ю. А. Коломійченку та ін.).
Іван Омелянович був не лише вдумливим науковцем і талановитим педагогом, він постійно дбав про підвищення фахового рівня лікарів-рентгенологів та про поліпшення допомоги практичній охороні здоров’я.
Для цього за його участю було підготовлено навчальні плани і програми, проводилися цикли тематичного удосконалення з рентгенодіагностики за багатьма профілями: захворювань органів дихання та середостіння, невідкладної діагностики захворювань різних органів і систем. Окрім того, підготовлено навчальний план циклу тематичного удосконалення, проведено цикл і видано вперше в Україні методичні рекомендації для підготовки керівників інтернів на заочних базах (2008).
Доцент І. О. Крамний був незмінним учасником з’їздів із рентгенодіагностики як СРСР, так і України, часто виступав із програмними доповідями. Його лекції, семінари та практичні заняття завжди відзначалися своєю чіткістю, конкретністю, логічною завершеністю, послідовністю, глибиною викладення матеріалу та артистизмом. Заняття, які проводив І. О. Крамний, були прекрасною школою для молодих викладачів.
Незважаючи на велику зайнятість, Іван Омелянович багато часу приділяв громадській роботі. Близько 25 років він виконував обов’язки головного позаштатного спеціаліста з дитячої рентгенології головного управління охорони здоров’я ХОДА, був членом атестаційної комісії, членом редколегії журналу «Радіологічний вісник». До останнього часу він був членом конкурсної комісії ХМАПО, заступником голови внутрішньовузівської інспекційної комісії, а також комісії з експертизи та якісної оцінки навчальної та навчально-методичної літератури ХМАПО.
І. О. Крамний користувався заслуженим авторитетом і повагою серед колег та пацієнтів. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я», почесними грамотами обласного і міського відділу охорони здоров’я, МОЗ України.
Іван Омелянович був скромною, дуже доброзичливою, безкорисною і водночас принциповою людиною, яку любили й поважали не лише хворі, лікарі й співробітники, а й увесь рентгенологічний і медичний загал області та України. Йому були притаманні велика працелюбність і працездатність, компетентність та професіоналізм. Залишений ним науковий спадок ще багато десятиліть служитиме людям.
Для усіх тих, хто багато років працював поряд з Іваном Омеляновичем, він був і залишиться взірцем доброї, порядної, розумної і талановитої людини, до якої завжди можна було звернутися за порадою, по допомогу. Ми навчалися в нього відданості своїй справі, педагогічній майстерності, вмінню знаходити єдине справедливе рішення в будь-яких ситуаціях. Ми свято зберігаємо пам’ять про нашого Вчителя, бережемо, примножуємо та розвиваємо всі закладені ним традиції. Світла пам’ять про Івана Омеляновича Крамного назавжди залишиться в наших серцях.
Колективи кафедр рентгенології та дитячої рентгенології, променевої діагностики ХМАПО.