Политика и стратегия в области здравоохранения

НАРУШЕНИЕ ЗДОРОВЬЯ СЕМЬИ У УЧАСТНИКОВ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ В СВЕТЕ КОНЦЕПЦИИ ПОСТСТРЕССОВОЙ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ: КЛИНИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ, МЕХАНИЗМЫ ОРМИРОВАНИЯ, ОСНОВЫ ПСИХОКОРРЕКЦИИ

С целью исследования феноменологии и механизмов развития нарушения здоровья семьи демобилизованных участников боевых действий, и разработки на этой основе программы его психологической коррекции, в течение 2015–2018 гг. было комплексно обследовано 100 комбатантов и их жен. Исследование проводилось с помощью социально-демографического, клинико-психопатологического, психодиагностического методов и системно-структурного анализа сексуального здоровья. По критерию успешности супружеских отношений обследованные семьи были разделены на две группы: основную группу составили 72 супружеские пары с нарушением здоровья семьи, группу сравнения — 28 успешных семейных пар.
Обобщение полученных результатов подтвердило сформулированную нами гипотезу про полимодальность феномена нарушения здоровья семей комбатантов, который включает в себя, по меньшей мере, психопатологический, поведенческий, личностный, психосоциальный, сексуальный и семейный аспекты проблемы, конгруэнтные уровням постстрессовой психологической дезадаптации. Кроме того, на основе полученных данных выделено два клинико-психологических варианта нарушения здоровья семьи у комбатантов: деструктивно-конгруэнтный, который был присущ 40,3 % проблемных супружеских пар, и травматично-несогласованный, выявленный у 59,7 % семей основной группы.
Разработана программа психокоррекции нарушения здоровья семей комбатантов, которая учитывает как общие закономерности его развития, так и ключевые отличия его проявлений в зависимости от клинико-психологического варианта. Оценка эффективности, которая осуществлялась путем проведения сравнительного анализа показателей супружеской удовлетворенности и качества жизни у лиц психокоррекционных и контрольных групп, доказала их действенность относительно избранных мишеней психокоррекционного влияния.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
  1. Маркова М. В., Козира П. В. Постстресові дезадаптивні стани на тлі соціальних змін: аналіз проблеми // Медична психологія. 2015. №1 (37). С. 8–13.
  2. Марута Н. О., Заворотний В. І. Принципы реабилитации военнослужащих с различными вариантами посттравматического стрессового расстройства // Український вісник психоневрології. 2018. Том 26, вип. 3 (96). С. 33–38.
  3. Омелянович В. Ю. Суспільні та сімейні аспекти діагнозу «посттравматичний стресовий розлад» у військовослужбовців після повернення з зони бойових дій // Psychosomatics: Science and Practice. 2019. Vol 4. №2. DOI: 10.26766/pmgp.v4i1.183.
  4. Dekel R., Levinstein Y., Siegel A. Secondary traumatization of partners of war veterans: The role of boundary ambiguity // J. Fam. Psychol. 2016. 30 (1). Р. 63–71.
  5. Jordan B. K., Marmar C. R., Fairbank J. A. Problems in families of male Vietnam veterans with posttraumatic stress disorder // J. Consult. Clin. Psychol. 1992 Dec. V. 60 (6). P. 916–26.
  6. Kelley M. L., Braitman A. L., White T. D., Ehlke S. J. Sex differences in mental health symptoms and substance use and their association with moral injury in veterans. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2019. Vol. 11 (3). Р. 37–344.
  7. Kimhi S., Doron H. Conscripted without Induction Order: Wives of Former Combat Veterans with PTSD Speak // Psychology. 2013. Vol. 4, No. 3, 189–195.
  8. Klarić M., Frančišković T., Obrdalj E. C. Psychiatric and health impact of primary and secondary traumatization in wives of veterans with posttraumatic stress disorder // Psychiatr Danub. 2012 Sep; 24 (3). Р. 280–286.
  9. Klaric M., Kvesic A., Mandic V. Secondary traumatisation and systemic traumatic stress // Psychiatr Danub. 2013. 25 Suppl 1. Р. 29–36.
  10. Markova M. V., Gaponov K. D. Post-stressed disorders in servicemen who took part in the fighting: prevalence and expected consequences // WPA Congress of Epidemiology and Public Health 2016, 29.03 — 01.04.2016. Book of Abstracts. Munich, Institute of Psychiatric Phenomics and Genomics. 2016. P. 30–31.
  11. Peraica T., Vidović A., Kovačić Petrović Z., Kozarić-Kovačić D. Quality of life of Croatian veterans’ wives and veterans with posttraumatic stress disorder // Health Qual Life Outcomes. 2014. Vol. 12. P. 136.
  12. Zerach G., Greene T., Solomon Z. Secondary traumatization and self-rated health among wives of former prisoners of war: The moderating role of marital adjustment // J. Health Psychol. 2015 Feb; 20 (2):222-35. doi: 10.1177/1359105313502563. Epub 2013 Sep 20.
REFERENCES
  1. Markova, M. V. & Kozira, P. V. (2015). Poststresovі dezadaptivnі stany na tli sotsіalnih zmіn: analіz problemi [Post-stress dysadaptation in the background of social change: an analysis of the problem]. Medichna psihologіya — Medical psychology, 1, 8–13 [in Ukrainian].
  2. Maruta, N. O. & Zavorotniy, V. I. (2018). Printsipy reabilitatsii voennosluzhaschih s razlichnyimi variantami posttravmaticheskogo stressovogo rasstroystva [Rehabilitation principles of servicemen with various variants of post-traumatic stress disorder]. Ukrayinskii visnik psihonevrologii — Ukrainian bulletin of psychoneurology, Vol. 26,3 (96), 33–38 [in Russian].
  3. Omelyanovich, V. Yu. (2019). Suspilni ta simeyni aspekty diagnozu «posttrauvmatichniy stresoviy rozlad» u viyskovosluzhbovtsiv pislya povernennya z zoni boyovih diy [Social and family aspects of «posttraumatic stress disorder» diagnosis in Soldiers after returning from war zone]. Psychosomatics: Science and Practice, Vol. 4, 2, DOI: 10.26766/pmgp.v4i1.183 [in Russian].
  4. Dekel, R., Levinstein, Y., Siegel, A. et al. (2016). Secondary traumatization of partners of war veterans: The role of boundary ambiguity. Journal of Family Psychology, 30(1), 63–71.
  5. Jordan, B. K., Marmar, C. R., Fairbank, J. A. et al. (1992). Problems in families of male Vietnam veterans with posttraumatic stress disorder. Journal of Consulting and Clinical Psychology, Vol. 60(6), 9, 16–26.
  6. Kelley, M. L., Braitman, A. L., White, T. D., & Ehlke, S. J. (2019). Sex differences in mental health symptoms and substance use and their association with moral injury in veterans. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. Vol. 11 (3). 337–344.
  7. Kimhi, S. & Doron, H. (2013). Conscripted without Induction Order: Wives of Former Combat Veterans with PTSD Speak. Psychology. Vol. 4, 3, 189–195.
  8. Klarić, M., Frančišković, T., Obrdalj E.C. et al. (2012). Psychiatric and health impact of primary and secondary traumatization in wives of veterans with posttraumatic stress disorder. Psychiatr Danub, Vol. 24 (3), 280–286.
  9. Klaric, M., Kvesic, A., Mandic, V. (2013). Secondary traumatisation and systemic traumatic stress. Psychiatria Danubina. Vol. 25, 1, 29–36.

Медицинское образование

ВНЕДРЕНИЕ ДИСТАНЦИОННОЙ ФОРМЫ ОБУЧЕНИЯ В СИСТЕМУ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ОБРАЗОВАНИЯ: ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ СОВРЕМЕННОСТИ

Проанализированы некоторые аспекты развития последипломного образования специалистов фармации и медицины в Украине, подчеркнута целесообразность образования на протяжении всей жизни, отмечается актуальность внедрения дистанционных форм обучения в систему повышения квалификации провизоров и врачей.
Рассмотрена концепция развития последипломного образования специалистов фармации и медицины в Украине в свете Постановления Кабинета Министров Украины № 302 от 28.03.2018 г. «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я». Освещены некоторые сложности и особенности внедрения дистанционной формы обучения в нашей стране и предложены возможности их преодоления путем адаптации принципов и методов дистанционных форм образования к национальным особенностям нашего государства. Подробно описаны этапы предварительной подготовки кафедры к внедрению дистанционной формы образования — обучение преподавателей, подготовка материальной базы, создание методического обеспечения и так далее.
Раскрыто главное достижение коллектива кафедры — практический опыт по созданию дистанционного курса «Фармацевтическая технология» для Специализации (Интернатуры) по специальности «Общая фармация», очерчены основные проблемы и выделены особенности, возникшие во время его подготовки. По результатам работы обозначен алгоритм создания дистанционного курса, выделены основные сложности, которые возникали во время его создания; освещена актуальность решения таких важных вопросов, как: защита интеллектуальной собственности, необходимость адаптации сознания преподавателей к современным формам обучения, потребность в подготовке принципиально нового учебного материала в виде контента

