Політика та стратегія в галузі охорони здоров’я

НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

PUMTS. 2021; 42(2): 5-10.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.005

Підготовка сучасних фахівців сфери охорони здоров’я у закладах вищої освіти передбачає цілеспрямоване формування їхньої нормативної професійної ідентичності, яка забезпечуватиме сталість подальшої професіоналізації особистості фахівця. Для формування професійної ідентичності у вишах як завдання освітньо-професійного процесу важливо відтворювати відповідні педагогічні умови, однією з яких є створення й організація функціонування навчально-професійного середовища як майданчика для професійно-комунікативного самоствердження та професійного самовизначення майбутнього фахівця. Створення та функціонування навчально-професійного середовища в сучасних закладах вищої освіти актуалізується у двох формах: реальній (контактній) та віртуальній (дистанційній). Педагогічне управління формуванням професійної ідентичності в умовах навчально-професійного середовища передбачає організацію його функціонування, виконання студентами навчально та професійно обґрунтованих завдань, спрямування педагогічного замовлення фахівцям, які входитимуть до цього середовища та забезпечуватимуть реалізацію процесів становлення ідентичності через професійну самопрезентацію студентів і фахівців, через експертне оцінювання та фасилітацію студентів фахівцями, а також рефлексивним самоаналізом студентів та фаховим аналізом, здійсненим експертами, відповідності професійного вибору студентів, що правитиме за основу для подальшого вдосконалення освітньо-професійного процесу вищої школи. Забезпечення педагогічної готовності викладачів-лікарів до створення навчально-професійного середовища здійснюється в межах циклового підвищення кваліфікації, яке зарекомендувало свою ефективність.

REFERENCES
  1. Muzychko L. V. (2017). Formuvannia profesiinoii identychnosti iak osvitnie zavdannia vyshchoii shkoly [Shaping of the professional identity as an educational task of the High school]. Universitetskaia kafedra — The University department, 6, 231–242. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/ UJRN.
  2. Razumna A. H. (2020). Formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnikh fakhivtsiv medychnoii haluzi u zakladakh vyshchoii medychnoii osvity [Formation of the professional identity of the future medical specialists in the higher medical educational institutions]. Candidate’s thesis. Kyiv.
  3. Razumna, A. H., Karunyk, K. D., & Kharkivskyi, V. S. (2021) Profesiina identychnist maibutnioho fakhivtsia iak chynnyk ta pokaznyk iakosti medychnoii osvity [Professional identity of the future specialist as a factor and indicator for the quality of medical education]. Proceedings from the Current problems of the higher medical education: Vseukraiinskaya nauk.-prakt. konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu — All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation (pp. 162–164). Kharkiv.
  4. Humeniuk, O. M., Humeniuk, V. V., & Tsiura, S. B. (2019). Metodychni zasady formuvannia profesiinoii identychnosti maibutnikh medychnykh sester [Methodological principles in shaping of the professional identity of the future nurses]. Visnyk natsionalnoii akademiii Derzhavnoii prykordonnoii sluzhby. Seriia Pedahohika. — Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service. Series Pedagogics, 1. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN.
  5. Razumna, A. H. (2019). Pedahohichni chynnyky formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnoho medychnoho fakhivtsia v umovakh ZVO [Pedagogical factors of formation of professional identity of the future medical specialist under the conditions of higher education establishments]. TiPUSS, 1, 16–27.
  6. Kasyanova, O., Razumna, A., Strizhenko, T., & Zyuzko, V. (2020). Zmistovi skladovi profesiinoi identychnosti maibutnikh fakhivtsiv sfery okhorony zdorovia [Content components of the professional identity of future healthcare professionals]. Proceedings from the Continuing professional development of doctors and pharmacists in the context of health care reform: nauk.-prakt. konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu — Scientific and practical conference with international participation (pp. 77–81). Kyiv: NMAPE named after P. L. Shupik.
  7. Kasianova, O. M., & Razumna, A. H. (2020). Profesiina identychnist yak chynnyk ta rezultat bezperervnoi osvity likariv [Professional identity as a factor and result of continuing education of doctors]. Proceedings from the Current issues of continuing education in the information society (pp. 323–325). Kyiv.
  8. Stryzhenko, T. O., & Shakhova, H. A. (2020). Suchasni tendentsii rozvytku pisliadyplomnoi medychnoi osvity v informatsiinomu suspilstvi [Current trends in the development of postgraduate medical education in the information society]. Proceedings from the Current issues of continuing education in the information society (282–283). Kyiv.
  9. Kasуanova, O. M., & Razumna, A. H (2019). Vplyv navchalno-profesiinoho seredovyshcha na formuvannia profesiinoii identychnosti [The impact of the learning professional community on formation of the professional identity]. Proceedings from the Modern higher education: problem and perspective: VII Vseukr. nauk.-prakt. konf. studentiv, aspirantiv i naukovtsiv — VII all-Ukrainian scientific and practical conference for students, PhD students and young scholars (pp. 109–112). Dnipro.
  10. Kasуanova, O. M., & Razumna, A. H. (2021). Do problemy formuvannia normatyvnoi profesiinoi identychnosti maibutnikh medychnykh pratsivnykiv [To the problem of formation of normative professional identity of future medical workers]. Proceedings from the Current issues of improving the quality of the educational process: nauk.-prakt. konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu — Scientific and practical conference with international participation (pp. 141). Ivano-Frankivsk.
  • Медична освіта

    ВИКЛАДАННЯ РОЗДІЛУ «ЗАХВОРЮВАННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ» В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

    PUMTS. 2021; 42(2): 11-13.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.011

