Політика та стратегія в галузі охорони здоров’я

НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

PUMTS. 2021; 42(2): 5-10.
https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.005

Підготовка сучасних фахівців сфери охорони здоров’я у закладах вищої освіти передбачає цілеспрямоване формування їхньої нормативної професійної ідентичності, яка забезпечуватиме сталість подальшої професіоналізації особистості фахівця. Для формування професійної ідентичності у вишах як завдання освітньо-професійного процесу важливо відтворювати відповідні педагогічні умови, однією з яких є створення й організація функціонування навчально-професійного середовища як майданчика для професійно-комунікативного самоствердження та професійного самовизначення майбутнього фахівця. Створення та функціонування навчально-професійного середовища в сучасних закладах вищої освіти актуалізується у двох формах: реальній (контактній) та віртуальній (дистанційній). Педагогічне управління формуванням професійної ідентичності в умовах навчально-професійного середовища передбачає організацію його функціонування, виконання студентами навчально та професійно обґрунтованих завдань, спрямування педагогічного замовлення фахівцям, які входитимуть до цього середовища та забезпечуватимуть реалізацію процесів становлення ідентичності через професійну самопрезентацію студентів і фахівців, через експертне оцінювання та фасилітацію студентів фахівцями, а також рефлексивним самоаналізом студентів та фаховим аналізом, здійсненим експертами, відповідності професійного вибору студентів, що правитиме за основу для подальшого вдосконалення освітньо-професійного процесу вищої школи. Забезпечення педагогічної готовності викладачів-лікарів до створення навчально-професійного середовища здійснюється в межах циклового підвищення кваліфікації, яке зарекомендувало свою ефективність.

REFERENCES
  1. Muzychko L. V. (2017). Formuvannia profesiinoii identychnosti iak osvitnie zavdannia vyshchoii shkoly [Shaping of the professional identity as an educational task of the High school]. Universitetskaia kafedra — The University department, 6, 231–242. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/ UJRN.
  2. Razumna A. H. (2020). Formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnikh fakhivtsiv medychnoii haluzi u zakladakh vyshchoii medychnoii osvity [Formation of the professional identity of the future medical specialists in the higher medical educational institutions]. Candidate’s thesis. Kyiv.
  3. Razumna, A. H., Karunyk, K. D., & Kharkivskyi, V. S. (2021) Profesiina identychnist maibutnioho fakhivtsia iak chynnyk ta pokaznyk iakosti medychnoii osvity [Professional identity of the future specialist as a factor and indicator for the quality of medical education]. Proceedings from the Current problems of the higher medical education: Vseukraiinskaya nauk.-prakt. konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu — All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation (pp. 162–164). Kharkiv.
  4. Humeniuk, O. M., Humeniuk, V. V., & Tsiura, S. B. (2019). Metodychni zasady formuvannia profesiinoii identychnosti maibutnikh medychnykh sester [Methodological principles in shaping of the professional identity of the future nurses]. Visnyk natsionalnoii akademiii Derzhavnoii prykordonnoii sluzhby. Seriia Pedahohika. — Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service. Series Pedagogics, 1. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN.
  5. Razumna, A. H. (2019). Pedahohichni chynnyky formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnoho medychnoho fakhivtsia v umovakh ZVO [Pedagogical factors of formation of professional identity of the future medical specialist under the conditions of higher education establishments]. TiPUSS, 1, 16–27.
  6. Kasyanova, O., Razumna, A., Strizhenko, T., & Zyuzko, V. (2020). Zmistovi skladovi profesiinoi identychnosti maibutnikh fakhivtsiv sfery okhorony zdorovia [Content components of the professional identity of future healthcare professionals]. Proceedings from the Continuing professional development of doctors and pharmacists in the context of health care reform: nauk.-prakt. konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu — Scientific and practical conference with international participation (pp. 77–81). Kyiv: NMAPE named after P. L. Shupik.
  7. Kasianova, O. M., & Razumna, A. H. (2020). Profesiina identychnist yak chynnyk ta rezultat bezperervnoi osvity likariv [Professional identity as a factor and result of continuing education of doctors]. Proceedings from the Current issues of continuing education in the information society (pp. 323–325). Kyiv.
  8. Stryzhenko, T. O., & Shakhova, H. A. (2020). Suchasni tendentsii rozvytku pisliadyplomnoi medychnoi osvity v informatsiinomu suspilstvi [Current trends in the development of postgraduate medical education in the information society]. Proceedings from the Current issues of continuing education in the information society (282–283). Kyiv.
  9. Kasуanova, O. M., & Razumna, A. H (2019). Vplyv navchalno-profesiinoho seredovyshcha na formuvannia profesiinoii identychnosti [The impact of the learning professional community on formation of the professional identity]. Proceedings from the Modern higher education: problem and perspective: VII Vseukr. nauk.-prakt. konf. studentiv, aspirantiv i naukovtsiv — VII all-Ukrainian scientific and practical conference for students, PhD students and young scholars (pp. 109–112). Dnipro.
  10. Kasуanova, O. M., & Razumna, A. H. (2021). Do problemy formuvannia normatyvnoi profesiinoi identychnosti maibutnikh medychnykh pratsivnykiv [To the problem of formation of normative professional identity of future medical workers]. Proceedings from the Current issues of improving the quality of the educational process: nauk.-prakt. konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu — Scientific and practical conference with international participation (pp. 141). Ivano-Frankivsk.
  • Медична освіта

    ДИСТАНЦІЙНЕ/ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ: ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

    PUMTS. 2021; 43(3-4): 16-22.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.03-04.016

    Метою даної роботи стало визначення ставлення здобувачів вищої освіти медичного та фізико-математичного профілю до дистанційного/змішаного навчання. Проводилося анонімне онлайн анкетування 799 студентів. Питання торкалися різних аспектів організації дистанційного/змішаного навчання (ДН/ЗН). Отримані дані статистично оброблялися у програмі IBM SPSS Statistics 22. Встановлено, що половина опитаних позитивно налаштовані на використання ДН/ЗН в подальшому (52,19 %). Третина категорично заперечують проти продовження їх застосування (34,79 %), а 13,02 % зазначили, що не бачать різниці між онлайн та офлайн формами освіти. Причому студенти фізико-математичного напряму частіше (р < 0,05) зазначали про відсутність різниць між зазначеними формами. При поглибленому опитуванні студенти обох груп наголосили, що лекційний матеріал краще надавати із застосуванням онлайн платформ. Здобувачі фізико-математичного напряму відзначили, що віртуальні лабораторні роботи є можливими в подальшому (р < 0,05). До онлайн контролю знань були більш прихильні студенти-медики (р < 0,01). Майже 70 % студентів обох груп зазначили, що під час ДН/ЗН стало більше вільного часу, у 1/3 покращилася успішність і взагалі ДН/ЗН не вплинуло на бажання навчатися, а чверть опитаних відзначили, що частину вільного часу при ДН/ЗН використовують на самонавчання, відвідування чисельних наукових форумів та спорт. Вільний час у 80 % обох груп переважно з’явився за рахунок виключення транспортних часових витрат. Також показано, що на ефективність навчання у третини опитаних негативно впливали брак фактичної інформації, недостатнє спілкування із одногрупниками та викладачами, й недостатня концентрація уваги, особливо в групі фізико-математичного спрямування (р < 0,05).