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Галій Л. В., Серопян Т. М. Впровадження дистанційної форми навчання у фармацевтичну освіту (на прикладі Національного фармацевтичного університету) Фармацевтичний часопис. 2017. № 3. С. 112–117.
  2. Галій Л. В., Серопян Т. М. Досвід проведення педагогічного експерименту з впровадження дистанційної форми навчання у Національному фармацевтичному університеті. Дистанційне навчання — старт із сьогодення в майбутнє: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, Харків, 20–21 квіт. 2017 р. Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2017. С. 41–42.
  3. Галій Л. В., Серопян Т. М. Методичні та організаційні проблеми упровадження дистанційної форми навчання у фармацевтичну освіту. Соціальна фармація в охороні здоров’я. 2017. Т. 3, № 3. С. 3–11.
  4. Гольдин А. М. Образование 2.0: модный термин или новое содержание? Вопросы образования. 2010. № 2. С. 224–237.
  5. Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротинко Н. Г. Дистанційне навчання: Умови застосування : навч. посіб. Вид. 3-тє. Харків : НТУ «ХПІ»; Торсінг, 2002. 320 с.
  6. Меркулова О. Г. Современный этап развития общества: проблема терминологии. Междисциплинарные исследования в науке и образовании. 2012. № 1. С. 26–30. URL: http://man-ua.at.ua/Sb_T/2012/1sp/socn_sbt-07-05-2012.pdf. (Дата зверення: 01.01.2019).
  7. Методичне забезпечення самостійній роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації спеціалістів фармації / К. О. Бур’ян та ін. Дистанційне навчання — старт із сьогодення в майбутнє : матеріали III всеукраїнської наук.-практ. конф. з міжнар. участю, м. Харків, 19–20 квітня 2018 р. Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2018. С. 48–49.
  8. Пахомова Е. А. Методологические основы оценки влияния вуза на эффективность регионального развития. М. : МЭЙЛЕР, 2010. 725 с.
  9. Реалии и перспективы дистанционной формы обучения в последипломной подготовке специалистов фармации и медицины в Украине / Пиминов А. Ф. и др. Электронный научно-образовательный вестник. Здоровье и образование в ХХІ веке. 2014. Т. 16. С. 43–46.
  10. Холопов М. В. Дистанционное обучение в медицине URL : http://www.mma.ru /article/id299005/from1.
REFERENCES
  1. Burian, K. O., Yakushchenko, V. A., Kvіtchata, G. A., Shulga, L. І., Nartov, P. V. (2018). Metodichne zabezpechennya samostіjnіj roboti sluhachіv kursіv pіdvishchennya kvalіfіkacії specіalіstіv farmacії [Methodical support of independent work of students of courses of professional development of specialists of pharmacy]. Distanstancіjne navchannya — start іz s’ogodennya v majbutne : materіali III vseukrains’koi nauk.-prakt. konf. z mіzhnar. uchastyu, m. Kharkіv (19-20 kvіtnya 2018 roky). — III All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with international participation (pp. 48–49). Kharkiv : HNU іm. V.N. Karazіna. [in Ukrainian].
  2. Galіj, L. V., Seropyan, T. M. (2017). Metodichnі ta organіzacіjnі problemi uprovadzhennya distancіjnoї formi navchannya u farmacevtichnu osvіtu [Methodological and organizational problems of introduction of distance learning in pharmaceutical education.] Socіal’na farmacіya v ohoronі zdorov’ya. — Social Pharmacy in Health Care, l. 3, 3, 3–11 [in Ukrainian].
  3. Galіj, L.V., Seropyan, T. M. (2017). Dosvіd provedennya pedagogіchnogo eksperimentu z vprovadzhennya distancіjnoї formi navchannya u Nacіonal’nomu farmacevtichnomu unіversitetі. [Experience in carrying out a pedagogical experiment on the introduction of distance learning at the National Pharmaceutical University] Distancіjne navchannya — start іz s’ogodennya v majbutnє: materіali ІІІ Vseukr. nauk.-prakt. konf. z mіzhnar. uchastyu Kharkіv (20-21 kvіtnya 2017 roky) — III All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with international participation (pp. 41–42). Kharkiv.: KhNU іm. V.N. Karazіna [in Ukrainian]
  4. Galіy, L.V., Seropyan, T.M. (2017). Vprovadzhennya distancіjnoї formi navchannya u farmacevtichnu osvіtu (na prikladі Nacіonal’nogo farmacevtichnogo unіversitetu) [Implementation of distance learning in pharmaceutical education (on the example of the National University of Pharmacy)] Farmacevtichnij chasopis. — Pharmaceutical journal, 3, 112–117 [in Ukrainian].
  5. Gol’din, A.M. (2010). Obrazovanie 2.0: modnyj termin ili novoe soderzhanie? [Education 2.0: A fashionable term or new content?] Voprosy obrazovaniya. — Education issues, 2, 224–237 [in Russian].
  6. Holopov, M.V. Distancionnoe obuchenie v medicine. [Distance learning in medicine] Retrieved from: http://www.mma.ru /article/id299005/from1. [in Russian].
  7. Kuharenko, V.M., Ribalko, O.V., Sirotinko, N.G. (2002). Distancіjne navchannya: Umovi zastosuvannya [Distance Learning: Terms of Use]. (3rd ed.) : Kharkiv: NTU «KhPІ»; Torsіng [in Ukrainian].
  8. Merkulova, O.G. (2012). Sovremennyj etap razvitiya obshchestva: problema terminologii. [Modern stage of society development: the problem of terminology] Mezhdisciplinarnye issledovaniya v nauke i obrazovanii. — Interdisciplinary research in science and education, 1, 26–30. Retrieved from http://man-ua.at.ua/Sb_T/2012/1sp/socn_sbt-07-05-2012.pdf [in Russian].
  9. Pahomova, E.A. (2010). Metodologicheskie osnovy ocenki vliyaniya vuza na effektivnost’ regional’nogo razvitiya [Methodological bases for assessing the influence of the university on the effectiveness of regional development]. Moscow : MEJLER [in Russian].
  10. Piminov, A.F., Yakushchenko, V.A., Shulga, L.I., Nartov, P.V., Rolik, S.M., Gubchenko, T.D. (2014). Realii i perspektivy distancionnoj formy obucheniya v poslediplomnoj podgotovke specialistov farmacii i mediciny v Ukraine [The realities and prospects of distance learning in the postgraduate training of specialists in pharmacy and medicine in Ukraine] Elektronnyj nauchno-obrazovatel’nyj vestnik. Zdorov’e i obrazovanie v XXI veke. — Electronic Scientific and Educational Bulletin. Health and education in the XXI century, 16, 43–46. [in Russian].

Современные проблемы медицины

ИНСОМНИЯ И ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНАЯ РЕФЛЮКСНАЯ БОЛЕЗНЬ: ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ, МЕХАНИЗМЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ И ПУТИ КОРРЕКЦИИ