    Пандемія в усьому світі внесла корективи не лише в наше життя, а й у освітній процес зокрема. Тривалий карантин, спричинений COVID-19, здебільшого змусив викладачів закладів вищої освіти перейти до навчання в режимі онлайн. Якщо інші вищі навчальні заклади могли проводити змішані форми навчання, то специфіка медичних вузів, де заняття переважно проходять на лікувальних базах лікарень і поліклінік, вибору не залишила й зосередилася винятково на дистанційній освіті. Дуже важливо, щоб виконання навчального навантаження кафедри за дистанційною формою навчання повністю відповідало запланованому навантаженню кафедр, усім вимогам освітнього процесу та якісній підготовці студентів п’ятого курсу до ліцензійного іспиту КРОК 2 та атестації випускників. Відповідні зміни торкнулися й викладання розділу «Захворювання слизової оболонки ротової порожнини» на стоматологічному факультеті. Відповідно до робочого навчального плану та положення про освітній процес заняття проходять за методикою єдиного дня і тривають 6 год. Для проведення практичних занять і лекцій адміністрацією університету було запропоновано для розгляду систему Microsoft Teems. Окрім спілкування онлайн, ця система передбачала багато різних можливостей. Відповідно до рішення засідання кафедри було затверджено таку часову схему заняття. Розпочинається заняття з розгляду та обговорення нової теми. Після цього передбачена практична робота й перерва. Оскільки цей курс є випускним, то велику увагу слід зосередити й на підготовці до ліцензійного іспиту. Завершується заняття тестуванням у системі «Moodle» та обговоренням тих чи інших спірних питань. На кожне заняття передбачено 24 тести, які в майбутньому формують базу завдань для підсумкового тестового контролю, який складається в університетському центрі тестування. Окрім цього, під час циклу студенти двічі пишуть контрольні роботи, так звані «Прекроки» у системі «Moodle» для перевірки підготовки до КРОКу. Після завершення дисципліни студенти захищають історію хвороби. Фото паперового варіанта надсилають викладачеві для перевірки на університетську поштову скриньку. Власне, сам захист історії відбувається в режимі онлайн із короткою презентацією робіт.

    REFERENCES
    1. Vankova N. A., Rizhov O. A. (2020). Model pedagogichnoii sistemi elektronnogo distantsiynogo navchannya na bazi hmarnih servisiv [Model of pedagogical system of electronic distance learning on the basis of cloud services]. Medychna osvita — Medical Education, 3, 34–42.
    2. Volosovets O. P., Vigovska O. V., Krivopustov S. P. (2020). Distantsiyne navchannya yak informatsiyno-komunikativna tehnologiya dodiplomnoii pidgotovki likariv z pediatriii v umovah suchasnih viklikiv [Distance learning as an information-communicative technology of undergraduate training of pediatricians in the conditions of modern challenges]. Medychna osvita — Medical Education, 3, 9–12.
    3. Volosovets O. P., Zozulya I. S., Slonetskiy B. I. (2020). Osoblivosti distantsiynogo navchannya v ramkah pislyadiplomnoii pidgotovki likariv z meditsini nevidkladnih staniv [Features of distance learning in the postgraduate training of emergency physicians]. Medychna osvita — Medical Education, 3, 5–8.
    4. Hutor N. S. (2019). Vikoristannya aktivnih form navchannya ta suchasnih informativnih tehnologiy yak zasobu intensifikatsii navchalnogo protsesu [Active forms of learning and modern information technologies as a means of intensifying the learning process]. Medychna osvita — Medical Education, 4, 47–79.
    5. Kuznetsov, S. V., Olkhovska, O. M., Kucherenko, O. O., Zharykova, T. S. (2019). Navchalno-metodychne zabezpechennia osvitnoho protsesu pidhotovky inozemnykh studentiv na kafedri dytiachykh infektsiinykh khvorob KhNMU [Educational and methodical support of the educational process of training foreign students at the Department of Pediatric Infectious Diseases of KhNMU]. Proceedings from: XVI Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsia z mizhnarodnou uchastiu «Innovatsiyi u vischiy medichniy ta farmatsevtichniy osviti Ukrayini» — XVI All-Ukrainian scientific-practical conference with international participation «Innovations in higher medical and pharmaceutical education of Ukraine». (pp. 136–137). Ternopil.
    6. Manashchuk, N. V., Chornii N. V. (2014). Vykladannia kursu parodontolohii v ramkakh kredytno-modulnoi systemy za metodykoiu yedynoho dnia [Teaching a course of periodontology within the credit-modular system according to the method of a single day]. Medychna osvita — Medical Education, 3, 149–151.
    7. Manashchuk, N. V., Chornii, N. V., Boitsaniuk, S. I. (2019). Robochyi zoshyt z parodontolohii yak odyn iz elementiv navchalnoho protsesu [Workbook on periodontology as one of the elements of the educational process]. Problemy bezperervnoi medychnoi osvity ta nauky — Problems of Uninterrupted Medical Training and Science, 4(36), 11–13.
    8. Mudryk, M. V., Boiarchuk, O. R., Volianska, L. A., Burbela, E. I. (2020). Vykorystannia aktyvnykh form navchannia ta suchasnykh informatyvnykh tekhnolohii yak zasobu intensyfikatsii [The use of active forms of learning and modern information technologies as a means of intensification]. Medychna osvita — Medical Education, 3, 94–99.
    9. Prymirnyi navchalnyi plan pidhotovky fakhivtsiv druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity haluzi znan 22 «Okhorona zdorovia» u vyshchykh navchalnykh zakladakh MOZ Ukrainy za spetsialnistiu 221 «Stomatolohiia» kvalifikatsii osvitnoi «Mahistr stomatolohii», kvalifikatsii profesiinoi «Likar-stomatoloh» [Exemplary curriculum for training specialists of the second (master’s) level of higher education in the field of 22 «Health Care» in higher educational institutions of the Ministry of Health of Ukraine in specialty 221 «Dentistry» qualification educational «Master of Dentistry», professional qualification «Dentist»]. (2016). 26.07.2016
  • Сучасні проблеми медицини

    ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ «ЦИТЕАЛ» У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ ПАРОДОНТА

    PUMTS. 2021; 42(2): 39-42.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.039

    Сучасна трактовка принципів терапії патології пародонта на перше місце виводить індивідуалізоване лікування пацієнтів. Базовим принципом місцевої терапії захворювань тканин пародонта, на нашу думку, є медикаментозне терапевтичне лікування. Від якості впливу на мікрофлору порожнини рота значною мірою залежить успіх лікування патології пародонта, тривалість ремісії та профілактика ускладнень. Останнім часом успішного застосування набули антисептичні засоби комплексної дії. Один із таких представників групи антисептиків — препарат «Цитеал», до складу якого входять діючі речовини: гексамідин, хлоргексидин, хлоркрезол. Мета роботи — підвищення ефективності лікування пацієнтів із патологією тканин пародонта за рахунок застосування трикомпонентного антисептичного засобу комплексної дії «Цитеал». Під час комплексного обстеження пацієнтів після лікування було констатовано поліпшення рівня гігієни, проба Шиллера–Писарєва стала негативною, індекс РМА значно зменшився порівняно з даними до лікування. Рекомендовано проводити професійну гігієну з використанням антисептичного розчину «Цитеал» у розведенні 1 : 10 у вигляді аплікації на маргінальну й альвеолярну частину ясен та іригації пародонтальних кишень, із наступним обов’язковим полосканням порожнини рота водою для видалення залишків засобу. Виявлено, що індивідуалізований та диференційований підхід до лікування пацієнтів із різними формами гінгівітів та генералізованим пародонтитом, що мають ортопедичні конструкції, запобігає загостренням хвороби протягом року.