    REFERENCES
    1. Vodolazhsky, M.L., Letyago, G.V., Chernusky, V.G., Govalenkova, O.L. (2020). Problemy tiutiunopalinnia sered studentskoi molodi za umov vysokoi profesiinoi spriamovanosti [Problems of smoking among student youth in conditions of high professional orientation]. Problemy bezperervnoi medychnoi osvity ta nauky – Problems of uninterrupted medical training and science, 1(33), 54-58 [in Ukrainian].
    2. Danylenko, H. M., Vodolazhskyi, M. L., Letiaho, A. V., Koshman, T. V., Romanova, N. H., Chernuskyi, V. H., et al. (2019). Problemy formuvannia osvitnoho seredovyshcha dlia studentiv-medykiv [Problems of formation of educational environment for medical students]. Problemy suchasnoi osvity: zbirnyk naukovo-metodychnykh prats – Problems of modern education: a collection of scientific and methodical works. Kharkov: V. N. Karazin Kharkiv National University, 10, 29-38 [in Ukrainian].
    3. Dystantsiine navchannia v rezhymi on-line: novi mozhlyvosti dlia profesiinoho rozvytku, novi perspektyvy [Distance learning in the on-line mode: new opportunities for professional development, new perspectives]. (2011). Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 3 [in Ukrainian]. Retrieved from https://www.umj.com.ua/article/13283/distancijne-navchannya-v-rezhimi-on-line-novi-mozhlivosti-dlya-profesijnogo-rozvitku-novi-perspektivi.
    4. Ivanytska, N. (2015). Perevahy ta nedoliky dystantsiinoho navchannia fizyky [Advantages and disadvantages of distance learning physics]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity – Scientific notes of Kirovohrad State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko. Series: Problems of methods of physical-mathematical and technological education, 7(1), 188-192 [in Ukrainian].
    5. Kushch, O. H., Omelianchyk, V. M., Bessarab, H. I., Zhernova, N. P., Stepanova, N. V., Tykhonovska, M. A., et al. (2017). Dystantsiine navchannia v systemi medychnoi osvity (pershyi dosvid kafedry normalnoi fiziolohii ZDMU) [Distance learning in the system of medical education (the first experience of the Department of Normal Physiology of ZSMU)]. Medychna osvita – Medical Education, 4, 85-89 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.4.8283.
    6. Letiaho, H. V., Ishchenko, V. O., Chernuskyi, V. H., Hovalenkova, O. L., Tolmachova, S. R. (2020). Orhanizatsiia osvitnoho protsesu v umovakh karantynu: dosvid kafedry pediatrii [Organization of the educational process in quarantine: the experience of the Department of Pediatrics]. Problemy suchasnoi osvity: zbirnyk naukovo-metodychnykh prats – Problems of modern education: a collection of scientific and methodical works. Kharkov: V. N. Karazin Kharkiv National University, 11, 129-136 [in Ukrainian].
    7. Liakhotska, L. (2016). Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia v zakladakh pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Organization of distance learning in institutions of postgraduate pedagogical education]. Pisliadyplomna osvita v Ukraini – Postgraduate education in Ukraine, 1, 99–106 [in Ukrainian].
    8. Ryzhov, O. A. (2016). Do pytannia pro psykholohichni ta sotsialni aspekty dystantsiinoho navchannia likariv-pediatriv na pisliadyplomnomu etapi [On the question of psychological and social aspects of distance learning of pediatricians at the postgraduate stage]. Medychna informatyka ta inzheneriia – Medical informatics and engineering, 2, 33–36 [in Ukrainian].
    9. Romanova, Yu. H., Babiienko, V. V. (2015). Dystantsiine navchannia u vyshchii medychnii osviti [Distance learning in higher medical education]. Medycna osvyta – Medical Education, 1, 96–98 [in Ukrainian].
    10. Aristovnik, A., Keržiˇc, D., Ravšelj, D., Tomaževiˇc, N., Umek, L. (2020). Impacts of the COVID-19 Pandemic on Life of Higher Education Students: A Global Perspective. Sustainability, 12, 8400-8438. https://doi.org/10.3390/su12208438.
    11. Singhi, E. K., Dupuis, M. M., Ross, J. A., Riebe, A. G., Bhadkamkar, N. A. (2020). Medical Hematology/Oncology Fellows’ Perceptions of Online Medical Education During the COVID-19 Pandemic. J Cancer Educ, 35(5), 1034-1040. https://doi.org/10.1007/s13187-020-01863-6.
    12. Puljak, L., Čivljak, M., Haramina, A., Mališa, S., Čavić , D., Klinec, D., et al. (2020). Attitudes and concerns of undergraduate university health sciences students in Croatia regarding complete switch to e-learning during COVID-19 pandemic: a survey. BMC Med Educ, Vol. 10, 20(1), 416. https://doi.org/10.1186/s12909-020-02343-7.
    13. Liyun He, Na Yang, Lingling Xu, Fan Ping, Wei Li, Qi Sun, et al. (2021). Synchronous distance education vs traditional education for health science students: A systematic review and meta-analysis. Medical education. Vol. 55, 3, 293-308. https://doi.org/10.1111/medu.14364
    14. Klibanov, O. M., Dolder, C., Anderson, K., Kehr, H. A., Woods, J. A. (2018). Impact of distance education via interactive videoconferencing on students’ course performance and satisfaction. Adv Physiol Educ, Vol. 42, 21–25. https://doi.org/10.1152/advan.00113.2016.
    15. Sakshi Agarwal, Jaya Shankar Kaushik. (2020). Student’s Perception of Online Learning during COVID Pandemic. The Indian Journal of Pediatrics, Vol. 8, 1-10. https://doi.org/10.1007/s12098-020-03327-7.
    16. Yaxiang Song , Shu Wang, Yixian Liu, Xinying Liu, Ai Peng. (2021). Online education at the medical School of Tongji University during the COVID-19 pandemic: a cross-sectional study. BMC Med Educ, Vol. 21(1), 512-518. https://doi.org/10.1186/s12909-021-02951-x

    Сучасні проблеми медицини

    ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЛІКАРІВ У СИСТЕМІ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