В работе показано, что инсомния является одной из актуальных коморбидных патологий при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ). При ГЭРБ отмечаются основные особенности инсомнии: нарушение сна увеличивается с возрастом и поражает чаще женщин, пациенты имеют легкую и умеренную инсомнию, по опроснику PSQI достоверные различия обнаружены в выраженной дневной сонливости, существенно снижен физический компонент качества жизни, симптоматика ГЭРБ, включая инсомнию, более выражена у пациентов с неэрозивной рефлюксной болезнью. Основные причины нарушения сна при ГЭРБ: рефлюкс, ночная изжога, тревога и депрессия. Среди этих факторов одно из ведущих мест принадлежит психосоматическим нарушениям. Среди направлений коррекции инсомнии при ГЭРБ выделяют: дополнительный прием ингибиторов протонной помпы в вечернее время, прием рамелтеона и препаратов мелатонина. Связь между нарушением сна и симптоматикой ГЭРБ является двунаправленной, как и между депрессией и бессонницей.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
  1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та її рефрактерна форма: сучасні уявлення про діагностику і лікування : навч. посіб. / Т. Д. Звягінцева та ін. Харків : Друкарня Мадрид, 2017. 110 с.
  2. Трофимов В., Безруков Ю. Психосоматические аспекты лечения ГЭРБ // Архивъ внутренней медицины. 2015. № 5 (25). С. 55–61.
  3. Щербиніна М. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Київ : Медкнига, 2013. 106 с.
  4. Association of sleep dysfunction and emotional status with gastroesophageal reflux disease in Korea / J. Y. Kim, N. Kim, P. J. Seo et al. // Journal of Neurogastroenterology and Motility. 2013. Vol. 19 (3). P. 344–354. URL: https://doi.org/10.5056/jnm.2013.19.3.344.
  5. Böhmer A. C., Schumacher J. Insights into the genetics of gastroesophageal reflux disease (GERD) and GERD-related disorders // Neurogastroenterology and Motility. 2017. Vol. 29, Iss. 2. P. 1–5. URL: https://doi.org/10.1111/nmo.13017.
  6. Characteristics of Sleep Disturbances in Patients with Gastroesophageal Reflux Disease / N. Iwakura, Y. Fujiwara, M. Shiba et al. // Internal Medicine. 2016. Vol. 55 (12). P. 1511–1517. URL: https://doi.org/10.2169/internalmedicine.55.5454.
  7. Clinical characteristics and psychosocial impact of different reflux time in gastroesophageal reflux disease patients / J. H. Chen, S. H. Wen, C. S. Hsu et al. // Journal of the Formosan Medical Association. 2017. Vol. 116, Iss. 2. P. 123–128. URL: https://doi.org/10.1016/j.jfma.2016.01.016.
  8. Effect of Esomeprazole on Nighttime Heartburn and Sleep Quality in Patients with GERD: A Randomized, Placebo-Controlled Trial / D. A. Johnson, W. C. Orr, J. A. Crawley et al. // The American Journal of Gastroenterology. 2005. Vol. 100(9). P. 1914–1922. URL: https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2005.00285.x.
  9. Expert consensus document: Advances in the physiological assessment and diagnosis of GERD / E. Savarino, A. J. Bredenoord, М. Fox et al. // Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2017. Vol. 14 (11). P. 665–676. URL: https://doi.org/10.1038/nrgastro.2017.130.
  10. Gastroesophageal Reflux and Sleep Disturbances: A Bidirectional Association in a Population-Based Cohort Study, The HUNT Study / A. Lindam, Ness-E. Jensen, C. Jansson et al. // Sleep. 2016. Vol. 39 (7). P. 1421–1427. URL:https://doi.org/10.5665/sleep.5976.
  11. Gastroesophageal reflux disease symptoms and dietary behaviors are significant correlates of short sleep duration in the general population: the Nagahama Study / K. Murase, Y. Tabara, Y. Takahashi et al. // Sleep. 2014. Vol. 37, Iss. 11. P. 1809–1815. URL: https://doi.org/10.5665/sleep.4176.
  12. Global prevalence of, and risk factors for, gastro-oesophageal reflux symptoms: A meta-analysis / L. H. Eusebi, R. Ratnakumaran, Y. Yuan et al. // Gut. 2018. Vol. 67 (3). P. 430–440. URL:https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-313589.
  13. Guan X. L., Wang H. Quality of life scales for patients with gastroesophageal reflux disease: A literature review // International Journal of Nursing Sciences. 2015. Vol. 2, Iss. 1. P. 110–114. URL: https://doi.org/10.1016/j.ijnss.2015.02.003.
  14. Gyawali C. P., Fass R. Management of Gastroesophageal Reflux Disease // Gastroenterology. 2018. Vol. 154(2). P. 302–318. URL: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.07.049.
  15. Johnson D. A. Gastroesophageal reflux disease and sleep disorders: A wake-up call for physicians and their patients // Reviews in Gastroenterological Disorders. 2005. Vol. 5 (SUPPL. 2). S3–S11. URL: http://www.embase.com/search/results?subaction=viewrecord&from=export&id=L43009608.
  16. Kim G. H. It Is Time to Meet the Challenges of the Changing Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease // Journal of Neurogastroenterology and Motility. 2018. Vol. 24(4). P. 507–509. URL: https://doi.org/10.5056/jnm18152.
  17. Korniienko D., Oparin A. The use of ultrasound methods for the diagnosis of motor and evacuation disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant obesity // Oxford Review of Education and Science. 2016. Vol. 1(11). Р. 414–419.
  18. Lim K. G., Morgenthaler T. I., Katzka D. A. Sleep and Nocturnal Gastroesophageal Reflux: An Update // Chest. 2018. Vol. 154 (4). P. 963–971. URL: https://doi.org/10.1016/j.chest.2018.05.030.
  19. Oh J. H. Gastroesophageal reflux disease: recent advances and its association with sleep // Annals of the New York Academy of Sciences. 2016. Vol. 1380 (1). P. 195–203. URL: https://doi.org/10.1111/nyas.13143.
  20. Okuyama M., Takaishi O., Nakahara K. Associations among gastroesophageal reflux disease, psychological stress, and sleep disturbances in Japanese adults // Scandinavian Journal of Gastroenterology. 2017. Vol. 52(1). P. 44–49. URL: https://doi.org/10.1080/00365521.2016.1224383.
  21. Oparin A., Kornienko D. Formation process of motor-evacuatory disorders in patients with gastroesophageal reflux disease and concomitant obesity // Gastroenterologie a Hepatologie. 2017. Vol. 71 (2). P. 145–149. URL: https://doi.org/10.14735/amgh2017csgh.info01.
  22. Oparin A., Vnukova A. The role of the endothelial dysfunction in the mechanism of formation of gastroesophageal reflux disease in patients with ischemic heart disease // Acta Clinica Croatica. 2017. Vol. 56. P. 635–639. URL: https://doi.org/10.20471/acc.2017.56.04.08.
  23. Oparin A. A., Oparin A. G., Kudriavtsev A. A. Role of oxidative stress in formation mechanisms of gastroesophageal reflux disease in patients with diabetes mellitus type II and its correction // The New Armenian Medical Journal. 2018. Vol. 12, Nо 3. P. 67–72.
  24. Oparin А., Bezjazichnaya N. Implementation mechanisms of psychosomatic disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant chronic obstructive pulmonary disease // Medica Jadertina. 2016. Vol. 46, No. 1–2. P. 125–132.
  25. Prevalence of and impact of pantoprazole on nocturnal heartburn and associated sleep complaints in patients with erosive esophagitis / S. Kindt, J. Imschoot & J. Tack et al. // Diseases of the Esophagus. 2010. Vol. 24 (8). P. 531–537. URL: https://doi.org/10.1111/j.1442-2050.2011.01189.x.
  26. Prevalence of Gastroesophageal Reflux Disease in Major Depressive Disorder: A Population-Based Study / P.-H. Chou, C.-C. Lin, C.-H. Lin et al. // Psychosomatics. 2014. Vol. 55 (2). P. 155–162. URL: https://doi.org/10.1016/j.psym.2013.06.003.
  27. Rapid resolution of sleep disturbances related to frequent reflux: effect of esomeprazole 20 mg in two randomized, double-blind, controlled trials / D. A. Johnson, A. Le Moigne, V. Hugo et al. // Current Medical Research and Opinion. 2015. Vol. 31 (2). P. 243–250. URL: https://doi.org/10.1185/03007995.2014.991818.
  28. Relationships between sleep disturbances and gastroesophageal reflux disease in Asian sleep clinic referrals / G. Ju, I. Y. Yoon, S. D. Lee et al. // Journal of Psychosomatic Research. 2013. Vol. 75 (6). P. 551–555. URL: https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2013.10.004.
  29. Risk of psychiatric disorders following gastroesophageal reflux disease: A nationwide population-based cohort study / Z. H. You, C. L.Perng, L. Y. Hu et al. // European Journal of Internal Medicine. 2015. Vol. 26 (7). P. 534–539. URL: https://doi.org/10.1016/j.ejim.2015.05.005.
  30. Sleep Dysfunction in Japanese Patients with Gastroesophageal Reflux Disease: Prevalence, Risk Factors, and Efficacy of Rabeprazole / Y. Fujiwara, Y. Kohata, M. Kaji et al. // Digestion. 2010. Vol. 81(3). P. 135–141. URL: https://doi.org/10.1159/000253849.
  31. The association between gastroesophageal reflux disease with sleep quality, depression, and anxiety in a cohort study of Australian men / Z. X. On, J. Grant, Z. Shi et al. // Journal of Gastroenterology and Hepatology.2017. Vol. 32 (6). P. 1170–1177. URL: https://doi.org/10.1111/jgh.13650.
  32. The effect of ramelteon on heartburn symptoms of patients with gastroesophageal reflux disease and chronic insomnia a pilot study / L. K. Jha, R. Fass, R. Gadam et al. // Journal of Clinical Gastroenterology. 2016. Vol. 50 (2). P. 19–24. URL: https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000000322.
REFERENCES
  1. Zviahintseva, T. D., Serhiienko, O. I., Chernobai, A. I., Sharhorod, I. I., & Hridnieva, S. V. (2017). Hastroezofahealna refliuksna khvoroba ta yii refrakterna forma: suchasni uiavlennia pro diahnostyku I likuvannia [Gastroesophageal reflux disease and its refractory form: modern imagination on diagnostics and treatment]. Kharkiv: Drukarnia Madryd, 110.
  2. Trophimov, V., Bezrukov, Yu. (2015). Psyschosomatic aspects of GERD treatment. Internal Medicine Archive, 5 (25), 55–61.
  3. Shcherbynina, M. (2013). Hastroezofahealna refliuksna khvoroba [Gastroesophageal reflux disease]. Kyiv: Medknyha, 106.
  4. Kim, J. Y., Kim, N., Seo, P. J., Lee, J. W., Kim, M. S., Kim, S. E., … Jung, H. C. (2013). Association of sleep dysfunction and emotional status with gastroesophageal reflux disease in Korea. Journal of Neurogastroenterology and Motility, Vol. 19(3), 344–354. Retrieved from: https://doi.org/10.5056/jnm.2013.19.3.344.
  5. Böhmer, A. C., & Schumacher, J. (2017). Insights into the genetics of gastroesophageal reflux disease (GERD) and GERD-related disorders. Neurogastroenterology and Motility, 29, 2. 1–5. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/nmo.13017.
  6. Iwakura, N., Fujiwara, Y., Shiba, M., Ochi, M., Fukuda, T., Tanigawa, T., & Arakawa, T. (2016). Characteristics of Sleep Disturbances in Patients with Gastroesophageal Reflux Disease. Internal Medicine, 55(12), 1511–1517. Retrieved from: https://doi.org/10.2169/internalmedicine.55.5454.
  7. Chen, J. H., Wen, S. H., Hsu, C. S., Yi, C. H., Liu, T. T., Chen, C. L., & Wang, C. C. (2017). Clinical characteristics and psychosocial impact of different reflux time in gastroesophageal reflux disease patients. Journal of the Formosan Medical Association, 116, 2, 123–128. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jfma.2016.01.016.
  8. Johnson, D. A., Orr, W. C., Crawley, J. A., Traxler, B., McCullough, J., Brown, K. A., & Roth, T. (2005). Effect of Esomeprazole on Nighttime Heartburn and Sleep Quality in Patients with GERD: A Randomized, Placebo- Controlled Trial. The American Journal of Gastroenterology, 100 (9), 1914–1922. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2005.00285.x
  9. Savarino, E., Bredenoord, A. J., Fox, M., Pandolfino, J. E., Roman, S., & Gyawali, C. P. (2017). Expert consensus document: Advances in the physiological assessment and diagnosis of GERD Nature. Reviews Gastroenterology & Hepatology, 14 (11), 665–676. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/nrgastro.2017.130.
  10. Lindam, A., Ness-Jensen, E., Jansson, C., Nordenstedt, H., Åkerstedt, T., Hveem, K. & Lagergren, J. (2016). Gastroesophageal Reflux and Sleep Disturbances: A Bidirectional Association in a Population-Based Cohort Study, The HUNT Study. Sleep, 39 (7), 1421–1427. Retrieved from: https://doi.org/10.5665/sleep.5976.
  11. Murase, K., Tabara, Y., Takahashi, Y., Muro, S., Yamada, R., Setoh, K., … Matsuda, F. (2014). Gastroesophageal reflux disease symptoms and dietary behaviors are significant correlates of short sleep duration in the general population: the Nagahama Study. Sleep, 37, 11, 1809–1815. Retrieved from: https://doi.org/10.5665/sleep.4176.
  12. Eusebi, L. H., Ratnakumaran, R., Yuan, Y., Solaymani-Dodaran, M., Bazzoli, F., & Ford, A. C. (2018). Global prevalence of, and risk factors for, gastro-oesophageal reflux symptoms: A meta-analysis. Gut, 67 (3), 430–440. Retrieved from: https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-313589.
  13. Guan, X. L., & Wang, H. (2015). Quality of life scales for patients with gastroesophageal reflux disease: A literature review International. Journal of Nursing Sciences, 2, 1, 110–114. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.ijnss.2015.02.003.
  14. Gyawali, C. P., & Fass, R. (2018). Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Gastroenterology, 154 (2), 302–318. Retrieved from: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.07.049.
  15. Johnson, D. A. (2005). Gastroesophageal reflux disease and sleep disorders: A wake-up call for physicians and their patients. Reviews in Gastroenterological Disorders, 5(2), S3–S11. Retrieved from: http://www.embase.com/search/results?subaction=viewrecord&from=export&id=L43009608.
  16. Kim, G. H. (2018). It Is Time to Meet the Challenges of the Changing Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Journal of Neurogastroenterology and Motility, 24 (4), 507–509. Retrieved from: https://doi.org/10.5056/jnm18152.
  17. Korniienko, D., & Oparin, A. (2016). The use of ultrasound methods for the diagnosis of motor and evacuation disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant obesity. Oxford Review of Education and Science, 1 (11), 414–419.
  18. Lim, K. G., Morgenthaler, T. I., & Katzka, D. A. (2018). Sleep and Nocturnal Gastroesophageal Reflux: An Update. Chest, 154 (4), 963–971. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.chest.2018.05.030.
  19. Oh, J. H. (2016). Gastroesophageal reflux disease: recent advances and its association with sleep. Annals of the New York Academy of Sciences, 1380 (1), 195–203. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/nyas.13143.
  20. Okuyama, M., Takaishi, O., Nakahara, K., Iwakura, N., Hasegawa, T., Oyama, & M., Fujiwara, Y. ( 2017). Associations among gastroesophageal reflux disease, psychological stress, and sleep disturbances in Japanese adults Scandinavian. Journal of Gastroenterology, 52 (1), 44–49. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/00365521.2016.1224383.
  21. Oparin, A., & Kornienko, D. (2017). Formation process of motor-evacuatory disorders in patients with gastroesophageal reflux disease and concomitant obesity. Gastroenterologie a Hepatologie, 71 (2), 145–149. Retrieved from: https://doi.org/10.14735/amgh2017csgh.info01.
  22. Oparin, A., & Vnukova, A. (2017). The role of the endothelial dysfunction in the mechanism of formation of gastroesophageal reflux disease in patients with ischemic heart disease. Acta Clinica Croatica, 56, 635–639. Retrieved from: https://doi.org/10.20471/acc.2017.56.04.08.
  23. Oparin, A. A., Oparin, A. G., & Kudriavtsev, A. A. (2018). Role of oxidative stress in formation mechanisms of gastroesophageal reflux disease in patients with diabetes mellitus type II and its correction. The New Armenian Medical Journal, 12, 3, 67–72.
  24. Oparin, А., & Bezjazichnaya, N. (2016). Implementation mechanisms of psychosomatic disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant chronic obstructive pulmonary disease. Medica Jadertina, 46, 1–2, 125–132.
  25. Kindt, S., Imschoot, J., & Tack, J. (2010). Prevalence of and impact of pantoprazole on nocturnal heartburn and associated sleep complaints in patients with erosive esophagitis. Diseases of the Esophagus, 24 (8), 531–537. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/j.1442-2050.2011.01189.x.
  26. Chou, P.-H., Lin, C.-C., Lin, C.-H., Tsai, C.-J., Cheng, C., Chuo, Y.-P., … Lan, T.-H. (2014). Prevalence of Gastroesophageal Reflux Disease in Major Depressive Disorder: A Population-Based Study. Psychosomatics, 55 (2), 155–162. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.psym.2013.06.003.
  27. Johnson, D. A., Le Moigne, A., Hugo, V., & Nagy, P. (2015). Rapid resolution of sleep disturbances related to frequent reflux: effect of esomeprazole 20 mg in two randomized, double-blind, controlled trials. Current Medical Research and Opinion, 31(2), 243–250. Retrieved from: https://doi.org/10.1185/03007995.2014.991818.
  28. Ju, G., Yoon, I.-Y., Lee, S. D., & Kim, N. (2013). Relationships between sleep disturbances and gastroesophageal reflux disease in Asian sleep clinic referrals. Journal of Psychosomatic Research, 75 (6), 551–555. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2013.10.004.
  29. You, Z. H., Perng, C. L., Hu, L. Y., Lu, T., Chen, P. M., Yang, A. C., … Chen, H. J. (2015). Risk of psychiatric disorders following gastroesophageal reflux disease: A nationwide population-based cohort study. European Journal of Internal Medicine, 26 (7), 534–539. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.ejim.2015.05.005.
  30. Fujiwara, Y., Kohata, Y., Kaji, M., Nebiki, H., Yamasaki, T., Sasaki, E., … Arakawa, T. (2010). Sleep Dysfunction in Japanese Patients with Gastroesophageal Reflux Disease: Prevalence, Risk Factors, and Efficacy of Rabeprazole. Digestion, 81 (3), 135–141. Retrieved from: https://doi.org/10.1159/000253849.
  31. On, Z. X., Grant, J., Shi, Z., Taylor, A. W., Wittert, G. A., Tully, P. J., & Martin, S. (2017). The association between gastroesophageal reflux disease with sleep quality, depression, and anxiety in a cohort study of Australian men. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 32 (6), 1170–1177. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/jgh.13650.
  32. Jha, L. K., Fass, R., Gadam, R., Maradey-Romero, C., Nasrollah, L., Hershcovici, T., … Dickman, R. (2016). The effect of ramelteon on heartburn symptoms of patients with gastroesophageal reflux disease and chronic insomnia a pilot study. Journal of Clinical Gastroenterology, 50 (2), 19–24. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000000322.