    REFERENCES
    1. Nikolishin, А. (Ed.). (2012). Теrаpеvtichnа stоmаtоlоgіya [Therapeutic dentistry]. Vinnitsa: Nova Kniga.
    2. Popovich, I. Yu., & Petrushanko, T. O. (2018). Міstseviy меdikamentozniy suprovid porozhnini rota patsientiv pislya dentalnoi імplantatsii [Local medication of patient’s
      mouth cavity after the dental implantation]. Suchasna stоmаtоlоgіya — Modern dentistry, 4, 46–48.

    3. Petrushanko, T. O., Skripnikov, P. М., Lytovchenko, I. Yu., & Коlomiets, S. V. (2014). Таktika mіstsevogo likuvannya khvorikh nа khronichniy generalizovaniy parodontit I-II stupeniv tyazhkosti [Local Treatment Tactics of Patients with Chronic Generalized Periodontitis of І–ІІ Degrees]. Visnik problem biologii і меditsini — Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 4(116), 4, 351–353.
    4. Lytovchenko, I. Yu., Popovich, I. Yu., Petrushanko, T. O., Іlenko, N. М., & Nikolishyna, Е. V. (2020). Sposib likuvannya virazkovo-nekrotichnogo gingivitu: informatsiinyi lyst pro novovvedennia v sferi okhorony zdorovia № 35-2020 [A method of treatment of ulcerative necrotic gingivitis: information letter on innovations in the field of health care № 35-2020]. Kyiv.
    5. Divnich, Т. Ya., Rozhko, М. М., & Кutsik, R. V. (2007). Zmina mikroflory rotovoi porozhnyny v zalezhnosti vid terminu korystuvannia znimnimi konstruktsiiamy zubnykh proteziv [Microflora of the oral cavity change depending upon the duration of removable dentures use]. Galitskiy likarskiy visnik — Galician Medical Journal, 14, 2, 26–29.
    6. Kuznetsov, V. V. (2002). Zаlezhnist stanu міkroflori porozhnini rota pri koristuvanni znimnimi plastinkovimi protezami vid tekhnologii ikh vigotovlennya [Dependence of the state of the oral microflora when using removable plate prostheses on the technology of their manufacture]. Visnik problem biologii і меditsini — Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 3, 98–102.
    7. Nikonov, А. Yu., Romanova, Yu. G., & Коvalchuk, Yu. А. (2013). Vliyanie subnogo eliksira, soderzhashchego fitoadaptogeni, nа mikrobiotsenoz polosti rtа nа etape adaptatsii k semnim zubnim protezam [Influence of a dental elixir containing phytoadaptogens on the microbiocenosis of the oral cavity at the stage of adaptation to removable dentures]. Sovremenniy nauchniy vestnik — Modern scientific bulletin, 9(148), 63–68.
    8. Bobirev, V. М., Petrova, Т. А., Оstrovcka, G. Yu., & Ryabushko, М. М. (2014). Farmakoterapiya v stоmаtоlоgіi [Pharmacotherapy in stomatology]. Vinnitsa: Nova Kniga.
  • Дискусії

    ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ СКЛАДАННЯ ТА ОТРИМАННЯ ІНФОРМОВАНОЇ ДОБРОВІЛЬНОЇ ЗГОДИ НА ОРТОДОНТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ

    PUMTS. 2021; 42(2): 55-59.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.055

    Нині слід визнати, що законодавчі акти Міністерства охорони здоров’я України щодо питань отримання інформованої добровільної згоди пацієнта на медичне втручання здебільшого стосуються загальної медичної та стоматологічної практики. Використання ортодонтичних методик лікування стоматологічної патології, особливо в поєднанні з сучасними хірургічними методиками, потребує відображення конкретних питань у медичній документації: яку інформацію, в якому обсязі необхідно повідомити пацієнту перед ортодонтичним лікуванням. Недостатність їх розкриття призводить до виникнення проблем в узгодженні пацієнтом плану, строків лікування та розумінням можливих ускладнень, що може спричинити загострення відносин лікар–пацієнт. У статті проаналізовано понад 100 результатів завершення ортодонтичних втручань за період 2018–2020 рр. практичної діяльності, виявивши питання, що хвилюють пацієнтів, на основі яких наведено узагальнений перелік причин виникнення можливих конфліктних ситуацій. У процесі лікування вони були успішно усунені та підсумовані, давши змогу встановити пріоритетні складові практично корисного обсягу інформації тексту добровільної згоди пацієнта з особливістю виконання ортодонтичної роботи. Зважаючи на ці аспекти, лікар отримує можливість конкретної аргументації та захисту своїх дій, запобігання виникненню професійних непорозумінь і правових питань у стоматологічній практиці.

    REFERENCES
    1. Babich, O., Krasnik, S., Yudin, O., & Nadutiy, K. et al. (2019). Profesiyni ta pravovi aspekti diyalnosti likarya-stomatologa [Professional and legal aspects of the dentist’s activity]. Stomatologichne zdorovya — integralna skladova zdorovya natsiyi. Zdorovya Ukrayini 21 storichchya — Proceedings of the 5th National Ukrainian Dental
      Congress Dental health — an integral component of the nation’s health. Health of Ukraine of the 21st century. 22(467), 21–22.

    2. Nakaz MOZ Ukrayini “Informovana dobrovilna zgoda patsienta na provedennya diagnostiki, likuvannya ta na provedennya operatsiyi ta znebolennya” № 110 of 14.02.2012 [Decree of the Ministry of Health of Ukraine «Informed voluntary consent of the patient for diagnosis, treatment and surgery and analgesia» № 110 of 14.02.2012]. (2012). Kyiv. URL: https://zakon.rada.gov.ua.
    3. Nakaz MOZ Ukrayini “Pro vnesennya zmin do formi pervinnoyi oblikovoyi dokumentatsiyi № 003-6/o ta instruktsiyi schodo yiyi zapovnennya” № 2837 09.12.2020 [Decree of the Ministry of Health of Ukraine «On amendments to the form of primary accounting documentation № 003-6/о and Instructions for its completion» № 2837 of 09.12.2020]. (2020). Kyiv. URL: https://search.ligazakon.ua.
    4. Protokoli nadannya medichnoyi dopomogi za spetsialnostyami “Ortopedichna stomatologiya”, “Terapevtichna stomatologiya”, “Hirurgichna stomatologiya”, “Ortodontiya”, “Dityacha terapevtichna stomatologiya”, “Dityacha hirurgichna stomatologiya”: normativne virobnicho-praktichne vidannya [Protocols of medical care in the specialties «Orthopedic Dentistry», «Therapeutic Dentistry», «Surgical Dentistry», «Orthodontics», «Pediatric Therapeutic Dentistry», «Pediatric Surgical Dentistry»: normative production-practical edition]. (2014). Kyiv : Medinform.
  • Наукові огляди та клінічні лекції