    PUMTS. 2021; 43(3-4): 5-9.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.03-04.005

    Досвід навчальної роботи в умовах карантинних обмежень та локдаунів дав змогу на практиці вивчити можливості дистанційної форми навчання та сформувати об’єктивну оцінку її в структурі безперервного професійного розвитку (БПР) для лікарів. Мета роботи — порівняти особливості та можливості очної, заочної та дистанційної форм навчання в організації БПР лікарів у сучасних умовах функціонування системи охорони здоров’я України. Учасниками опитування були відзначені такі недоліки дистанційних онлайн-навчальних заходів: відсутність можливості отримувати інформацію, яка цікава слухачу в поглибленому форматі та конкретній формі, тому що переважаючий об’єм відеоконференції не дозволяє проводити дискусії, використовувати обмін досвідом, розбирати клінічні випадки та ін. Дистанційна форма навчання суттєво обмежує можливості відпрацювання практичних навичок та вмінь, оволодіння якими становить до 75 % навчального часу в форматі очного та очно-заочного навчання. До привабливих сторін, з точки зору учасників дистанційного навчання, належать: можливість отримати бали для реєстрації БПР без відриву від основної роботи, можливість вибору тематики та сучасність інформаційних заходів. Проте, традиційна очна та очно-заочна форми навчання також мають свої недоліки, а саме, наприклад: виїжджати та проживати у містах проведення заходів за відсутності державного фінансування на ці витрати, тобто за рахунок самого лікаря. Використання інноваційних освітніх технологій, таких як дистанційне навчання та онлайн-комунікація, у підготовці лікарів не може в повній мірі замінити класичні форми навчання. Оптимальними виявляються комбіновані форми організації навчального процесу, які дають змогу раціонально використовувати ресурс учасників освітнього процесу.

    REFERENCES
    1. Postanovlenie Kabineta Ministrov Ukrainy ot 28 marta 2018 № 302 «Ob utverzhdenii Polozheniya o sisteme nepreryvnogo professional’nogo razvitiya specialistov v sfere zdravoohraneniya» [The resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of March 28, 2018, № 302 «On approval of the Regulations on the system of continuous professional development of specialists in the field of health care»].
    2. Prikaz MZ Ukrainy ot 25.04.2013 № 466 «Ob utverzhdenii Polozheniya o distancionnom obuchenii» [The order of the Ministry of Health of Ukraine dated 25.04.2013 № 466 «On approval of the Regulation on distance learning»].
    3. Prikaz MZ Ukrainy ot 22 fevralya 2019 № 446 «Nekotorye voprosy nepreryvnogo professional’nogo razvitiya vrachej» [The order of the Ministry of Health of Ukraine of February 22, 2019 № 446 «Some issues of continuous professional development of doctors»].
    4. Ovcharenko, L. S., Andrienko, T.G, Samohin, I.V., Vertegel, A.A., Zhihareva, N.V., Kryazhev, A.V. (2015). Formirovanie professional’noj kompetentnosti vracha-pediatra pri obuchenii v internature [Formation of professional competence of a pediatrician during internship]. Proceedings from The Implementation of the Law of Ukraine “On Higher Education” in higher medical and pharmaceutical education of Ukraine: Vseukrainskaya uchebno-nauchnaya konferencia s mezhdunarodnym uchastiem (21-22 maya 2015) – All-Ukrainian educational and scientific conference with international participation. (pp. 459-460). Ternopol.
    5. Prikaz MZ Ukrainy ot 19.01.2021 g.. № 74, Kiev «Ob utverzhdenii Izmenenij v nekotorye prikazy Ministerstva zdravoohraneniya Ukrainy» [The order of the Ministry of Health of Ukraine from 19.01.2021 № 74 «About the statement of Changes to some orders of the Ministry of Health of Ukraine»].
    6. Ovcharenko, L.S., Andrienko, T.G, Samohin, I.V., Vertegel, A.A., Zhihareva, N.V., Kryazhev, A.V. Praktika prepodavaniya voprosov okazaniya neotlozhnoj pomoshchi v pediatrii v usloviyah postoyanno dejstvuyushchego seminara [The practice of teaching emergency care in pediatrics in a permanent seminar]. Proceedings from The Implementation of the Law of Ukraine “On Higher Education” in higher medical and pharmaceutical education of Ukraine: Vseukrainskaya uchebno-nauchnaya konferencia s mezhdunarodnym uchastiem (21-22 maya 2015) – All-Ukrainian educational and scientific conference with international participation. (pp. 458-459). Ternopol.

    Дискусії

    ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ СКЛАДАННЯ ТА ОТРИМАННЯ ІНФОРМОВАНОЇ ДОБРОВІЛЬНОЇ ЗГОДИ НА ОРТОДОНТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ

    PUMTS. 2021; 42(2): 55-59.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.055

    Нині слід визнати, що законодавчі акти Міністерства охорони здоров’я України щодо питань отримання інформованої добровільної згоди пацієнта на медичне втручання здебільшого стосуються загальної медичної та стоматологічної практики. Використання ортодонтичних методик лікування стоматологічної патології, особливо в поєднанні з сучасними хірургічними методиками, потребує відображення конкретних питань у медичній документації: яку інформацію, в якому обсязі необхідно повідомити пацієнту перед ортодонтичним лікуванням. Недостатність їх розкриття призводить до виникнення проблем в узгодженні пацієнтом плану, строків лікування та розумінням можливих ускладнень, що може спричинити загострення відносин лікар–пацієнт. У статті проаналізовано понад 100 результатів завершення ортодонтичних втручань за період 2018–2020 рр. практичної діяльності, виявивши питання, що хвилюють пацієнтів, на основі яких наведено узагальнений перелік причин виникнення можливих конфліктних ситуацій. У процесі лікування вони були успішно усунені та підсумовані, давши змогу встановити пріоритетні складові практично корисного обсягу інформації тексту добровільної згоди пацієнта з особливістю виконання ортодонтичної роботи. Зважаючи на ці аспекти, лікар отримує можливість конкретної аргументації та захисту своїх дій, запобігання виникненню професійних непорозумінь і правових питань у стоматологічній практиці.

    REFERENCES
    1. Babich, O., Krasnik, S., Yudin, O., & Nadutiy, K. et al. (2019). Profesiyni ta pravovi aspekti diyalnosti likarya-stomatologa [Professional and legal aspects of the dentist’s activity]. Stomatologichne zdorovya — integralna skladova zdorovya natsiyi. Zdorovya Ukrayini 21 storichchya — Proceedings of the 5th National Ukrainian Dental
      Congress Dental health — an integral component of the nation’s health. Health of Ukraine of the 21st century. 22(467), 21–22.