Дискуссии

ФУНКЦИИ КЛИНИЧЕСКОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ОБРАЗОВАНИЯ И НЕПРЕРЫВНОГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ВРАЧЕЙ

Проведено исследование с целью установления функций, которые выполняет клиническая составляющая последипломного образования и непрерывного профессионального развития врачей. Работа выполнена на материалах клинических кафедр Харьковской медицинской академии последипломного образования. Установлено, что клиническая составляющая учебной и научной деятельности обеспечивает проведение государственной аттестации медицинских кадров в части требований к гарантированию ее качества. Преподаватели клинических кафедр выполняют функцию независимых экспертов относительно оценки клинических знаний, умений и практических навыков. Показано, что для этого необходимы клинические условия: наличие необходимого клинического массива, оборудование и другие элементы материально-технической базы. В их число входят: наличие клинического оборудования и мощность клинической базы, которая должна быть способной предоставить для учебного процесса необходимые условия.

Установлено, что клиническая составляющая создает клиническую базу, необходимую для гарантирования условий качества учебного процесса. Клиническая составляющая также является материальной и технологической основой научных исследований.

Показано, что клиническая составляющая деятельности высших медицинских учебных заведений выполняет функцию по обеспечению материальной базы относительно разработки и внедрения новых медицинских технологий и обеспечения надлежащей квалификации кадров преподавателей.

Научные обзоры и клинические лекции

ИНСОМНИЯ И ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНАЯ РЕФЛЮКСНАЯ БОЛЕЗНЬ: ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ, МЕХАНИЗМЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ И ПУТИ КОРРЕКЦИИ