    КАТЕСТАТИН ЯК РЕГУЛЯТОР АКТИВНОСТІ СИМПАТИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК І ПРОГРЕСУВАННЯ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ

    PUMTS. 2021; 42(2): 49-54.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.049

    Аналізуються результати проведених досліджень щодо впливу катестатину на розвиток гіпертонічної хвороби і цукрового діабету 2 типу, оскільки гіперактивація симпатичної нервової системи є потужним патогенетичним механізмом їх прогресування. Досліджується зумовленість підвищення секреції та вивільнення катехоламінів за рахунок активності симпатичної нервової системи та їх вплив на зниження рівнів катестатину, який здійснює інгібіторну дію щодо катехоламінів шляхом блокування нікотинових ацетилхолінових рецепторів. Розглядаються несинонімічні однонуклеотидні поліморфізми домену катестатину Gly364Ser, Pro370Leu, Arg374Gln, Gly367Val та відмінність їх антиадренергічної активності порівняно з диким типом катестатину, визначаються причини зміни ефективності алелей катестатину. Оцінюється патогенетичне значення низьких рівнів катестатину в розвитку гіпертонічної хвороби через механізми порушення вазодилатації та інгібування катехоламінів. Прогностичне значення катестатину ґрунтується на зниженні його рівня в осіб зі спадковою схильністю до розвитку гіпертонічної хвороби. Протизапальний ефект катестатину зумовлює його роль у патоґенезі захворювань, що супроводжуються хронічним запаленням, у тому числі цукрового діабету 2 типу й атеросклерозу. Установлюється роль катестатину в регуляції метаболізму глюкози шляхом інсуліноподібного ефекту та пригнічення секреції глюкози гепатоцитами, а також поліпшення толерантності до глюкози та чутливості до інсуліну. Визначаються перспективи застосування катестатину як потенційного біомаркеру гіпертонічної хвороби та цукрового діабету 2 типу.

    REFERENCES
    1. NCD Risk Factor Collaboration. Worldwide trends in blood pressure from 1975 to 2015: a pooled analysis of 1479 population-based measurement studies with 19.1 million participants. (2017). Lancet, 389, 37-55. URL: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31919-5.
    2. Global Health Estimates 2016 summary tables: deaths by cause, age and sex, by who region, 2000-2016. (2018). World Health Organization. Geneva, Switzerland. URL:
      http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/en/.

    3. IDF Diabetes Atlas 9th Edition 2019. URL: https://www.diabetesatlas.org/en/resources/.
    4. Saxena, T., Ali, A.O., & Saxena, M. (2018).Pathophysiology of essential hypertension: an update. Expert Rev Cardiovasc Ther, 16(12), 879-887. https://doi.org/ 10.1080/14779072.2018.1540301.
    5. Grassi, G., & Mancia, G. (2004). Neurogenic Hypertension: Is the Enigma of Its Origin Near the Solution? Hypertension, 43(2), 154-155. https://doi.org/10.1161/01.
      HYP.0000109870.99110.7e.

    6. Hart, E. C., & Charkoudian, N. (2011). Sympathetic neural mechanisms in human blood pressure regulation. Curr Hypertens Rep, 13, 237-243. https://doi.org/10.1007/
      s11906-011-0191-1.