    2. Nakaz MOZ Ukrayini “Informovana dobrovilna zgoda patsienta na provedennya diagnostiki, likuvannya ta na provedennya operatsiyi ta znebolennya” № 110 of 14.02.2012 [Decree of the Ministry of Health of Ukraine «Informed voluntary consent of the patient for diagnosis, treatment and surgery and analgesia» № 110 of 14.02.2012]. (2012). Kyiv. URL: https://zakon.rada.gov.ua.
    3. Nakaz MOZ Ukrayini “Pro vnesennya zmin do formi pervinnoyi oblikovoyi dokumentatsiyi № 003-6/o ta instruktsiyi schodo yiyi zapovnennya” № 2837 09.12.2020 [Decree of the Ministry of Health of Ukraine «On amendments to the form of primary accounting documentation № 003-6/о and Instructions for its completion» № 2837 of 09.12.2020]. (2020). Kyiv. URL: https://search.ligazakon.ua.
    4. Protokoli nadannya medichnoyi dopomogi za spetsialnostyami “Ortopedichna stomatologiya”, “Terapevtichna stomatologiya”, “Hirurgichna stomatologiya”, “Ortodontiya”, “Dityacha terapevtichna stomatologiya”, “Dityacha hirurgichna stomatologiya”: normativne virobnicho-praktichne vidannya [Protocols of medical care in the specialties «Orthopedic Dentistry», «Therapeutic Dentistry», «Surgical Dentistry», «Orthodontics», «Pediatric Therapeutic Dentistry», «Pediatric Surgical Dentistry»: normative production-practical edition]. (2014). Kyiv : Medinform.
  • Наукові огляди та клінічні лекції

    КАТЕСТАТИН ЯК РЕГУЛЯТОР АКТИВНОСТІ СИМПАТИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК І ПРОГРЕСУВАННЯ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ

    PUMTS. 2021; 42(2): 49-54.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.049

    Аналізуються результати проведених досліджень щодо впливу катестатину на розвиток гіпертонічної хвороби і цукрового діабету 2 типу, оскільки гіперактивація симпатичної нервової системи є потужним патогенетичним механізмом їх прогресування. Досліджується зумовленість підвищення секреції та вивільнення катехоламінів за рахунок активності симпатичної нервової системи та їх вплив на зниження рівнів катестатину, який здійснює інгібіторну дію щодо катехоламінів шляхом блокування нікотинових ацетилхолінових рецепторів. Розглядаються несинонімічні однонуклеотидні поліморфізми домену катестатину Gly364Ser, Pro370Leu, Arg374Gln, Gly367Val та відмінність їх антиадренергічної активності порівняно з диким типом катестатину, визначаються причини зміни ефективності алелей катестатину. Оцінюється патогенетичне значення низьких рівнів катестатину в розвитку гіпертонічної хвороби через механізми порушення вазодилатації та інгібування катехоламінів. Прогностичне значення катестатину ґрунтується на зниженні його рівня в осіб зі спадковою схильністю до розвитку гіпертонічної хвороби. Протизапальний ефект катестатину зумовлює його роль у патоґенезі захворювань, що супроводжуються хронічним запаленням, у тому числі цукрового діабету 2 типу й атеросклерозу. Установлюється роль катестатину в регуляції метаболізму глюкози шляхом інсуліноподібного ефекту та пригнічення секреції глюкози гепатоцитами, а також поліпшення толерантності до глюкози та чутливості до інсуліну. Визначаються перспективи застосування катестатину як потенційного біомаркеру гіпертонічної хвороби та цукрового діабету 2 типу.

    REFERENCES
    1. NCD Risk Factor Collaboration. Worldwide trends in blood pressure from 1975 to 2015: a pooled analysis of 1479 population-based measurement studies with 19.1 million participants. (2017). Lancet, 389, 37-55. URL: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31919-5.
    2. Global Health Estimates 2016 summary tables: deaths by cause, age and sex, by who region, 2000-2016. (2018). World Health Organization. Geneva, Switzerland. URL:
      http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/en/.

    3. IDF Diabetes Atlas 9th Edition 2019. URL: https://www.diabetesatlas.org/en/resources/.
    4. Saxena, T., Ali, A.O., & Saxena, M. (2018).Pathophysiology of essential hypertension: an update. Expert Rev Cardiovasc Ther, 16(12), 879-887. https://doi.org/ 10.1080/14779072.2018.1540301.
    5. Grassi, G., & Mancia, G. (2004). Neurogenic Hypertension: Is the Enigma of Its Origin Near the Solution? Hypertension, 43(2), 154-155. https://doi.org/10.1161/01.
      HYP.0000109870.99110.7e.

    6. Hart, E. C., & Charkoudian, N. (2011). Sympathetic neural mechanisms in human blood pressure regulation. Curr Hypertens Rep, 13, 237-243. https://doi.org/10.1007/
      s11906-011-0191-1.