В работе показано, что инсомния является одной из актуальных коморбидных патологий при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ). При ГЭРБ отмечаются основные особенности инсомнии: нарушение сна увеличивается с возрастом и поражает чаще женщин, пациенты имеют легкую и умеренную инсомнию, по опроснику PSQI достоверные различия обнаружены в выраженной дневной сонливости, существенно снижен физический компонент качества жизни, симптоматика ГЭРБ, включая инсомнию, более выражена у пациентов с неэрозивной рефлюксной болезнью. Основные причины нарушения сна при ГЭРБ: рефлюкс, ночная изжога, тревога и депрессия. Среди этих факторов одно из ведущих мест принадлежит психосоматическим нарушениям. Среди направлений коррекции инсомнии при ГЭРБ выделяют: дополнительный прием ингибиторов протонной помпы в вечернее время, прием рамелтеона и препаратов мелатонина. Связь между нарушением сна и симптоматикой ГЭРБ является двунаправленной, как и между депрессией и бессонницей.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
  1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та її рефрактерна форма: сучасні уявлення про діагностику і лікування : навч. посіб. / Т. Д. Звягінцева та ін. Харків : Друкарня Мадрид, 2017. 110 с.
  2. Трофимов В., Безруков Ю. Психосоматические аспекты лечения ГЭРБ // Архивъ внутренней медицины. 2015. № 5 (25). С. 55–61.
  3. Щербиніна М. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Київ : Медкнига, 2013. 106 с.
  4. Association of sleep dysfunction and emotional status with gastroesophageal reflux disease in Korea / J. Y. Kim, N. Kim, P. J. Seo et al. // Journal of Neurogastroenterology and Motility. 2013. Vol. 19 (3). P. 344–354. URL: https://doi.org/10.5056/jnm.2013.19.3.344.
  5. Böhmer A. C., Schumacher J. Insights into the genetics of gastroesophageal reflux disease (GERD) and GERD-related disorders // Neurogastroenterology and Motility. 2017. Vol. 29, Iss. 2. P. 1–5. URL: https://doi.org/10.1111/nmo.13017.
  6. Characteristics of Sleep Disturbances in Patients with Gastroesophageal Reflux Disease / N. Iwakura, Y. Fujiwara, M. Shiba et al. // Internal Medicine. 2016. Vol. 55 (12). P. 1511–1517. URL: https://doi.org/10.2169/internalmedicine.55.5454.
  7. Clinical characteristics and psychosocial impact of different reflux time in gastroesophageal reflux disease patients / J. H. Chen, S. H. Wen, C. S. Hsu et al. // Journal of the Formosan Medical Association. 2017. Vol. 116, Iss. 2. P. 123–128. URL: https://doi.org/10.1016/j.jfma.2016.01.016.
  8. Effect of Esomeprazole on Nighttime Heartburn and Sleep Quality in Patients with GERD: A Randomized, Placebo-Controlled Trial / D. A. Johnson, W. C. Orr, J. A. Crawley et al. // The American Journal of Gastroenterology. 2005. Vol. 100(9). P. 1914–1922. URL: https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2005.00285.x.
  9. Expert consensus document: Advances in the physiological assessment and diagnosis of GERD / E. Savarino, A. J. Bredenoord, М. Fox et al. // Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2017. Vol. 14 (11). P. 665–676. URL: https://doi.org/10.1038/nrgastro.2017.130.
  10. Gastroesophageal Reflux and Sleep Disturbances: A Bidirectional Association in a Population-Based Cohort Study, The HUNT Study / A. Lindam, Ness-E. Jensen, C. Jansson et al. // Sleep. 2016. Vol. 39 (7). P. 1421–1427. URL:https://doi.org/10.5665/sleep.5976.
  11. Gastroesophageal reflux disease symptoms and dietary behaviors are significant correlates of short sleep duration in the general population: the Nagahama Study / K. Murase, Y. Tabara, Y. Takahashi et al. // Sleep. 2014. Vol. 37, Iss. 11. P. 1809–1815. URL: https://doi.org/10.5665/sleep.4176.
  12. Global prevalence of, and risk factors for, gastro-oesophageal reflux symptoms: A meta-analysis / L. H. Eusebi, R. Ratnakumaran, Y. Yuan et al. // Gut. 2018. Vol. 67 (3). P. 430–440. URL:https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-313589.
  13. Guan X. L., Wang H. Quality of life scales for patients with gastroesophageal reflux disease: A literature review // International Journal of Nursing Sciences. 2015. Vol. 2, Iss. 1. P. 110–114. URL: https://doi.org/10.1016/j.ijnss.2015.02.003.
  14. Gyawali C. P., Fass R. Management of Gastroesophageal Reflux Disease // Gastroenterology. 2018. Vol. 154(2). P. 302–318. URL: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.07.049.
  15. Johnson D. A. Gastroesophageal reflux disease and sleep disorders: A wake-up call for physicians and their patients // Reviews in Gastroenterological Disorders. 2005. Vol. 5 (SUPPL. 2). S3–S11. URL: http://www.embase.com/search/results?subaction=viewrecord&from=export&id=L43009608.
  16. Kim G. H. It Is Time to Meet the Challenges of the Changing Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease // Journal of Neurogastroenterology and Motility. 2018. Vol. 24(4). P. 507–509. URL: https://doi.org/10.5056/jnm18152.
  17. Korniienko D., Oparin A. The use of ultrasound methods for the diagnosis of motor and evacuation disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant obesity // Oxford Review of Education and Science. 2016. Vol. 1(11). Р. 414–419.
  18. Lim K. G., Morgenthaler T. I., Katzka D. A. Sleep and Nocturnal Gastroesophageal Reflux: An Update // Chest. 2018. Vol. 154 (4). P. 963–971. URL: https://doi.org/10.1016/j.chest.2018.05.030.
  19. Oh J. H. Gastroesophageal reflux disease: recent advances and its association with sleep // Annals of the New York Academy of Sciences. 2016. Vol. 1380 (1). P. 195–203. URL: https://doi.org/10.1111/nyas.13143.
  20. Okuyama M., Takaishi O., Nakahara K. Associations among gastroesophageal reflux disease, psychological stress, and sleep disturbances in Japanese adults // Scandinavian Journal of Gastroenterology. 2017. Vol. 52(1). P. 44–49. URL: https://doi.org/10.1080/00365521.2016.1224383.
  21. Oparin A., Kornienko D. Formation process of motor-evacuatory disorders in patients with gastroesophageal reflux disease and concomitant obesity // Gastroenterologie a Hepatologie. 2017. Vol. 71 (2). P. 145–149. URL: https://doi.org/10.14735/amgh2017csgh.info01.
  22. Oparin A., Vnukova A. The role of the endothelial dysfunction in the mechanism of formation of gastroesophageal reflux disease in patients with ischemic heart disease // Acta Clinica Croatica. 2017. Vol. 56. P. 635–639. URL: https://doi.org/10.20471/acc.2017.56.04.08.
  23. Oparin A. A., Oparin A. G., Kudriavtsev A. A. Role of oxidative stress in formation mechanisms of gastroesophageal reflux disease in patients with diabetes mellitus type II and its correction // The New Armenian Medical Journal. 2018. Vol. 12, Nо 3. P. 67–72.
  24. Oparin А., Bezjazichnaya N. Implementation mechanisms of psychosomatic disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant chronic obstructive pulmonary disease // Medica Jadertina. 2016. Vol. 46, No. 1–2. P. 125–132.
  25. Prevalence of and impact of pantoprazole on nocturnal heartburn and associated sleep complaints in patients with erosive esophagitis / S. Kindt, J. Imschoot & J. Tack et al. // Diseases of the Esophagus. 2010. Vol. 24 (8). P. 531–537. URL: https://doi.org/10.1111/j.1442-2050.2011.01189.x.
  26. Prevalence of Gastroesophageal Reflux Disease in Major Depressive Disorder: A Population-Based Study / P.-H. Chou, C.-C. Lin, C.-H. Lin et al. // Psychosomatics. 2014. Vol. 55 (2). P. 155–162. URL: https://doi.org/10.1016/j.psym.2013.06.003.
  27. Rapid resolution of sleep disturbances related to frequent reflux: effect of esomeprazole 20 mg in two randomized, double-blind, controlled trials / D. A. Johnson, A. Le Moigne, V. Hugo et al. // Current Medical Research and Opinion. 2015. Vol. 31 (2). P. 243–250. URL: https://doi.org/10.1185/03007995.2014.991818.
  28. Relationships between sleep disturbances and gastroesophageal reflux disease in Asian sleep clinic referrals / G. Ju, I. Y. Yoon, S. D. Lee et al. // Journal of Psychosomatic Research. 2013. Vol. 75 (6). P. 551–555. URL: https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2013.10.004.
  29. Risk of psychiatric disorders following gastroesophageal reflux disease: A nationwide population-based cohort study / Z. H. You, C. L.Perng, L. Y. Hu et al. // European Journal of Internal Medicine. 2015. Vol. 26 (7). P. 534–539. URL: https://doi.org/10.1016/j.ejim.2015.05.005.
  30. Sleep Dysfunction in Japanese Patients with Gastroesophageal Reflux Disease: Prevalence, Risk Factors, and Efficacy of Rabeprazole / Y. Fujiwara, Y. Kohata, M. Kaji et al. // Digestion. 2010. Vol. 81(3). P. 135–141. URL: https://doi.org/10.1159/000253849.
  31. The association between gastroesophageal reflux disease with sleep quality, depression, and anxiety in a cohort study of Australian men / Z. X. On, J. Grant, Z. Shi et al. // Journal of Gastroenterology and Hepatology.2017. Vol. 32 (6). P. 1170–1177. URL: https://doi.org/10.1111/jgh.13650.
  32. The effect of ramelteon on heartburn symptoms of patients with gastroesophageal reflux disease and chronic insomnia a pilot study / L. K. Jha, R. Fass, R. Gadam et al. // Journal of Clinical Gastroenterology. 2016. Vol. 50 (2). P. 19–24. URL: https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000000322.
REFERENCES
  1. Zviahintseva, T. D., Serhiienko, O. I., Chernobai, A. I., Sharhorod, I. I., & Hridnieva, S. V. (2017). Hastroezofahealna refliuksna khvoroba ta yii refrakterna forma: suchasni uiavlennia pro diahnostyku I likuvannia [Gastroesophageal reflux disease and its refractory form: modern imagination on diagnostics and treatment]. Kharkiv: Drukarnia Madryd, 110.
  2. Trophimov, V., Bezrukov, Yu. (2015). Psyschosomatic aspects of GERD treatment. Internal Medicine Archive, 5 (25), 55–61.
  3. Shcherbynina, M. (2013). Hastroezofahealna refliuksna khvoroba [Gastroesophageal reflux disease]. Kyiv: Medknyha, 106.
  4. Kim, J. Y., Kim, N., Seo, P. J., Lee, J. W., Kim, M. S., Kim, S. E., … Jung, H. C. (2013). Association of sleep dysfunction and emotional status with gastroesophageal reflux disease in Korea. Journal of Neurogastroenterology and Motility, Vol. 19(3), 344–354. Retrieved from: https://doi.org/10.5056/jnm.2013.19.3.344.
  5. Böhmer, A. C., & Schumacher, J. (2017). Insights into the genetics of gastroesophageal reflux disease (GERD) and GERD-related disorders. Neurogastroenterology and Motility, 29, 2. 1–5. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/nmo.13017.
  6. Iwakura, N., Fujiwara, Y., Shiba, M., Ochi, M., Fukuda, T., Tanigawa, T., & Arakawa, T. (2016). Characteristics of Sleep Disturbances in Patients with Gastroesophageal Reflux Disease. Internal Medicine, 55(12), 1511–1517. Retrieved from: https://doi.org/10.2169/internalmedicine.55.5454.
  7. Chen, J. H., Wen, S. H., Hsu, C. S., Yi, C. H., Liu, T. T., Chen, C. L., & Wang, C. C. (2017). Clinical characteristics and psychosocial impact of different reflux time in gastroesophageal reflux disease patients. Journal of the Formosan Medical Association, 116, 2, 123–128. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jfma.2016.01.016.
  8. Johnson, D. A., Orr, W. C., Crawley, J. A., Traxler, B., McCullough, J., Brown, K. A., & Roth, T. (2005). Effect of Esomeprazole on Nighttime Heartburn and Sleep Quality in Patients with GERD: A Randomized, Placebo- Controlled Trial. The American Journal of Gastroenterology, 100 (9), 1914–1922. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2005.00285.x
  9. Savarino, E., Bredenoord, A. J., Fox, M., Pandolfino, J. E., Roman, S., & Gyawali, C. P. (2017). Expert consensus document: Advances in the physiological assessment and diagnosis of GERD Nature. Reviews Gastroenterology & Hepatology, 14 (11), 665–676. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/nrgastro.2017.130.
  10. Lindam, A., Ness-Jensen, E., Jansson, C., Nordenstedt, H., Åkerstedt, T., Hveem, K. & Lagergren, J. (2016). Gastroesophageal Reflux and Sleep Disturbances: A Bidirectional Association in a Population-Based Cohort Study, The HUNT Study. Sleep, 39 (7), 1421–1427. Retrieved from: https://doi.org/10.5665/sleep.5976.
  11. Murase, K., Tabara, Y., Takahashi, Y., Muro, S., Yamada, R., Setoh, K., … Matsuda, F. (2014). Gastroesophageal reflux disease symptoms and dietary behaviors are significant correlates of short sleep duration in the general population: the Nagahama Study. Sleep, 37, 11, 1809–1815. Retrieved from: https://doi.org/10.5665/sleep.4176.
  12. Eusebi, L. H., Ratnakumaran, R., Yuan, Y., Solaymani-Dodaran, M., Bazzoli, F., & Ford, A. C. (2018). Global prevalence of, and risk factors for, gastro-oesophageal reflux symptoms: A meta-analysis. Gut, 67 (3), 430–440. Retrieved from: https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-313589.
  13. Guan, X. L., & Wang, H. (2015). Quality of life scales for patients with gastroesophageal reflux disease: A literature review International. Journal of Nursing Sciences, 2, 1, 110–114. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.ijnss.2015.02.003.
  14. Gyawali, C. P., & Fass, R. (2018). Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Gastroenterology, 154 (2), 302–318. Retrieved from: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.07.049.
  15. Johnson, D. A. (2005). Gastroesophageal reflux disease and sleep disorders: A wake-up call for physicians and their patients. Reviews in Gastroenterological Disorders, 5(2), S3–S11. Retrieved from: http://www.embase.com/search/results?subaction=viewrecord&from=export&id=L43009608.
  16. Kim, G. H. (2018). It Is Time to Meet the Challenges of the Changing Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Journal of Neurogastroenterology and Motility, 24 (4), 507–509. Retrieved from: https://doi.org/10.5056/jnm18152.
  17. Korniienko, D., & Oparin, A. (2016). The use of ultrasound methods for the diagnosis of motor and evacuation disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant obesity. Oxford Review of Education and Science, 1 (11), 414–419.
  18. Lim, K. G., Morgenthaler, T. I., & Katzka, D. A. (2018). Sleep and Nocturnal Gastroesophageal Reflux: An Update. Chest, 154 (4), 963–971. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.chest.2018.05.030.
  19. Oh, J. H. (2016). Gastroesophageal reflux disease: recent advances and its association with sleep. Annals of the New York Academy of Sciences, 1380 (1), 195–203. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/nyas.13143.
  20. Okuyama, M., Takaishi, O., Nakahara, K., Iwakura, N., Hasegawa, T., Oyama, & M., Fujiwara, Y. ( 2017). Associations among gastroesophageal reflux disease, psychological stress, and sleep disturbances in Japanese adults Scandinavian. Journal of Gastroenterology, 52 (1), 44–49. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/00365521.2016.1224383.
  21. Oparin, A., & Kornienko, D. (2017). Formation process of motor-evacuatory disorders in patients with gastroesophageal reflux disease and concomitant obesity. Gastroenterologie a Hepatologie, 71 (2), 145–149. Retrieved from: https://doi.org/10.14735/amgh2017csgh.info01.
  22. Oparin, A., & Vnukova, A. (2017). The role of the endothelial dysfunction in the mechanism of formation of gastroesophageal reflux disease in patients with ischemic heart disease. Acta Clinica Croatica, 56, 635–639. Retrieved from: https://doi.org/10.20471/acc.2017.56.04.08.
  23. Oparin, A. A., Oparin, A. G., & Kudriavtsev, A. A. (2018). Role of oxidative stress in formation mechanisms of gastroesophageal reflux disease in patients with diabetes mellitus type II and its correction. The New Armenian Medical Journal, 12, 3, 67–72.
  24. Oparin, А., & Bezjazichnaya, N. (2016). Implementation mechanisms of psychosomatic disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant chronic obstructive pulmonary disease. Medica Jadertina, 46, 1–2, 125–132.
  25. Kindt, S., Imschoot, J., & Tack, J. (2010). Prevalence of and impact of pantoprazole on nocturnal heartburn and associated sleep complaints in patients with erosive esophagitis. Diseases of the Esophagus, 24 (8), 531–537. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/j.1442-2050.2011.01189.x.
  26. Chou, P.-H., Lin, C.-C., Lin, C.-H., Tsai, C.-J., Cheng, C., Chuo, Y.-P., … Lan, T.-H. (2014). Prevalence of Gastroesophageal Reflux Disease in Major Depressive Disorder: A Population-Based Study. Psychosomatics, 55 (2), 155–162. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.psym.2013.06.003.
  27. Johnson, D. A., Le Moigne, A., Hugo, V., & Nagy, P. (2015). Rapid resolution of sleep disturbances related to frequent reflux: effect of esomeprazole 20 mg in two randomized, double-blind, controlled trials. Current Medical Research and Opinion, 31(2), 243–250. Retrieved from: https://doi.org/10.1185/03007995.2014.991818.
  28. Ju, G., Yoon, I.-Y., Lee, S. D., & Kim, N. (2013). Relationships between sleep disturbances and gastroesophageal reflux disease in Asian sleep clinic referrals. Journal of Psychosomatic Research, 75 (6), 551–555. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2013.10.004.
  29. You, Z. H., Perng, C. L., Hu, L. Y., Lu, T., Chen, P. M., Yang, A. C., … Chen, H. J. (2015). Risk of psychiatric disorders following gastroesophageal reflux disease: A nationwide population-based cohort study. European Journal of Internal Medicine, 26 (7), 534–539. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.ejim.2015.05.005.
  30. Fujiwara, Y., Kohata, Y., Kaji, M., Nebiki, H., Yamasaki, T., Sasaki, E., … Arakawa, T. (2010). Sleep Dysfunction in Japanese Patients with Gastroesophageal Reflux Disease: Prevalence, Risk Factors, and Efficacy of Rabeprazole. Digestion, 81 (3), 135–141. Retrieved from: https://doi.org/10.1159/000253849.
  31. On, Z. X., Grant, J., Shi, Z., Taylor, A. W., Wittert, G. A., Tully, P. J., & Martin, S. (2017). The association between gastroesophageal reflux disease with sleep quality, depression, and anxiety in a cohort study of Australian men. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 32 (6), 1170–1177. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/jgh.13650.
  32. Jha, L. K., Fass, R., Gadam, R., Maradey-Romero, C., Nasrollah, L., Hershcovici, T., … Dickman, R. (2016). The effect of ramelteon on heartburn symptoms of patients with gastroesophageal reflux disease and chronic insomnia a pilot study. Journal of Clinical Gastroenterology, 50 (2), 19–24. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000000322.