    7. Cheung, B. M. Y., & Li, C. (2012). Diabetes and Hypertension: Is There a Common Metabolic Pathway? Curr Atheroscler Rep, 14, 160-166. https://doi.org/10.1007/s11883-012-0227-2.
    8. Seematter, G., Guenat, E., Schneiter, P., Cayeux, C., Jequier, E., & Tappy, L. (2000). Effects of mental stress on insulin-mediated glucose metabolism and energy expenditure in lean and obese women. Am J Physiol Endocrinol Metab, 279(4), E799-E805. https://doi.org/10.1152/ajpendo.2000.279.4.E799.
    9. Mahata, S. K., O’Connor, D. T., Mahata, M., Yoo, S. H., Taupenot, L., & Wu, H., at al. (1997). Novel Autocrine Feedback Control of Catecholamine Release. A Discrete Chromogranin A Fragment is a Noncompetitive Nicotinic Cholinergic Antagonist. J Clinl Invest, 100(6), 1623-1633. https://doi.org/10.1172/jci119686.
    10. Troger, J., Theurl, M., Kirchmair, R., Pasqua, T., Tota, Br., & Angelone, T., et al. (2017). Granin-derived peptides. Prog Neurobiol, 154, 37-61. https://doi.org/10.1016/j.pneurobio.2017.04.003.
    11. Eskeland, N. L., Zhou, A., Dinh, T. Q., Wu, H., Parmer, R. J., & Mains, R. E., et al. (1996). Chromogranin A processing and secretion: specific role of endogenous and exogenous prohormone convertases in the regulated secretory pathway. J Clinl Invest, 98(1), 148-156. URL: https://doi.org/10.1172/jci118760.
    12. Lee, J. C., Taylor, C. V., Gaucher, S. P., Toneff, Th., Taupenot, L., & Yasothornsrikul, S., et al. (2003). Primary Sequence Characterization of Catestatin Intermediates and Peptides Defines Proteolytic Cleavage Sites Utilized for Converting Chromogranin A into Active Catestatin Secreted from Neuroendocrine Chromaffin Cells. Biochemistry, 42, 6938-6946. https://doi.org/10.1021/bi0300433.
    13. Biswas, N., Rodriguez-Flores, J. L., Courel, M., Gayen, J. R., Vaingankar, S. M., & Mahata, M., et al. (2009). Cathepsin L colocalizes with chromogranin A in chromaffin vesicles to generate active peptides. Endocrinology, 150, 3547-3557. https://doi.org/10.1210/en.2008-1613.
    14. Jiang, Q., Taupenot, L., Mahata, S. K., Mahata, M., O’Connor, D. T., & Miles, L. A., et al. (2001). Proteolytic Cleavage of Chromogranin A (CgA) by Plasmin: selective liberation of a specific bioactive CgA fragment that regulates catecholamine release. The Journal of Biological Chemistry, 276(27), 25022-25029. https://doi.org/10.1074/jbc.M101545200.
    15. Biswas, N., Vaingankar, S. M., Mahata, M., Das, M., Gayen, J. R., & Taupenot, L., et al. (2008). Proteolytic Cleavage of Human Chromogranin A Containing Naturally Occurring Catestatin Variants: Differential Processing at Catestatin Region by Plasmin. Endocrinology, 149(2), 749-757. URL: https://doi.org/10.1210/en.2007-0838.
    16. Crippa, L., Bianco, M., Colombo, B., Gasparri, A. M., Ferrero, E., & Loh, Y. P., et al. (2013). A new chromogranin A-dependent angiogenic switch activated by thrombin. Blood, 121(2), 392-402. https://doi.org/10.1182/blood-2012-05-430314.
    17. Benyamin, B., Maihofer, A. X., Schork, A. J., Hamilton, B. A., Rao, F., & Schmid-Schoenbein, G. W., et al. (2016). Identification of novel loci affecting circulating chromogranins and related peptides. Hum Mol Genet, 26(1), 233-242. https://doi.org/10.1093/hmg/ddw380.
    18. Taupenot, L., Harper, K. L., & O’Connor, D. T. (2003). The chromogranin-secretogranin family. N Engl J Med, 348, 1134-1149. https://doi.org/10.1056/NEJMra021405.
    19. Helle, K. B. (2010). Regulatory peptides from chromogranin A and secretogranin II, putative modulators of cells and tissues involved in inflammatory conditions. Regul. Pept, 165, 45-51. https://doi.org/10.1016/j.regpep.2009.09.009.
    20. Hansen, L. H., Darkner, S., Svendsen, J. H., Henningsen, K., Pehrson, St., & Chen, X., et al. (2017). Chromogranin A in the mammalian heart: expression without secretion. Biomarkers in Medicine, 11(7), 541-545. https://doi.org/10.2217/bmm-2017-0052.
    21. Radek, K. A., Lopez-Garcia, B., Hupe, M., Niesman, I. R., Elias, P. M., & Taupenot, L., et al. (2008). The Neuroendocrine Peptide Catestatin Is a Cutaneous Antimicrobial and Induced in the Skin after Injury. Journal of Investigative Dermatology, 128, 1525-1534. URL: https://doi.org/10.1038/sj.jid.5701225.
    22. Kojima, M., Ozawa, N., Mori, Y., Takahashi, Y., Watanabe-Kominato, K., & Shirai, R., et al. (2018). Catestatin prevents macrophage-driven atherosclerosis but not arterial injury–induced neointimal hyperplasia. Thrombosis and Haemostasis, 118 (1), 182-194. https://doi.org/10.1160/TH17-05-0349.
    23. Bitsche, M., Mahata, S. K., Marksteiner, J., & Schrott-Fischer, A. (2003). Distribution of catestatin-like immunoreactivity in the human auditory system. Hearing Res, 184(1-2), 16-26. https://doi.org/10.1016/S0378-5955(03)00223-5.
    24. Simon, J. P., Bader, M. F., & Aunis, D. (1988). Secretion from chromaffin cells is controlled by chromogranin A-derived peptides. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 85(5), 1712-1716. https://doi.org/10.1073/pnas.85.5.1712.
    25. Mahata, S. K., Mahata, M., Wen, G., Wong, W. B., Mahapatra, N. R., & Hamilton, B. A., et al. (2004). The Catecholamine Release-Inhibitory «Catestatin» Fragment of Chromogranin A: Naturally Occurring Human Variants with Different Potencies for Multiple Chromaffin Cell Nicotinic Cholinergic Responses. Molecular Pharmacology, 66(5), 1180-1191. https://doi.org/10.1124/mol.104.002139.
    26. Sahu, Bh. S., Obbineni, J. M., Sahu, G., Allu, P. K. R., Subramanian, L., & Sonawane, P. J., et al. (2012). Functional genetic variants of the catecholamine-release-inhibitory peptide catestatin in an Indian population: allele-specific effects on metabolic traits. The Journal of Biological Chemistry, 287(52), 43840-43852. https://doi.org/10.1074/jbc.M112.407916.
    27. Sahu, Bh. S., Obbineni, J. M., Sahu, G., Singh, P. K., Sonawane, P. J., & Sasi, B. K., et al. (2012). Molecular interactions of the physiological anti-hypertensive peptide catestatin with the neuronal nicotinic acetylcholine receptor. Journal of Cell Science, 125, 2323-2337. https://doi.org/10.1242/jcs.103176.
    28. O’Connor, D. T., Kailasam, M. T., Kennedy, B. P., Ziegler, M. G., Yanaihara, N., & Parmer, R. J. (2002). Early decline in the catecholamine release-inhibitory peptide catestatin in humans at genetic risk of hypertension. Journal of Hypertension, 20(7), 1335-1345. URL: https://doi.org/10.1097/00004872-200207000-00020.
    29. O’Connor, D. T., Zhu, G., Rao, F., Taupenot, L., Fung, M. M., & Das, M., et al. (2008). Heritability and Genome-Wide Linkage in US and Australian Twins Identify Novel Genomic Regions Controlling Chromogranin A. Circulation, 118(3), 247-257. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.709105.
    30. Meng, L., Ye, X., Ding, W., Yang, Y., Di, B., & Liu, L., et al. (2011). Plasma catecholamine release-inhibitory peptide catestatin in patients with essential hypertension. J Cardiovasc Med, 12(9), 643-647. https://doi.org/10.2459/JCM.0b013e328346c142.
    31. Durakoglugil, M. E., Ayaz, T., Kocaman, S. A., Kırbas, A., Durakoglugil, T., & Erdogan, T., et al. (2015). The relationship of plasma catestatin concentrations with metabolic and vascular parameters in untreated hypertensive patients: Influence on high-density lipoprotein cholesterol. Anatol J Cardiol, 15, 577-585. https://doi.org/10.5152/akd.2014.5536.
    32. Schillaci, G., Vuono De S., & Pucci G. (2011). An endogenous brake on the sympathetic nervous system: The emerging role of catestatin in hypertension. J Cardiovasc Med, 12, 609-612. https://doi.org/10.2459/JCM.0b013e328348d925.
    33. Mahapatra, N. R., O’Connor, D. T., Vaingankar, S. M., Hikim, A. P. S., Mahata, M., & Ray, S., et al. (2005). Hypertension from targeted ablation of chromogranin A can be rescued by the human ortholog. J. Clin. Invest, 115, 1942-1952. URL: https://doi.org/10.1172/JCI24354.
    34. Alam, Md. J., Gupta, R., Mahapatra, N. R., & Goswami, S. K., et al. (2020). Catestatin reverses the hypertrophic effects of norepinephrine in H9c2 cardiac myoblasts by modulating the adrenergic signaling. Molecular and Cellular Biochemistry, 464(1-2), 205-219. URL: https://doi.org/10.1007/s11010-019-03661-1.
    35. Zhu, D., Xie, H., Wang, X., Liang, Y., Yu, H., & Gao, W. (2017). Catestatin-A Novel Predictor of Left Ventricular Remodeling After Acute Myocardial Infarction. Scientific Reports, 7, 44168. https://doi.org/10.1038/srep44168.
    36. Muntjewerff, E. M., Dunkel, G., Nicolasen, M. J. T., Mahata, S. K., & Bogaart, G. (2018). Catestatin as a Target for Treatment of Inflammatory Diseases. Frontiers in Immunology, 9, 2199. https://doi.org/10.3389/fimmu.2018.02199.
    37. Ying, W., Mahata, S., Bandyopadhyay, G. K., Zhou, Z., Wollam, J., & Vu, J., et al. (2018). Catestatin Inhibits Obesity-Induced Macrophage Infiltration and Inflammation in the Liver and Suppresses Hepatic Glucose Production, Leading to Improved Insulin Sensitivity. Diabetes, 67(5), 841-848. https://doi.org/10.2337/db17-0788.
    38. Simunovic, M., Supe-Domic, D., Karin, Z., Degoricija, M., Paradzik, M., & Bozic, J., et al. (2019). Serum catestatin concentrations are decreased in obese children and adolescents. Pediatric diabetes, 20(5), 549-555. URL: https://doi.org/10.1111/pedi.12825.
    39. Borovac, J. A., Glavas, D., Grabovac, Z. S., Supe-Domic, D., D’Amario, D., & Bozic, J. (2019). Catestatin in Acutely Decompensated Heart Failure Patients: Insights from the CATSTAT-HF Study. Journal of Clinical Medicine, 8(8), 1132. https://doi.org/10.3390/jcm8081132.
  • На допомогу лікареві-практику

    ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТА З ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ДИСПЕПСІЄЮ НА ПРИКЛАДІ КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ

    PUMTS. 2021; 42(2): 60-63.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.060

    Діагноз функціональної диспепсії досі є доволі розповсюдженим і дуже часто трапляється в практиці терапевта, сімейного лікаря та гастроентеролога. Функціональна диспепсія — це наявність симптомів у гастродуоденальній зоні без наявності органічних, системних або метаболічних порушень. Цей стан визначають як відчуття дискомфорту та болю в епігастральній ділянці за відсутності симптомів рефлюксу. Симптоми диспепсії з’являються в багатьох пацієнтів, але не всі звертаються по медичну допомогу. Нині питання етіології та патоґенезу залишаються до кінця не вивченими. Але велику роль відіграють генетичні чинники, поліморфізм деяких генів. Також імовірно важливе значення мають спосіб життя, споживання жирної, смаженої, гострої їжі, тютюнопаління, вживання алкоголю, перенесені інфекції, та особливе значення надається психогенним факторам. До таких факторів належать особливості характеру пацієнта, наявність хронічного стресу, психологіч ні стани, що супроводжуються депресією, тривогою й іншими симптомами. Хворі на функціональну диспепсію мають такі скарги: біль у епігастрії, раннє насичення, печіння в епігастрії, постпрандіальне переповнення. Але слід пам’ятати, що цей діагноз є діагнозом виключення. Тобто необхідно впевнитися, що у хворого відсутні симптоми тривоги (прогресуюча дисфагія, немотивоване схуднення, анемія, лихоманка й ін.), що пацієнт не приймає нестероїдні протизапальні препарати, відсутність інфекції Helicobacter pylori, проведення ендоскопії виявило ніяких порушень. У пацієнтів із тривалою симптоматикою необхідно виключити наявність психологічного зв’язку з захворюванням або можливої наявності харчової непереносимості.

    REFERENCES
    1. Ralston, S. H., Penman, I. D., Strachan, M. W., & Hobson, R. (Eds.). (2018). Davidson’s Principles and Practice of Medicine E-Book. Elsevier Health Sciences.
    2. Sharma, A., Schauer, D. P., Kelleher, M., Kinnear, B., Sall, D., & Warm, E. (2019). USMLE Step 2 CK: best predictor of multimodal performance in an internal medicine residency. Journal of graduate medical education, 11(4), 412.
    3. Beeckmans, D., Farré, R., Riethorst, D., Keita, A. V., Augustijns, P., & Söderholm, J. D., et al. (2020). Relationship between bile salts, bacterial translocation, and duodenal mucosal integrity in functional dyspepsia. Neurogastroenterology & Motility, 32(5), e13788.
    4. Vanheel, H., Carbone, F., Valvekens, L., Simren, M., Tornblom, H., & Vanuytsel, T., et al. (2017). Pathophysiological abnormalities in functional dyspepsia subgroups
      according to the Rome III criteria. American Journal of Gastroenterology, 112(1), 132–140.

    5. Masuy, I., Van Oudenhove, L., & Tack, J. (2019). treatment options for functional dyspepsia. Alimentary pharmacology & therapeutics, 49(9), 1134–1172.
    6. Wauters, L., Talley, N. J., Walker, M. M., Tack, J., & Vanuytsel, T. (2020). Novel concepts in the pathophysiology and treatment of functional dyspepsia. Gut, 69(3), 591–600.
    7. Fallone, C. A., Chiba, N., van Zanten, S. V., Fischbach, L., Gisbert, J. P., & Hunt, R. H., et al. (2016). The Toronto consensus for the treatment of Helicobacter pylori infection in adults. Gastroenterology, 151(1), 51–69.
    8. Vanheel, H., Carbone, F., Valvekens, L., Simren, M., Tornblom, H., & Vanuytsel, T., et al. (2017). Pathophysiological abnormalities in functional dyspepsia subgroups according to the Rome III criteria. American Journal of Gastroenterology, 112(1), 132–140.
    9. Nakagawa, K., Hara, K., Fikree, A., Siddiqi, S., Woodland, P., & Masamune, A., et al. (2020). Patients with dyspepsia have impaired mucosal integrity both in the duodenum and jejunum: in vivo assessment of small bowel mucosal integrity using baseline impedance. Journal of gastroenterology, 55(3), 273–280.
    10. Stanghellini, V., Chan, F. K., Hasler, W. L., Malagelada, J. R., Suzuki, H., Tack, J., & Talley, N. J. (2016). Gastroduodenal disorders. Gastroenterology, 150(6), 1380–1392.
  • Трибуна молодого вченого

    ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КАТЕТЕРНОЇ АБЛЯЦІЇ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НА КОГНІТИВНІ ФУНКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

    PUMTS. 2021; 42(2): 75-81.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.075

    Фібриляція передсердь (ФП) безпосередньо призводить до зниження когнітивних функцій незалежно від перенесених цереброваскулярних фатальних подій, але незрозуміло, чи може відновлення синусового ритму та зменшення навантаження ФП послабити швидкість цього зниження. Дані щодо впливу радіочастотної абляції на когнітивні функції пацієнтів суперечливі та потребують вивчення. Мета роботи — оцінити прогностичне значення радіочастотної катетерної абляції фібриляції передсердь на когнітивні функції у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Досліджено вплив радіочастотної катерної абляції ФП на когнітивні функції у 136 пацієнтів (середній вік 59,7 ± 8,6 років) із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та порівняно із 58 пацієнтами контрольної групи (58,2 ± 8,1 років), яким абляція не проводилась та продовжувалась тактика медикаментозної антиаритмічної терапії. Когнітивні функції оцінювались за допомогою Монреальського когнітивного тесту (MoCA) на етапі включення у дослідження та через 2 роки. Зниження когнітивних функцій визначалось як показник MoCA тесту < 26 балів, когнітивне порушення < 23 балів. Через 2 роки після втручання у групі абляції відзначалась позитивна динаміка (базовий рівень MoCA тесту — 25,1 ± 2,48, 2-річний етап — 26,51 ± 2,33, р < 0,001) та негативна у контрольній групі (25,47 ± 2,85 і 24,57 ± 3,61, відповідно, р < 0,001). Наявність когнітивного порушення до абляції було суттєво пов’язане з поліпшенням когнітивної функції через 2 роки після абляції ФП за даними поліномінального регресійного аналізу. Отримані дані свідчать про вірогідний позитивний вплив радіочастотної абляції ФП на когнітивні функції у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка.

    REFERENCES
    1. Jin, M., Kim, T., Kang, K., Yu, H., Uhm, J., Joung, B., et al. (2019). Atrial Fibrillation Catheter Ablation Improves 1-Year Follow-Up Cognitive Function, Especially in Patients With Impaired Cognitive Function. Circulation: Arrhythmia And Electrophysiology, 12(7). https://doi.org/10.1161/circep.119.007197.
    2. Medi, C., Evered, L., Silbert, B., Teh, A., Halloran, K., & Morton, J., et al. (2013). Subtle Post-Procedural Cognitive Dysfunction After Atrial Fibrillation Ablation. Journal Of The American College Of Cardiology, 62(6), 531–539. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.03.073.
    3. Graves, K. G., May, H. T., Jacobs, V., Bair, T. L., Stevens, S. M., Woller, S. C., Crandall, B. G., Cutler, M. J., Day, J. D., Mallender, C., Osborn, J. S., Peter Weiss, J., & Jared Bunch, T. (2017). Atrial fibrillation incrementally increases dementia risk across all CHADS2 and CHA2DS2VASc strata in patients receiving long-term warfarin. American heart journal, 188, 93–98. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2017.02.026.
    4. Junejo, R. T., Lip, G., Fisher, J. P. (2020). Cerebrovascular Dysfunction in Atrial Fibrillation. Frontiers in physiology, 11, 1066. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.01066.
    5. Gardarsdottir, M., Sigurdsson, S., Aspelund, T., Rokita, H., Launer, L. J., Gudnason, V., et al. (2018). Atrial fibrillation is associated with decreased total cerebral blood flow and brain perfusion. Europace: European pacing, arrhythmias, and cardiac electrophysiology: journal of the working groups on cardiac pacing, arrhythmias, and cardiac cellular electrophysiology of the European Society of Cardiology, 20(8), 1252–1258. https://doi.org/10.1093/europace/eux220.
    6. Smith, E. E., Schneider, J. A., Wardlaw, J. M., Greenberg, S. M. (2012). Cerebral microinfarcts: the invisible lesions. The Lancet. Neurology, 11(3), 272–282. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(11)70307-6.
    7. Conen, D., Rodondi, N., Müller, A., Beer, J. H., Ammann, P., Moschovitis, G., et al. (2019). Relationships of Overt and Silent Brain Lesions With Cognitive Function in Patients With Atrial Fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 73(9), 989–999. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.12.039.
    8. Frey, A., Sell, R., Homola, G. A., Malsch, C., Kraft, P., Gunreben, I., et al. (2018). Cognitive Deficits and Related Brain Lesions in Patients With Chronic Heart Failure. JACC. Heart failure, 6(7), 583–592. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2018.03.010.
    9. Adamski, M. G., Sternak, M., Mohaissen, T., Kaczor, D., Wierońska, J. M., Malinowska, M., et al. (2018). Vascular Cognitive Impairment Linked to Brain Endothelium Inflammation in Early Stages of Heart Failure in Mice. Journal of the American Heart Association, 7(7), e007694. https://doi.org/10.1161/JAHA.117.007694.
  • Ювілеї

    ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ КАФЕДРИ ОРТОПЕДИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ 1 ХАРКІВСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

    Повний текст (PDF)

    Стаття присвячена історії становлення та розвитку кафедри ортопедичної стоматології 1 Харківської медичної академії післядипломної освіти. Офіційно кафедра заснована у 1930 р. як кафедра одонтології Українського інституту вдосконалення лікарів. Починаючи з 1931 р. кафедра називалася стоматологічною, на кафедрі почали підвищувати кваліфікацію лікарі-стоматологи. У вересні 1941 р. кафедра припинила свою роботу. У 1958 р. поновлюється робота кафедри. З 1959 р. в Українському інституті удосконалення лікарів при кафедрі стоматології створено доцентський курс спеціалізації для лікарів-ортопедів та ортодонтів. У 1965 р. вперше за історію інституту для викладання ортопедичної стоматології було створено окрему кафедру, яку очолив М. А. Нападов.

    Співробітниками кафедри під керівництвом проф. М. А. Нападова розроблені основні вітчизняні конструкційні та допоміжні стоматологічні матеріали.