    7. Cheung, B. M. Y., & Li, C. (2012). Diabetes and Hypertension: Is There a Common Metabolic Pathway? Curr Atheroscler Rep, 14, 160-166. https://doi.org/10.1007/s11883-012-0227-2.
    8. Seematter, G., Guenat, E., Schneiter, P., Cayeux, C., Jequier, E., & Tappy, L. (2000). Effects of mental stress on insulin-mediated glucose metabolism and energy expenditure in lean and obese women. Am J Physiol Endocrinol Metab, 279(4), E799-E805. https://doi.org/10.1152/ajpendo.2000.279.4.E799.
    9. Mahata, S. K., O’Connor, D. T., Mahata, M., Yoo, S. H., Taupenot, L., & Wu, H., at al. (1997). Novel Autocrine Feedback Control of Catecholamine Release. A Discrete Chromogranin A Fragment is a Noncompetitive Nicotinic Cholinergic Antagonist. J Clinl Invest, 100(6), 1623-1633. https://doi.org/10.1172/jci119686.
    10. Troger, J., Theurl, M., Kirchmair, R., Pasqua, T., Tota, Br., & Angelone, T., et al. (2017). Granin-derived peptides. Prog Neurobiol, 154, 37-61. https://doi.org/10.1016/j.pneurobio.2017.04.003.
    11. Eskeland, N. L., Zhou, A., Dinh, T. Q., Wu, H., Parmer, R. J., & Mains, R. E., et al. (1996). Chromogranin A processing and secretion: specific role of endogenous and exogenous prohormone convertases in the regulated secretory pathway. J Clinl Invest, 98(1), 148-156. URL: https://doi.org/10.1172/jci118760.
    12. Lee, J. C., Taylor, C. V., Gaucher, S. P., Toneff, Th., Taupenot, L., & Yasothornsrikul, S., et al. (2003). Primary Sequence Characterization of Catestatin Intermediates and Peptides Defines Proteolytic Cleavage Sites Utilized for Converting Chromogranin A into Active Catestatin Secreted from Neuroendocrine Chromaffin Cells. Biochemistry, 42, 6938-6946. https://doi.org/10.1021/bi0300433.
    13. Biswas, N., Rodriguez-Flores, J. L., Courel, M., Gayen, J. R., Vaingankar, S. M., & Mahata, M., et al. (2009). Cathepsin L colocalizes with chromogranin A in chromaffin vesicles to generate active peptides. Endocrinology, 150, 3547-3557. https://doi.org/10.1210/en.2008-1613.
    14. Jiang, Q., Taupenot, L., Mahata, S. K., Mahata, M., O’Connor, D. T., & Miles, L. A., et al. (2001). Proteolytic Cleavage of Chromogranin A (CgA) by Plasmin: selective liberation of a specific bioactive CgA fragment that regulates catecholamine release. The Journal of Biological Chemistry, 276(27), 25022-25029. https://doi.org/10.1074/jbc.M101545200.
    15. Biswas, N., Vaingankar, S. M., Mahata, M., Das, M., Gayen, J. R., & Taupenot, L., et al. (2008). Proteolytic Cleavage of Human Chromogranin A Containing Naturally Occurring Catestatin Variants: Differential Processing at Catestatin Region by Plasmin. Endocrinology, 149(2), 749-757. URL: https://doi.org/10.1210/en.2007-0838.
    16. Crippa, L., Bianco, M., Colombo, B., Gasparri, A. M., Ferrero, E., & Loh, Y. P., et al. (2013). A new chromogranin A-dependent angiogenic switch activated by thrombin. Blood, 121(2), 392-402. https://doi.org/10.1182/blood-2012-05-430314.
    17. Benyamin, B., Maihofer, A. X., Schork, A. J., Hamilton, B. A., Rao, F., & Schmid-Schoenbein, G. W., et al. (2016). Identification of novel loci affecting circulating chromogranins and related peptides. Hum Mol Genet, 26(1), 233-242. https://doi.org/10.1093/hmg/ddw380.
    18. Taupenot, L., Harper, K. L., & O’Connor, D. T. (2003). The chromogranin-secretogranin family. N Engl J Med, 348, 1134-1149. https://doi.org/10.1056/NEJMra021405.
    19. Helle, K. B. (2010). Regulatory peptides from chromogranin A and secretogranin II, putative modulators of cells and tissues involved in inflammatory conditions. Regul. Pept, 165, 45-51. https://doi.org/10.1016/j.regpep.2009.09.009.
    20. Hansen, L. H., Darkner, S., Svendsen, J. H., Henningsen, K., Pehrson, St., & Chen, X., et al. (2017). Chromogranin A in the mammalian heart: expression without secretion. Biomarkers in Medicine, 11(7), 541-545. https://doi.org/10.2217/bmm-2017-0052.
    21. Radek, K. A., Lopez-Garcia, B., Hupe, M., Niesman, I. R., Elias, P. M., & Taupenot, L., et al. (2008). The Neuroendocrine Peptide Catestatin Is a Cutaneous Antimicrobial and Induced in the Skin after Injury. Journal of Investigative Dermatology, 128, 1525-1534. URL: https://doi.org/10.1038/sj.jid.5701225.
    22. Kojima, M., Ozawa, N., Mori, Y., Takahashi, Y., Watanabe-Kominato, K., & Shirai, R., et al. (2018). Catestatin prevents macrophage-driven atherosclerosis but not arterial injury–induced neointimal hyperplasia. Thrombosis and Haemostasis, 118 (1), 182-194. https://doi.org/10.1160/TH17-05-0349.
    23. Bitsche, M., Mahata, S. K., Marksteiner, J., & Schrott-Fischer, A. (2003). Distribution of catestatin-like immunoreactivity in the human auditory system. Hearing Res, 184(1-2), 16-26. https://doi.org/10.1016/S0378-5955(03)00223-5.
    24. Simon, J. P., Bader, M. F., & Aunis, D. (1988). Secretion from chromaffin cells is controlled by chromogranin A-derived peptides. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 85(5), 1712-1716. https://doi.org/10.1073/pnas.85.5.1712.
    25. Mahata, S. K., Mahata, M., Wen, G., Wong, W. B., Mahapatra, N. R., & Hamilton, B. A., et al. (2004). The Catecholamine Release-Inhibitory «Catestatin» Fragment of Chromogranin A: Naturally Occurring Human Variants with Different Potencies for Multiple Chromaffin Cell Nicotinic Cholinergic Responses. Molecular Pharmacology, 66(5), 1180-1191. https://doi.org/10.1124/mol.104.002139.
    26. Sahu, Bh. S., Obbineni, J. M., Sahu, G., Allu, P. K. R., Subramanian, L., & Sonawane, P. J., et al. (2012). Functional genetic variants of the catecholamine-release-inhibitory peptide catestatin in an Indian population: allele-specific effects on metabolic traits. The Journal of Biological Chemistry, 287(52), 43840-43852. https://doi.org/10.1074/jbc.M112.407916.
    27. Sahu, Bh. S., Obbineni, J. M., Sahu, G., Singh, P. K., Sonawane, P. J., & Sasi, B. K., et al. (2012). Molecular interactions of the physiological anti-hypertensive peptide catestatin with the neuronal nicotinic acetylcholine receptor. Journal of Cell Science, 125, 2323-2337. https://doi.org/10.1242/jcs.103176.
    28. O’Connor, D. T., Kailasam, M. T., Kennedy, B. P., Ziegler, M. G., Yanaihara, N., & Parmer, R. J. (2002). Early decline in the catecholamine release-inhibitory peptide catestatin in humans at genetic risk of hypertension. Journal of Hypertension, 20(7), 1335-1345. URL: https://doi.org/10.1097/00004872-200207000-00020.
    29. O’Connor, D. T., Zhu, G., Rao, F., Taupenot, L., Fung, M. M., & Das, M., et al. (2008). Heritability and Genome-Wide Linkage in US and Australian Twins Identify Novel Genomic Regions Controlling Chromogranin A. Circulation, 118(3), 247-257. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.709105.
    30. Meng, L., Ye, X., Ding, W., Yang, Y., Di, B., & Liu, L., et al. (2011). Plasma catecholamine release-inhibitory peptide catestatin in patients with essential hypertension. J Cardiovasc Med, 12(9), 643-647. https://doi.org/10.2459/JCM.0b013e328346c142.
    31. Durakoglugil, M. E., Ayaz, T., Kocaman, S. A., Kırbas, A., Durakoglugil, T., & Erdogan, T., et al. (2015). The relationship of plasma catestatin concentrations with metabolic and vascular parameters in untreated hypertensive patients: Influence on high-density lipoprotein cholesterol. Anatol J Cardiol, 15, 577-585. https://doi.org/10.5152/akd.2014.5536.
    32. Schillaci, G., Vuono De S., & Pucci G. (2011). An endogenous brake on the sympathetic nervous system: The emerging role of catestatin in hypertension. J Cardiovasc Med, 12, 609-612. https://doi.org/10.2459/JCM.0b013e328348d925.
    33. Mahapatra, N. R., O’Connor, D. T., Vaingankar, S. M., Hikim, A. P. S., Mahata, M., & Ray, S., et al. (2005). Hypertension from targeted ablation of chromogranin A can be rescued by the human ortholog. J. Clin. Invest, 115, 1942-1952. URL: https://doi.org/10.1172/JCI24354.
    34. Alam, Md. J., Gupta, R., Mahapatra, N. R., & Goswami, S. K., et al. (2020). Catestatin reverses the hypertrophic effects of norepinephrine in H9c2 cardiac myoblasts by modulating the adrenergic signaling. Molecular and Cellular Biochemistry, 464(1-2), 205-219. URL: https://doi.org/10.1007/s11010-019-03661-1.
    35. Zhu, D., Xie, H., Wang, X., Liang, Y., Yu, H., & Gao, W. (2017). Catestatin-A Novel Predictor of Left Ventricular Remodeling After Acute Myocardial Infarction. Scientific Reports, 7, 44168. https://doi.org/10.1038/srep44168.
    36. Muntjewerff, E. M., Dunkel, G., Nicolasen, M. J. T., Mahata, S. K., & Bogaart, G. (2018). Catestatin as a Target for Treatment of Inflammatory Diseases. Frontiers in Immunology, 9, 2199. https://doi.org/10.3389/fimmu.2018.02199.
    37. Ying, W., Mahata, S., Bandyopadhyay, G. K., Zhou, Z., Wollam, J., & Vu, J., et al. (2018). Catestatin Inhibits Obesity-Induced Macrophage Infiltration and Inflammation in the Liver and Suppresses Hepatic Glucose Production, Leading to Improved Insulin Sensitivity. Diabetes, 67(5), 841-848. https://doi.org/10.2337/db17-0788.
    38. Simunovic, M., Supe-Domic, D., Karin, Z., Degoricija, M., Paradzik, M., & Bozic, J., et al. (2019). Serum catestatin concentrations are decreased in obese children and adolescents. Pediatric diabetes, 20(5), 549-555. URL: https://doi.org/10.1111/pedi.12825.
    39. Borovac, J. A., Glavas, D., Grabovac, Z. S., Supe-Domic, D., D’Amario, D., & Bozic, J. (2019). Catestatin in Acutely Decompensated Heart Failure Patients: Insights from the CATSTAT-HF Study. Journal of Clinical Medicine, 8(8), 1132. https://doi.org/10.3390/jcm8081132.
  • На допомогу лікареві-практику

    ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТА З ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ДИСПЕПСІЄЮ НА ПРИКЛАДІ КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ

    PUMTS. 2021; 42(2): 60-63.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.060

    Діагноз функціональної диспепсії досі є доволі розповсюдженим і дуже часто трапляється в практиці терапевта, сімейного лікаря та гастроентеролога. Функціональна диспепсія — це наявність симптомів у гастродуоденальній зоні без наявності органічних, системних або метаболічних порушень. Цей стан визначають як відчуття дискомфорту та болю в епігастральній ділянці за відсутності симптомів рефлюксу. Симптоми диспепсії з’являються в багатьох пацієнтів, але не всі звертаються по медичну допомогу. Нині питання етіології та патоґенезу залишаються до кінця не вивченими. Але велику роль відіграють генетичні чинники, поліморфізм деяких генів. Також імовірно важливе значення мають спосіб життя, споживання жирної, смаженої, гострої їжі, тютюнопаління, вживання алкоголю, перенесені інфекції, та особливе значення надається психогенним факторам. До таких факторів належать особливості характеру пацієнта, наявність хронічного стресу, психологіч ні стани, що супроводжуються депресією, тривогою й іншими симптомами. Хворі на функціональну диспепсію мають такі скарги: біль у епігастрії, раннє насичення, печіння в епігастрії, постпрандіальне переповнення. Але слід пам’ятати, що цей діагноз є діагнозом виключення. Тобто необхідно впевнитися, що у хворого відсутні симптоми тривоги (прогресуюча дисфагія, немотивоване схуднення, анемія, лихоманка й ін.), що пацієнт не приймає нестероїдні протизапальні препарати, відсутність інфекції Helicobacter pylori, проведення ендоскопії виявило ніяких порушень. У пацієнтів із тривалою симптоматикою необхідно виключити наявність психологічного зв’язку з захворюванням або можливої наявності харчової непереносимості.

    REFERENCES
    1. Ralston, S. H., Penman, I. D., Strachan, M. W., & Hobson, R. (Eds.). (2018). Davidson’s Principles and Practice of Medicine E-Book. Elsevier Health Sciences.
    2. Sharma, A., Schauer, D. P., Kelleher, M., Kinnear, B., Sall, D., & Warm, E. (2019). USMLE Step 2 CK: best predictor of multimodal performance in an internal medicine residency. Journal of graduate medical education, 11(4), 412.
    3. Beeckmans, D., Farré, R., Riethorst, D., Keita, A. V., Augustijns, P., & Söderholm, J. D., et al. (2020). Relationship between bile salts, bacterial translocation, and duodenal mucosal integrity in functional dyspepsia. Neurogastroenterology & Motility, 32(5), e13788.
    4. Vanheel, H., Carbone, F., Valvekens, L., Simren, M., Tornblom, H., & Vanuytsel, T., et al. (2017). Pathophysiological abnormalities in functional dyspepsia subgroups
      according to the Rome III criteria. American Journal of Gastroenterology, 112(1), 132–140.