В помощь врачу-практику

СОВРЕМЕННЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ДИАГНОСТИКИ ХРОНИЧЕСКОГО ЭНДОМЕТРИТА

Хронический эндометрит (ХЭ является одной из важных нозологических форм в современной гинекологии в связи с нарушениями репродуктивной функции (невынашиванием, бесплодием) и распространенностью заболевания. Несмотря на существенный прогресс в изучении ХЭ и приобретенный практический опыт, особые трудности возникают именно при его диагностике. Отсутствие единого специфического диагностического критерия, разнообразие взглядов на возможности и информационную ценность многочисленных методов обусловливают диагностические ошибки и связанную с этим недостаточную эффективность лечения. Поэтому мы сочли целесообразным обобщить современные взгляды на диагностику ХЭ в представленном обзоре литературы

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
  1. Аборт — предиктор порушень репродуктивного здоров’я жінки / Вовк І. Б. та ін. // Здоров’я жінки. Київ, 2014. С. 44–47.
  2. Авраменко Н. В., Гридина И. Б., Ломейко Е. А. Хронический эндометрит как фактор нарушения репродуктивного здоровья женщин // Запорожский медицинский журнал. 2015. № 6. С. 92–97.
  3. Взгляд практического врача на воспалительные заболевания органов малого таза у женщин / Веропотвелян П. Н. и др. // Медичні аспекти здоров’я жінки. 2016. № 4. С. 46–53.
  4. Воронкова Н. М. Лікування хронічного ендометриту на етапі прегравідарної підготовки // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2018. № 4. С. 81.
  5. Вплив гепаргіну на реалізацію репродуктивної функціїї в жінок із хронічними запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів / Дубчак А. Е. та ін. // Здоров’я України. Київ, 2015. С. 42–43.
  6. Кишакевич І. Т., Коцабин Н. В., Радченко В. В. Ендометрій у фокусі уваги гінеколога: роль гістероскопії та імуногістохімії в діагностиці хронічного ендометриту, вибір лікування // Репродуктивна ендокринологія. 2017. № 2. С. 24–27.
  7. Кондратюк В. В. Інструментальні методи дослідження в гінекології //z Медичні аспекти здоров’я жінки. 2015. № 4. С. 10–19.
  8. Лисица В. Ведение пациенток с воспалительными заболеваниями органов малого таза. Обзор рекомендаций Британской ассоциации сексуального здоровья и ВИЧ // Медичні аспекти здоров’я жінки. 2018. № 3. С. 17–23.
  9. Метод відновлення рецептивності ендометрія при ендометріальній формі непліддя / Горбатюк О. Г., та ін. // Медичні аспекти здоров’я жінки. 2017. № 6. С. 42–44.
  10. Пірогова В. І., Козловський І. В. Реабілітація репродуктивної функції у жінок з хронічним ендометритом // Здоров’я жінки. 2015. № 2. С. 94–96.
  11. Радько В. Ю. Профілактика невиношування вагітності у жінок з хронічним ендометритом в анамнезі: автореф. дис. … канд. мед. наук / Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П. Л. Шупика; Мед. ін-т Сум. держ. ун-ту. Київ: [б.и.], 2016. 19 с.
  12. Рожковська Н. М., Степановичус О. М. Особливості функціонального стану антигенпрезентуючих клітин ендометрія у хворих із глибоким інфільтративним ендометріозом // Репродуктивна ендокринологія. 2015. № 1. С. 44–46. URL : https://doi.org/10.18370/2309-4117.2015.21.44-46.
  13. Chronic endometritis in women with reccurent pregnancy loss and reccurent implantation failure: prevalence and role of office hysteroscopy and immunohistochemistry in diagnosis / Bouet P. E., Hachem E. I., Monceau E. et al.// Fertil. Steril. 2016. Vol. 105. P. 106–110. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.09.025.
  14. Chronic Endometritis: potential cause of infertility and obstetric and neonatal complication / Kitaya K., Matsubayashi H., Yamaguchi K. et al. // Am. J. Reprod. Immunol. 2016. № 75. Р. 13–22. URL : https://doi.org/10.1111/aji.12438.
  15. Efficient treatment of chronic endometritis through a novel approach of intrauterine antibiotic infusion: a case series / Sfakianoudis K., Simopoulou М., Nikas Y. et al. // BMC Womens Health. 2018. Vol. 18. № 197. P. 2–8. URL : https://doi.org/10.1186/s12905–018–0688–8.
  16. Endometritis: new time, new concepts / Kitaya K., Takeuchi T., Mizuta S. et al. // Fertility and Sterility. 2018. Vol. 110 (3). P. 344–350. URL : https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.04.012.
  17. Evidens that the endometrial microbiota has an effect on implantation success or Failure / Moreno I., Codofier F. M., Vilella F. et. al. // Am. J. Obstet. Gynecol. 2016. Vol. 215. P. 684–703. doi: 10.1016/j.ajog.2016.09.075.
  18. Hysteroscopy before in vitro fertilization (InSIGHT): a multicentre, randomized controlled trial / Smit I. G., Kasius I. C., Eijkemans M. I. et al. // Lancet 2016. Vol. 387. № 10038. P. 2622–2629. doi: 10.1016/S0140-6736(16)00231-2.
  19. Park H. I., Kim Y. S., Yoon T. K. Chronic endometritis and infertility // Clin. Exp. Reprod. Med. 2016. Vol. 43 (4). P. 185–192. doi: 10.5653/cerm.2016.43.4.185.
  20. Mc Queen D. B., Perfetto C. O., Hazard F. K., Lathi R. B. Pregnancy outcomes in women with chronic endometritis and recurrent pregnancy loss // Fertil Steril. 2015. Vol. 104. P. 927–931. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.06.044.
  21. Prevalense of chronic endometritis in repeated unexplained implantation failure and the IVF success rate after antibiotic therapy / Cicinelli E., Matteo M., Tinelli R. et al. // Hum. Reprod. 2015. Vol. 30 (2). P. 323–330. doi: 10.1093/humrep/deu292.
  22. The effect of intrauterine infusion of decsrose on clinical endometritis cure rate and reproductive performance of dairg cows / Machado V., Oikonomou G., Ganda E. et al. // J. Dairy Sci. 2015. Vol. 98 (6). P. 3849–3858. doi: 10.3168/jds.2014-9046.
  23. The diagnosis of chronic endometritis in infertility asymptomatic women: a comparative study of histology, microbial cultures, hysteroscopy, and molecular microbiology / Moreno I., Cicinelli E., Garcia-Grau I. et. al. // Am J Obstet Gynecol. 2018 Jun; 218 (6). P. 602.e1-602.e16. doi: 10.1016/j.ajog.2018.02.012.
  24. Troedsson M. H., Woodward E. M. Our current understanding of the pathophysiology of eguine endometritis with an emphasis on breeding-induced endometritis // Reprod. Biol. 2016. Vol. 16 (1). P. 8–12. doi: 10.1016/j. repbio.2016.01.003.
REFERENCES
  1. Vovk, I. B., Timchenko, O. I., Revenko, O. O., & Revenko, O. M. (2014). Abort — prediktor porushen reproduktivnogo zdorov’ya zhinki. Zdorov’ya ukrayini, Tematich. nomer, 33–47.
  2. Avramenko, N. V., Gridina, I. B., & Lomeyko, E. A. (2015). Hronicheskiy endometrit kak faktor narusheniya reproduktivnogo zdorovya zhenschin. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal, 6, 92–97.
  3. Veropotvelyan, P. N., Tsehmistrenko, I. S., Veropotvelyan, N. P., & Guzhevskaya, I. V. (2016). Vzglyad prakticheskogo vracha na vospalitelnyie zabolevaniya organov malogo taza u zhenschin. MedichnI aspekti zdorov’ya zhInki, 4, 46–53.
  4. Voronkova, N. M. (2018). Likuvannya hronichnogo endometritu na etapi pregravidarnoyi pidgotovki. KlinIchna endokrinologiya ta endokrinna hirurgiya, 4, 81.
  5. Dubchak, A. E., MIlevskiy, O. V., Dovgan, O. I., & Obeyd, N. M. (2015). Vpliv gepargInu na realizatsiyu reproduktivnoyi funktsiyiyi v zhInok iz hronichnimi zapalnimi zahvoryuvannyami vnutrishnih statevih organIv. Zdorov’ya Ukrayini, temat. nomer, 42–43.
  6. Dubchak, A. E., Milevskiy, O. V., Dovgan, O. I., & Obeyd, N. M. (2015). Vpliv gepargInu na realizatsiyu reproduktivnoyi funktsiyiyi v zhinok iz hronichnimi zapalnimi zahvoryuvannyami vnutrishnih statevih organiv. Zdorov’ya Ukrayini, temat. nomer, 2, 24–27.
  7. Kondratyuk, V. V. (2015). InstrumentalnI metodi doslidzhennya v ginekologiyi. medichni aspekti zdorov’ya zhinki, 4, 10–19.
  8. Lisitsa, V. (2018). Vedenie patsientok s vospalitelnyimi zabolevaniyami organov malogo taza. Obzor rekomendatsiy Britanskoy assotsiatsii seksualnogo zdorovya i VICh. Medichni aspekti zdorov’ya zhinki, 3, 17–23.
  9. Gorbatyuk, O. G., Shatkovska, A. S., Grigorenko, A. P., Binkovska, A. M., & Onishko, V. Yu. (2017). Metod vIdnovlennya retseptivnosti endometriya pri endometrialniy formi nepliddya. Medichni aspekti zdorov’ya zhinki, 6, 42–44.
  10. Pirogova, V. I., & Kozlovskiy, I. V. (2015). Reabilitatsiya reproduktivnoyi funktsiyi u zhinok z hronichnim endometritom. Zdorov’ya zhinki, 2, 94–96.
  11. Radko, V. Yu. (2016). Profilaktika nevinoshuvannya vagitnosti u zhinok z hronichnim endometritom v anamnezi : avtoref. dis. … kand. med. nauk / Nats. med. akad. pIslyadiplom. osvIti im. P. L. Shupika; Med. In-t Sum. derzh. un-tu. Kiyiv: [b. i.], 19 с.
  12. Rozhkovska, N. M., & Stepanovichus, O. M. (2015). Osoblivosti funktsionalnogo stanu antigenprezentuyuchih klitin endometriya u hvorih Iz glibokim infiltrativnim endometriozom. Reproduktivna endokrinologiya, 1, 44–46. URL : https://doi.org/10.18370/2309-4117.2015.21.44-46.
  13. Bouet, P. E., Hachem, E. I., Monceau, E., Gariépy, G., Kadoch, I. J., & Sylvestre, C. (2016). Chronic endometritis in women with reccurent pregnancy loss and reccurent implantation failure: prevalence and role of office hysteroscopy and immunohistochemistry in diagnosis. Fertil. Steril, 105, 106–110. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.09.025.
  14. Kitaya, K., Matsubayashi, H., Yamaguchi, K., Nishiyama, R., Takaya, Y., Ishikawa, T., Yasuo, T., & Yamada, H. (2016). Chronic Endometritis: potential cause of infertility and obstetric and neonatal complication. Am. J. Reprod. Immunol., 75, 13–22. URL : https://doi.org/10.1111/aji.12438.
  15. Sfakianoudis, K., Simopoulou, М., Nikas, Y., Rapani, A., Nitsos, N., Pierouli, K., & Pantos, K. (2018). Efficient treatment of chronic endometritis through a novel approach of intrauterine antibiotic infusion: a case series. BMC Womens Health, 18, 197, 2–8. URL : https://doi.org/10.1186/s12905–018–0688–8.
  16. Kitaya, K., Takeuchi, T., Mizuta, S., Matsubayashi, H., & Ishikawa, T. (2018). Endometritis: new time, new concepts. Fertility and Sterility, 110 (3), 344–350. URL : https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.04.012.
  17. Moreno, I., Codofier, F. M., Vilella, F., Valbuena, D., Martinez-Blanch, J. F., Jimenez-Almazán, J., & Simon, C. (2016). Evidens that the endometrial microbiota has an effect on implantation success or Failure. Am. J. Obstet. Gynecol., 215, 684–703. doi: 10.1016/j.ajog.2016.09.075.
  18. Smit, I. G., Kasius, I. C., Eijkemans, M. I. Koks, C. A. M., van Golde, R., Nap, A. W., & Torrance, H. L. (2016). Hysteroscopy before in vitro fertilization (InSIGHT): a multicentre, randomized controlled trial. Lancet, 387 (10038), 2622–2629. doi: 10.1016/S0140-6736(16)00231-2.
  19. Park, H. I., Kim, Y. S., & Yoon, T. K. (2016). Chronic endometritis and infertility. Clin. Exp. Reprod. Med., 43 (4), 185–192. doi: 10.5653/cerm.2016.43.4.185.
  20. Mc Queen, D. B., Perfetto, C. O., Hazard, F. K., & Lathi, R. B. (2015). Pregnancy outcomes in women with chronic endometritis and recurrent pregnancy loss. Fertil Steril., 104, 927–931. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.06.044.
  21. Cicinelli, E., Matteo, M., Tinelli, R., Lepera, A., Alfonso, R., Indraccolo, U., …, & Resta, L. (2015). Prevalense of chronic endometritis in repeated unexplained implantation failure and the IVF success rate after antibiotic therapy. Hum. Reprod., 30 (2), 323–330. doi: 10.1093/humrep/deu292.
  22. Machado, V., Oikonomou, G., Ganda, E., Stephens, L., Milhomem, M., Freitas, G. L., …, & Bicalho, R. C. (2015). The effect of intrauterine infusion of decsrose on clinical endometritis cure rate and reproductive performance of dairg cows. J. Dairy Sci., 98 (6), 3849–3858. doi: 10.3168/jds.2014-9046.
  23. Moreno, I., Cicinelli, E., Garcia-Grau, I., Gonzalez-Monfort, M., Bau, D., Vilella, F., … & Simon, C. (2018). The diagnosis of chronic endometritis in infertility asymptomatic women: a comparative study of histology, microbial cultures, hysteroscopy, and molecular microbiology. Am J Obstet Gynecol, 218 (6), 602.e1-602.e16. doi: 10.1016/j.ajog.2018.02.012.
  24. Troedsson M. H., & Woodward E. M. (2016). Our current understanding of the pathophysiology of eguine endometritis with an emphasis on breeding-induced endometritis. Reprod. Biol., 16 (1), 8–12. doi: 10.1016/j. repbio.2016.01.003.