    З 1992 по1995 рр. виконував обов’язки завідувача кафедрою доцент, канд. мед. наук О. П. Голубничий. З 1995 р. дотепер кафедрою завідує доктор медичних наук, професоp Гризодуб B. I.

    Під керівництвом завідувача кафедри професора В. І. Гризодуба було захищено та затверджено ВАК України 12 кандидатських дисертацій (І. П. Дністранський, І. Ісаков, Л. О. Іваніщенко, К. В. Жуков, О. О. Челяпіна, Р. М. Бадалов, Д. В. Гризодуб, Є. В. Гризодуб, С. А. Гордієнко та 2 дисертації іноземних громадян).

    Пам’яті

    ПАМ’ЯТІ ШАНОВНОГО ВЧИТЕЛЯ, ДОЦЕНТА КРАМНОГО ІВАНА ОМЕЛЯНОВИЧА

    2 травня 2016 р. пішов із життя видатний учений, педагог, корифей дитячої рентгенології України, кандидат медичних наук, доцент кафедри рентгенології та дитячої рентгенології ХМАПО Крамний Іван Омелянович. Він народився 20 лютого 1948 р. в с. Луговики Чорнухівського району Полтавської області.
    Іван Омелянович усе своє життя пов’язав із рентгенологією — в юні роки закінчив Харківський рентгеноелектротехнічний медичний технікум, працював рентгенлаборантом у Харківському НДІ загальної та невідкладної хірургії, міській лікарні No 9. Після закінчення у 1974 р. Харківського медичного інституту працював лікарем-рентгенологом, а з 1976 р. — завідувачем рентген-кабінету Харківського НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків ім. Н. К. Крупської.
    Із 1983 р. І. О. Крамний працював у ХМАПО спочатку асистентом кафедри рентгенології, а  після захисту дисертаційної роботи з 1988 р. — доцентом кафедри. З 1999 по 2009 р. він обіймав посаду начальника навчального відділу академії.
    Одним з  основних напрямків наукових досліджень Івана Омеляновича була променева діагностика захворювань дитячого віку. Проте лише цією проблемою коло його наукових і лікарських інтересів не обмежувалося. Практично немає такого розділу променевої діагностики, в якому б не працював Іван Омелянович, не проводив наукові дослідження, не обстежував хворих і за яким у нього немає наукових праць, патентів, розробок. Загальна кількість його наукових праць — понад 500. Про активність його як науковця свідчать видані в авторстві та співавторстві 12 монографій, отримані свідоцтва на 37 патентів, ним підготовлено понад 30 наукових посібників для лікарів-рентгенологів, 6 методичних рекомендацій, низка інформаційних листів та 6 раціоналізаторських пропозицій. Зокрема, з його ініціативи та його участю видані перший в Україні підручник державною мовою «Педіатрична рентгенологія» у 2 томах (2013), а також ціла низка монографій і посібників із діагностики захворювань легень, системи травлення та кістково-суглобової системи.
    Слід зазначити, що доцент І.  О.  Крамний був ще й видатним педагогом, ним разом із суто науковими працями опубліковано понад 40 праць із методики викладання рентгенодіагностики лікарям, у тому числі й інших фахів. Він є співавтором першого в Україні посібника «Дидактичні проблеми післядипломної освіти радіологів-діагностів».
    Він надавав велику допомогу під час навчання аспірантів, клінічних ординаторів, у виконанні кандидатських дисертацій викладачам кафедри (професорові І. О. Вороньжеву, доцентам М. О. Бортному, Р. Ю. Чуриліну, В. В. Шаповаловій, Ю. А. Коломійченку та ін.).
    Іван Омелянович був не лише вдумливим науковцем і талановитим педагогом, він постійно дбав про підвищення фахового рівня лікарів-рентгенологів та про поліпшення допомоги практичній охороні здоров’я.
    Для цього за його участю було підготовлено навчальні плани і програми, проводилися цикли тематичного удосконалення з рентгенодіагностики за багатьма профілями: захворювань органів дихання та середостіння, невідкладної діагностики захворювань різних органів і систем. Окрім того, підготовлено навчальний план циклу тематичного удосконалення, проведено цикл і видано вперше в Україні методичні рекомендації для підготовки керівників інтернів на заочних базах (2008).
    Доцент І. О. Крамний був незмінним учасником з’їздів із рентгенодіагностики як СРСР, так і України, часто виступав із програмними доповідями. Його лекції, семінари та практичні заняття завжди відзначалися своєю чіткістю, конкретністю, логічною завершеністю, послідовністю, глибиною викладення матеріалу та артистизмом. Заняття, які проводив І. О. Крамний, були прекрасною школою для молодих викладачів.
    Незважаючи на велику зайнятість, Іван Омелянович багато часу приділяв громадській роботі. Близько 25 років він виконував обов’язки головного позаштатного спеціаліста з дитячої рентгенології головного управління охорони здоров’я ХОДА, був членом атестаційної комісії, членом редколегії журналу «Радіологічний вісник». До останнього часу він був членом конкурсної комісії ХМАПО, заступником голови внутрішньовузівської інспекційної комісії, а також комісії з експертизи та якісної оцінки навчальної та навчально-методичної літератури ХМАПО.
    І. О. Крамний користувався заслуженим авторитетом і повагою серед колег та пацієнтів. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я», почесними грамотами обласного і міського відділу охорони здоров’я, МОЗ України.
    Іван Омелянович був скромною, дуже доброзичливою, безкорисною і водночас принциповою людиною, яку любили й поважали не лише хворі, лікарі й співробітники, а й увесь рентгенологічний і медичний загал області та України. Йому були притаманні велика працелюбність і працездатність, компетентність та професіоналізм. Залишений ним науковий спадок ще багато десятиліть служитиме людям.
    Для усіх тих, хто багато років працював поряд з Іваном Омеляновичем, він був і залишиться взірцем доброї, порядної, розумної і талановитої людини, до якої завжди можна було звернутися за порадою, по допомогу. Ми навчалися в нього відданості своїй справі, педагогічній майстерності, вмінню знаходити єдине справедливе рішення в будь-яких ситуаціях. Ми свято зберігаємо пам’ять про нашого Вчителя, бережемо, примножуємо та розвиваємо всі закладені ним традиції. Світла пам’ять про Івана Омеляновича Крамного назавжди залишиться в наших серцях.
    Колективи кафедр рентгенології та дитячої рентгенології, променевої діагностики ХМАПО.