    5. Masuy, I., Van Oudenhove, L., & Tack, J. (2019). treatment options for functional dyspepsia. Alimentary pharmacology & therapeutics, 49(9), 1134–1172.
    6. Wauters, L., Talley, N. J., Walker, M. M., Tack, J., & Vanuytsel, T. (2020). Novel concepts in the pathophysiology and treatment of functional dyspepsia. Gut, 69(3), 591–600.
    7. Fallone, C. A., Chiba, N., van Zanten, S. V., Fischbach, L., Gisbert, J. P., & Hunt, R. H., et al. (2016). The Toronto consensus for the treatment of Helicobacter pylori infection in adults. Gastroenterology, 151(1), 51–69.
    8. Vanheel, H., Carbone, F., Valvekens, L., Simren, M., Tornblom, H., & Vanuytsel, T., et al. (2017). Pathophysiological abnormalities in functional dyspepsia subgroups according to the Rome III criteria. American Journal of Gastroenterology, 112(1), 132–140.
    9. Nakagawa, K., Hara, K., Fikree, A., Siddiqi, S., Woodland, P., & Masamune, A., et al. (2020). Patients with dyspepsia have impaired mucosal integrity both in the duodenum and jejunum: in vivo assessment of small bowel mucosal integrity using baseline impedance. Journal of gastroenterology, 55(3), 273–280.
    10. Stanghellini, V., Chan, F. K., Hasler, W. L., Malagelada, J. R., Suzuki, H., Tack, J., & Talley, N. J. (2016). Gastroduodenal disorders. Gastroenterology, 150(6), 1380–1392.
  • Трибуна молодого вченого

    ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КАТЕТЕРНОЇ АБЛЯЦІЇ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НА КОГНІТИВНІ ФУНКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

    PUMTS. 2021; 42(2): 75-81.
    https://doi.org/10.31071/promedosvity2021.02.075

    Фібриляція передсердь (ФП) безпосередньо призводить до зниження когнітивних функцій незалежно від перенесених цереброваскулярних фатальних подій, але незрозуміло, чи може відновлення синусового ритму та зменшення навантаження ФП послабити швидкість цього зниження. Дані щодо впливу радіочастотної абляції на когнітивні функції пацієнтів суперечливі та потребують вивчення. Мета роботи — оцінити прогностичне значення радіочастотної катетерної абляції фібриляції передсердь на когнітивні функції у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Досліджено вплив радіочастотної катерної абляції ФП на когнітивні функції у 136 пацієнтів (середній вік 59,7 ± 8,6 років) із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та порівняно із 58 пацієнтами контрольної групи (58,2 ± 8,1 років), яким абляція не проводилась та продовжувалась тактика медикаментозної антиаритмічної терапії. Когнітивні функції оцінювались за допомогою Монреальського когнітивного тесту (MoCA) на етапі включення у дослідження та через 2 роки. Зниження когнітивних функцій визначалось як показник MoCA тесту < 26 балів, когнітивне порушення < 23 балів. Через 2 роки після втручання у групі абляції відзначалась позитивна динаміка (базовий рівень MoCA тесту — 25,1 ± 2,48, 2-річний етап — 26,51 ± 2,33, р < 0,001) та негативна у контрольній групі (25,47 ± 2,85 і 24,57 ± 3,61, відповідно, р < 0,001). Наявність когнітивного порушення до абляції було суттєво пов’язане з поліпшенням когнітивної функції через 2 роки після абляції ФП за даними поліномінального регресійного аналізу. Отримані дані свідчать про вірогідний позитивний вплив радіочастотної абляції ФП на когнітивні функції у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка.

    REFERENCES
    1. Jin, M., Kim, T., Kang, K., Yu, H., Uhm, J., Joung, B., et al. (2019). Atrial Fibrillation Catheter Ablation Improves 1-Year Follow-Up Cognitive Function, Especially in Patients With Impaired Cognitive Function. Circulation: Arrhythmia And Electrophysiology, 12(7). https://doi.org/10.1161/circep.119.007197.
    2. Medi, C., Evered, L., Silbert, B., Teh, A., Halloran, K., & Morton, J., et al. (2013). Subtle Post-Procedural Cognitive Dysfunction After Atrial Fibrillation Ablation. Journal Of The American College Of Cardiology, 62(6), 531–539. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.03.073.
    3. Graves, K. G., May, H. T., Jacobs, V., Bair, T. L., Stevens, S. M., Woller, S. C., Crandall, B. G., Cutler, M. J., Day, J. D., Mallender, C., Osborn, J. S., Peter Weiss, J., & Jared Bunch, T. (2017). Atrial fibrillation incrementally increases dementia risk across all CHADS2 and CHA2DS2VASc strata in patients receiving long-term warfarin. American heart journal, 188, 93–98. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2017.02.026.
    4. Junejo, R. T., Lip, G., Fisher, J. P. (2020). Cerebrovascular Dysfunction in Atrial Fibrillation. Frontiers in physiology, 11, 1066. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.01066.
    5. Gardarsdottir, M., Sigurdsson, S., Aspelund, T., Rokita, H., Launer, L. J., Gudnason, V., et al. (2018). Atrial fibrillation is associated with decreased total cerebral blood flow and brain perfusion. Europace: European pacing, arrhythmias, and cardiac electrophysiology: journal of the working groups on cardiac pacing, arrhythmias, and cardiac cellular electrophysiology of the European Society of Cardiology, 20(8), 1252–1258. https://doi.org/10.1093/europace/eux220.
    6. Smith, E. E., Schneider, J. A., Wardlaw, J. M., Greenberg, S. M. (2012). Cerebral microinfarcts: the invisible lesions. The Lancet. Neurology, 11(3), 272–282. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(11)70307-6.
    7. Conen, D., Rodondi, N., Müller, A., Beer, J. H., Ammann, P., Moschovitis, G., et al. (2019). Relationships of Overt and Silent Brain Lesions With Cognitive Function in Patients With Atrial Fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 73(9), 989–999. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.12.039.
    8. Frey, A., Sell, R., Homola, G. A., Malsch, C., Kraft, P., Gunreben, I., et al. (2018). Cognitive Deficits and Related Brain Lesions in Patients With Chronic Heart Failure. JACC. Heart failure, 6(7), 583–592. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2018.03.010.
    9. Adamski, M. G., Sternak, M., Mohaissen, T., Kaczor, D., Wierońska, J. M., Malinowska, M., et al. (2018). Vascular Cognitive Impairment Linked to Brain Endothelium Inflammation in Early Stages of Heart Failure in Mice. Journal of the American Heart Association, 7(7), e007694. https://doi.org/10.1161/JAHA.117.007694.
  • Ювілеї

    ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ КАФЕДРИ ОРТОПЕДИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ 1 ХАРКІВСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

    Повний текст (PDF)

    Стаття присвячена історії становлення та розвитку кафедри ортопедичної стоматології 1 Харківської медичної академії післядипломної освіти. Офіційно кафедра заснована у 1930 р. як кафедра одонтології Українського інституту вдосконалення лікарів. Починаючи з 1931 р. кафедра називалася стоматологічною, на кафедрі почали підвищувати кваліфікацію лікарі-стоматологи. У вересні 1941 р. кафедра припинила свою роботу. У 1958 р. поновлюється робота кафедри. З 1959 р. в Українському інституті удосконалення лікарів при кафедрі стоматології створено доцентський курс спеціалізації для лікарів-ортопедів та ортодонтів. У 1965 р. вперше за історію інституту для викладання ортопедичної стоматології було створено окрему кафедру, яку очолив М. А. Нападов.