Трибуна молодого учёного

ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЯ УГЛЕВОДНОГО И ЛИПИДНОГО ОБМЕНОВ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ВАРИАНТАХ НЕБЛАГОПРИЯТНОГО ТЕЧЕНИЯ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У БОЛЬНЫХ С ИБС В СОЧЕТАНИИ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА

На сегодняшний день является перспективным поиск доступных показателей для как можно более раннего определения неблагоприятных признаков прогрессирования ХСН, которые с высокой чувствительностью и специфичностью позволят выделить больных с ИБС в сочетании с СД 2 типа с высоким риском неблагоприятного течения ХСН, что позволит выбрать адекватное и своевременное лечение, а также планировать организацию медицинского и социального обслуживания этой категории больных.

Цель работы — изучение особенностей изменения углеводного и липидного обменов при различных вариантах неблагоприятного течения СН у больных с ИБС в сочетании с СД 2 типа.

После курса стационарной терапии обследовано 34 человека с ХСН ишемического генеза на фоне сочетанного течения ИБС и СД 2 типа с неблагоприятным течением ХСН. Больные біли разделены на три группы в зависимости от степени прогрессирования ХСН: I (n = 7) — умершие в течение года наблюдения, II (n = 13) — со снижением ФВ ЛЖ, III (n = 14) с нарушением состояния диастолической функции сердца.

Проводился анализ жалоб, кардиологического анамнеза, объективного исследования; определяли гликозилированный гемоглобин (HbA1c), уровень глюкозы сыворотки крови, инсулина; рассчитывали индекс инсулинорезистентности (НОМА); определяли уровни общего холестерина (ОХ), липопротеидов высокой плотности (ЛПВП), липопротеидов низкой плотности (ЛПНП) и триглицеридов (ТГ); рассчитывали коэффициент атерогенности (КА).

Длительность наблюдения составила 12 мес. Все больные получали стандартное лечение. Неблагоприятное течение ХСН у больных с ИБС и СД 2 типа, которое прогрессировало и закончилось летальным исходом, ассоциировалось с достоверно старшим возрастом мужчин, с более длительным анамнезом по ИБС и СД 2 типа, сниженной физической активностью, высоким уровнем АГ, которая доказательно является потенциальной причиной развития ХСН.

Для определения различий между независимыми выборками использовали U-критерий Манна–Уитни. Частоту признаков в группах сравнивали при помощи критерия χ2.

Больные с ИБС и СД 2 типа с сохраненной ФВ ЛЖ, которые умерли на протяжении 12 мес. наблюдения, отличались от пациентов с лучшим прогнозом большей продолжительностью ИБС и СД 2 типа, достоверно более высокими уровнями общего холестерина и липопротеидов низкой плотности, более высокой простпрандиальной гликемией и более низким уровнем гликемии натощак.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
  1. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure of the European Society of Cardiology (ESC) // Journal of Heart Failure. 2016. 37(27). 2129–2200.
  2. IDF Diabetes Atlas, 7th ed. 2015. URL: http://www.diabetesatlas.org/resources/2015-atlas. html.
  3. Jia G., Whaley-Connell A., Sowers J. R. Diabetic cardiomyopathy: a hyperglycaemia- and insulin-resistanceinduced heart disease // Diabetologia. 2017. 61(1). 21–28. URL: https://doi.org/10.1007/s00125-017-4390-4.
  4. Kumar R., Kerins D. M., Walther T. Cardiovascular safety of anti-diabetic drugs // European Heart Journal–Cardiovascular Pharmacotherapy. 2015. 2 (1). 32–43. URL:https://doi.org/10.1093/ehjcvp/pvv035.
  5. Mentz R. J., Bethel M. A., Gustavson S. Baseline characteristics of patients enrolled in the Exenatide Study of Cardiovascular Event Lowering (EXSCEL) // American Heart Journal. 2017. 187. 1–9. URL: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2017.02.005.
  6. Cardiac Insulin Resistance in Heart Failure: The Role of Mitochondrial Dynamics / Saotome M. et al. // Int. J. Mol. Sci. 2019 Jul 20; 20 (14). pii: E3552.
  7. Savarese G., Lund L.H. Global Public Health Burden of Heart Failure // Card. Fail. Rev. 2017. 3. 7–11. URL:https://www.cfrjournal.com/articles/global-public-health-burden-HF.
  8. Seferović P. M., Petrie M. C., Filippatos G. S. Type 2 diabetes mellitus and heart failure: a position statement from the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // European Journal of Heart Failure. 2018. 20 (5). 853–872. URL: https://doi.org/10.1002/ejhf.1170
  9. Severino P., D’Amato A., Netti L. Diabetes Mellitus and Ischemic Heart Disease: The Role of Ion Channels // International Journal of Molecular Sciences. 2018. 19(3). 802. URL:https://doi.org/10.3390/ijms19030802.
  10. Medication Adherence Contributes to an Improved Quality of Life in Type 2 Diabetes Mellitus Patients: A Cross-Sectional Study / Sofa D. A. et al. // Diabetes Therapy. 2016. Is. 7. P. 1–10.
REFERENCES
  1. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure of the European Society of Cardiology (ESC) (2016). Journal of Heart Failure. 37 (27). 2129–2200.
  2. IDF Diabetes Atlas (2015) 7th ed. URL: http://www.diabetesatlas.org/resources/2015-atlas. html.
  3. Jia, G., Whaley-Connell, A., Sowers, J. R. (2017) Diabetic cardiomyopathy: a hyperglycaemia- and insulinresistance-induced heart disease. Diabetologia. 61 (1). 21–28/URL: https://doi.org/10.1007/s00125-017-4390-4.
  4. Kumar, R., Ke rins, D. M., Walther, T. (2015) Cardiovascular safety of anti-diabetic drugs. European Heart Journal — Cardiovascular Pharmacotherapy. 2 (1). 32–43 / URL:https://doi.org/10.1093/ehjcvp/pvv035.
  5. Mentz, R. J., Bethel, M. A., Gustavson, S. (2017) Baseline characteristics of patients enrolled in the Exenatide Study of Cardiovascular Event Lowering (EXSCEL) American Heart Journal. 187. 1–9. /URL:https://doi.org/10.1016/j.ahj.2017.02.005.
  6. Saotome, M., Ikoma, T., Hasan, P., Maekawa, Y. (2019) Cardiac Insulin Resistance in Heart Failure: The Role of Mitochondrial Dynamics. Int. J. Mol. Sci. Jul 20; 20 (14). pii: E3552.
  7. Savarese, G., Lund, L. H. (2017) Global Public Health Burden of Heart Failure. Card. Fail. Rev. 3. 7–11. /URL:https://www.cfrjournal.com/articles/global-public-health-burden-HF.
  8. Seferović, P. M., Petrie, M. C., Filippatos, G. S. (2018) Type 2 diabetes mellitus and heart failure: a position statement from the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology. European Journal of Heart Failure. 20 (5). 853–872. URL: https://doi.org/10.1002/ejhf.1170.
  9. Severino, P., D’Amato, A., Netti, L. (2018) Diabetes Mellitus and Ischemic Heart Disease: The Role of Ion Channels International Journal of Molecular Sciences. 19 (3). 802. / URL:https://doi.org/10.3390/ijms19030802.
  10. Sofa, D. A., Hadyana, S., Ker,i L., Rizky, A. (2016) Medication Adherence Contributes to an Improved Quality of Life in Type 2 Diabetes Mellitus Patients: A Cross-Sectional Study Diabetes Therapy. Is. 7. P. 1–10.