    Співробітниками кафедри під керівництвом проф. М. А. Нападова розроблені основні вітчизняні конструкційні та допоміжні стоматологічні матеріали.

    З 1992 по1995 рр. виконував обов’язки завідувача кафедрою доцент, канд. мед. наук О. П. Голубничий. З 1995 р. дотепер кафедрою завідує доктор медичних наук, професоp Гризодуб B. I.

    Під керівництвом завідувача кафедри професора В. І. Гризодуба було захищено та затверджено ВАК України 12 кандидатських дисертацій (І. П. Дністранський, І. Ісаков, Л. О. Іваніщенко, К. В. Жуков, О. О. Челяпіна, Р. М. Бадалов, Д. В. Гризодуб, Є. В. Гризодуб, С. А. Гордієнко та 2 дисертації іноземних громадян).

    Пам’яті

    ПАМ’ЯТІ ШАНОВНОГО ВЧИТЕЛЯ, ДОЦЕНТА КРАМНОГО ІВАНА ОМЕЛЯНОВИЧА

    2 травня 2016 р. пішов із життя видатний учений, педагог, корифей дитячої рентгенології України, кандидат медичних наук, доцент кафедри рентгенології та дитячої рентгенології ХМАПО Крамний Іван Омелянович. Він народився 20 лютого 1948 р. в с. Луговики Чорнухівського району Полтавської області.
    Іван Омелянович усе своє життя пов’язав із рентгенологією — в юні роки закінчив Харківський рентгеноелектротехнічний медичний технікум, працював рентгенлаборантом у Харківському НДІ загальної та невідкладної хірургії, міській лікарні No 9. Після закінчення у 1974 р. Харківського медичного інституту працював лікарем-рентгенологом, а з 1976 р. — завідувачем рентген-кабінету Харківського НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків ім. Н. К. Крупської.
    Із 1983 р. І. О. Крамний працював у ХМАПО спочатку асистентом кафедри рентгенології, а  після захисту дисертаційної роботи з 1988 р. — доцентом кафедри. З 1999 по 2009 р. він обіймав посаду начальника навчального відділу академії.
    Одним з  основних напрямків наукових досліджень Івана Омеляновича була променева діагностика захворювань дитячого віку. Проте лише цією проблемою коло його наукових і лікарських інтересів не обмежувалося. Практично немає такого розділу променевої діагностики, в якому б не працював Іван Омелянович, не проводив наукові дослідження, не обстежував хворих і за яким у нього немає наукових праць, патентів, розробок. Загальна кількість його наукових праць — понад 500. Про активність його як науковця свідчать видані в авторстві та співавторстві 12 монографій, отримані свідоцтва на 37 патентів, ним підготовлено понад 30 наукових посібників для лікарів-рентгенологів, 6 методичних рекомендацій, низка інформаційних листів та 6 раціоналізаторських пропозицій. Зокрема, з його ініціативи та його участю видані перший в Україні підручник державною мовою «Педіатрична рентгенологія» у 2 томах (2013), а також ціла низка монографій і посібників із діагностики захворювань легень, системи травлення та кістково-суглобової системи.
    Слід зазначити, що доцент І.  О.  Крамний був ще й видатним педагогом, ним разом із суто науковими працями опубліковано понад 40 праць із методики викладання рентгенодіагностики лікарям, у тому числі й інших фахів. Він є співавтором першого в Україні посібника «Дидактичні проблеми післядипломної освіти радіологів-діагностів».
    Він надавав велику допомогу під час навчання аспірантів, клінічних ординаторів, у виконанні кандидатських дисертацій викладачам кафедри (професорові І. О. Вороньжеву, доцентам М. О. Бортному, Р. Ю. Чуриліну, В. В. Шаповаловій, Ю. А. Коломійченку та ін.).
    Іван Омелянович був не лише вдумливим науковцем і талановитим педагогом, він постійно дбав про підвищення фахового рівня лікарів-рентгенологів та про поліпшення допомоги практичній охороні здоров’я.
    Для цього за його участю було підготовлено навчальні плани і програми, проводилися цикли тематичного удосконалення з рентгенодіагностики за багатьма профілями: захворювань органів дихання та середостіння, невідкладної діагностики захворювань різних органів і систем. Окрім того, підготовлено навчальний план циклу тематичного удосконалення, проведено цикл і видано вперше в Україні методичні рекомендації для підготовки керівників інтернів на заочних базах (2008).
    Доцент І. О. Крамний був незмінним учасником з’їздів із рентгенодіагностики як СРСР, так і України, часто виступав із програмними доповідями. Його лекції, семінари та практичні заняття завжди відзначалися своєю чіткістю, конкретністю, логічною завершеністю, послідовністю, глибиною викладення матеріалу та артистизмом. Заняття, які проводив І. О. Крамний, були прекрасною школою для молодих викладачів.
    Незважаючи на велику зайнятість, Іван Омелянович багато часу приділяв громадській роботі. Близько 25 років він виконував обов’язки головного позаштатного спеціаліста з дитячої рентгенології головного управління охорони здоров’я ХОДА, був членом атестаційної комісії, членом редколегії журналу «Радіологічний вісник». До останнього часу він був членом конкурсної комісії ХМАПО, заступником голови внутрішньовузівської інспекційної комісії, а також комісії з експертизи та якісної оцінки навчальної та навчально-методичної літератури ХМАПО.
    І. О. Крамний користувався заслуженим авторитетом і повагою серед колег та пацієнтів. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я», почесними грамотами обласного і міського відділу охорони здоров’я, МОЗ України.
    Іван Омелянович був скромною, дуже доброзичливою, безкорисною і водночас принциповою людиною, яку любили й поважали не лише хворі, лікарі й співробітники, а й увесь рентгенологічний і медичний загал області та України. Йому були притаманні велика працелюбність і працездатність, компетентність та професіоналізм. Залишений ним науковий спадок ще багато десятиліть служитиме людям.
    Для усіх тих, хто багато років працював поряд з Іваном Омеляновичем, він був і залишиться взірцем доброї, порядної, розумної і талановитої людини, до якої завжди можна було звернутися за порадою, по допомогу. Ми навчалися в нього відданості своїй справі, педагогічній майстерності, вмінню знаходити єдине справедливе рішення в будь-яких ситуаціях. Ми свято зберігаємо пам’ять про нашого Вчителя, бережемо, примножуємо та розвиваємо всі закладені ним традиції. Світла пам’ять про Івана Омеляновича Крамного назавжди залишиться в наших серцях.
    Колективи кафедр рентгенології та дитячої рентгенології, променевої діагностики ХМАПО.