Юбилеи

СЛУЖІННЯ НАУЦІ ТА ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я (ДО 85-РІЧЧЯ ПРОФЕСОРА МИКОЛИ ІВАНОВИЧА ХВИСЮКА)

Професору Миколі Івановичу Хвисюку, відомому вченому, організатору охорони здоров’я та вищої школи, блискучому фахівцю, ортопеду-травматологу та вертебрологу, Заслуженому діячу науки і техніки України, доктору медичних наук, професору кафедри травматології, вертебрології й анестезіології, Почесному ректору Харківської медичної академії післядипломної освіти, Почесному громадянину Харківської області 19 січня 2019 р. виповнилося 85 років від дня народження.

Микола Іванович народився в селянській родині в Білорусії (село Вороцевичи, Івановський район, Брестська область). Дитинство його пройшло в роки військового лихоліття — окупації, голоду, партизанського життя в лісах. Перенесені труднощі й людські страждання зміцнили його впевненість у необхідності допомоги людям, тому він присвятив себе медицині. Свій шлях розпочав із навчання в Пінській фельдшерсько-акушерській школі, закінчивши яку на відмінно вступив до лікувального факультету Вітебського державного медичного інституту. Навчаючись на відмінно (Сталінський стипендіат), Микола Іванович брав активну участь у громадській діяльності інституту та міста. Неодноразово обирався секретарем комсомольської організації інституту, членом міського й обласного комітету комсомолу, делегатом з’їзду комсомолу Білорусії. Був членом збірної команди інституту з легкої атлетики. Нагороджувався грамотами ЦК ВЛКСМ Білорусії, обкому й міськкому комсомолу, Вітебської міськради.

Після закінчення інституту був призначений головним лікарем Брестського обласного кістково-туберкульозного санаторію «Домачево». Війна, голодні роки призвели до масового захворювання на туберкульоз. Протитуберкульозна служба була чи не найголовнішою ланкою охорони здоров’я, і Микола Іванович надавав професійну допомогу хворим. Багато пацієнтів, особливо з туберкульозними спондилітами, потребували оперативного лікування.

Спало на думку про необхідність удосконалення хірургічної майстерності, яку він здійснив у 1961 р. в одному з найстаріших профільних науково-дослідних інститутів — інституті ім. проф. М. І. Ситенка, на кафедрі ортопедії й травматології Українського інституту вдосконалення лікарів (керівник член-кор. АМН СРСР проф. М. П. Новаченко).

Науковий інтерес Миколи Івановича був пов’язаний з патологією хребта. Він почав з азів — анатомо-топографічного обґрунтування оперативних доступів до хребта (кандидатська дисертація) і блискуче розкрив себе як вченого з проблеми остеохондрозу (докторська дисертація) та ускладнених ушкоджень хребта. Водночас це були піонерські напрями.

Професор М. І. Хвисюк — учений світового рівня із широким діапазоном наукових інтересів в ортопедії та травматології, вертебрології, педагогіці, організації охорони здоров’я.

Особисто М. І. Хвисюком і його учнями розроблено цілу низку оперативних доступів до тіл хребців, у результаті чого була видана монографія

«Оперативні доступи до тіл грудних і поперекових хребців». Уперше в СРСР М. І. Хвисюк вивчив і обґрунтував синдром нестабільності хребта, було доведено можливість управляння хребців при різних видах і ступенях зсуву (спондилолістез, переломо-вивихи хребця), розроблено цілу низку способів лікування переднього спондилолістезу. Уперше почав вивчати особливості остеохондрозу в дітей і в людей похилого віку. Ним розроблено класифікацію остеохондрозу, обґрунтовано низку оригінальних методів лікування з використанням дистракції, мануальної терапії, кріодеструкції, хемонуклеолізу, оперативних втручань.

Більша частина роботи проведена з вивчення ушкоджень хребта. Уперше обґрунтовані різні види оперативних втручань на передніх і задніх відділах хребта з використанням розроблених М. І. Хвисюком оригінальних металевих конструкцій, які знайшли поширення в багатьох країнах. Запропоновані оригінальні оперативні втручання на спинному мозку при ускладнених ушкодженнях хребта, обґрунтовані патогенетичні методи лікування пухлин хребта.

Можна з повною підставою говорити, що Микола Іванович є одним із фундаторів української вертебрології і творцем Харківської школи вертебрологів, яка й нині займає провідне місце в науковому світі. Під безпосереднім керівництвом Миколи Івановича виконано більше 45 дисертацій. Він є автором близько 600 наукових праць, у тому числі 16 монографій, більше 70 винаходів. Микола Іванович завжди відчував нові проблемні питання медицини й швидко реагував на них.

У зв’язку зі швидким розвитком вертебрології (розкриття патогенетичних проблем нестабільності хребта, остеохондрозу, редукції при ушкодженнях, стенозах, дисплазіях із застосуванням цілої низки обладнань і способів спондилодезу та ін.) в академії була відкрита перша в СРСР кафедра вертебрології для підготовки фахівців. Виникла проблема політравми, і кафедра швидко започаткувала не тільки її вивчення (опубліковано більше 100 наукових статей), але й підвищення кваліфікації лікарів — відкрито першу в СРСР кафедру швидкої невідкладної допомоги, яка почала проводити цикли тематичного вдосконалення по множинних і сполучених ушкодженнях.

Під керівництвом і за особистої участі М. І. Хвисюка в Харківській медичній академії післядипломної освіти відкрито 32 нові кафедри, зокрема перші в Радянському Союзі й Україні: підліткової медицини, поліклінічної педіатрії, медичної генетики та УЗД, неонатології, наркології, сексології тощо; створено в м. Харкові один із найбільших учбово-науково-клінічних комплексів в Україні — Салтівський медичний комплекс. Це одна із головних заслуг М. І. Хвисюка — він побудував і створив один із кращих лікувальних комплексів, який з повагою називають «Хвисюківка». До його складу входять 6 лікарень, навчально-лабораторний комплекс академії, 4 гуртожитки, патолого-анатомічний корпус, клініка для тварин. На наполегливу вимогу та за особистої участі М. І. Хвисюка за рахунок залучених коштів побудовано дитячий корпус міської офтальмологічної лікарні ім. Гіршмана; за рахунок засобів академії (Союзний бюджет) завершено будівництво корпусу обласної дитячої інфекційної лікарні та неонатального центру; для поліпшення роботи обласному онкодиспансеру передано 5-поверховий будинок гуртожитку академії; більше 100 родинам медичних працівників і вчителів Харкова виділено квартири в гуртожитках академії.

Кар’єрне зростання Миколи Івановича настільки ж стрімке, як і наукове. Він пройшов усі щаблі — асистент і доцент кафедри, заступник директора з наукової роботи, завідувач кафедри, ректор медичної академії післядипломної освіти. Попри принциповості й адміністративному талантові його завжди відрізняє людяність, уміння працювати з людьми.

Миколі Івановичу було з кого брати приклад. Його вчителями були відомі вчені М. П. Новаченко (чл.-кор. АМН СРСР) та О. О. Корж (Академік Академії медичних наук СРСР і України). А тривала робота як відповідального секретаря всесоюзного журналу «Ортопедія, травматологія й протезування» дала змогу йому постійно спілкуватися з елітою ортопедії й травматології не тільки СРСР, але й із закордонними вченими, переймаючи новизну та досвід.

Незважаючи на свою зайнятість лікувальною, науковою й адміністративною роботою, Микола Іванович брав активну участь у громадському житті: був депутатом міської й обласної рад; членом редколегії багатьох наукових видань; заснував і був головним редактором журналу «Проблеми сучасної медичної науки та освіти»; президентом Харківського медичного товариства; членом координаційної ради охорони здоров’я Харківської Облдержадміністрації.

Професор Хвисюк брав активну участь у роботі Всесоюзного та майже всіх республіканських з’їздів ортопедів-травматологів, обирався членом президій і правлінь товариств, членом Всесоюзної комісії з біомеханіки, радником-експертом комісії з радіаційного захисту населення при Верховній Раді України, членом бюро Ради північно-східного наукового центру. Неодноразово в складі офіційних делегацій Радянського Союзу та України відвідував США, Німеччину, Англію, В’єтнам, Югославію, Польщу, Сирію та інші країни. У 1979 р. був відряджений у В’єтнам для надання практичної й організаційної допомоги потерпілим у конфлікті між Китаєм і В’єтнамом (м. Лангшон).

За його ініціативи вперше в Україні організовані нові напрями в підготовці лікарів-фахівців, підвищення кваліфікації з багатьох розділів медицини з розробкою навчальних планів і програм (психотерапія, наркологія, сексологія, неонатологія, вертебрологія, швидка й невідкладна допомога, клінічні комп’ютерні технології, нові напрями в сімейній медицині та ін.). В академії створені єдині в Україні факультет сімейної медицини та факультет менеджменту в охороні здоров’я, відкриті науково-дослідна лабораторія з питань сімейної медицини, кафедра сімейної медицини. У 2002 р. відкрито Медичний коледж для підготовки медичних сестер-бакалаврів, відділення підвищення кваліфікації медичних сестер.

Заслуги Миколи Івановича оцінені науковою громадськістю як у нашій країні (дійсний член Інженерної академії України, Заслужений діяч науки й техніки України), так і за кордоном (член Міжнародної Інженерної Академії, Міжнародної кадрової Академії; визнаний людиною року в галузі медичної науки Міжнародним біографічним центром (1997 р.) і Американським біографічним інститутом (1998 р.). Має урядові нагороди СРСР і України: орден Трудового Червоного прапора, орден Дружби народів, орден «Почесна відзнака Президента України», подяка Президента України, орден за трудові досягнення IV ст., орден «За заслуги» II ст., золота медаль «За заслуги в освіті», диплом і пам’ятна медаль номінанта альманаху «Золота книга української еліти».

Микола Іванович добрий сім’янин — має двох синів, які пішли шляхом свого батька, стали відомими ортопедами-травматологами, а їх нащадки теж стали науковцями.

Професор Хвисюк у всіх професійних і ділових питаннях займає активну творчу позицію в побудові незалежної України.

Свій славний ювілей Микола Іванович зустрів повним задумів і планів на майбутнє. Щиро побажаємо йому здоров’я й успіхів для їхньої реалізації!

Ректорат Харківської медичної академії післядипломної освіти. Редколегія журналу ХМАПО «Проблеми безперервної медичної освіти та науки».

Памяти

ПАМ’ЯТІ ШАНОВНОГО ВЧИТЕЛЯ, ДОЦЕНТА КРАМНОГО ІВАНА ОМЕЛЯНОВИЧА

2 травня 2016 р. пішов із життя видатний учений, педагог, корифей дитячої рентгенології України, кандидат медичних наук, доцент кафедри рентгенології та дитячої рентгенології ХМАПО Крамний Іван Омелянович. Він народився 20 лютого 1948 р. в с. Луговики Чорнухівського району Полтавської області.
Іван Омелянович усе своє життя пов’язав із рентгенологією — в юні роки закінчив Харківський рентгеноелектротехнічний медичний технікум, працював рентгенлаборантом у Харківському НДІ загальної та невідкладної хірургії, міській лікарні No 9. Після закінчення у 1974 р. Харківського медичного інституту працював лікарем-рентгенологом, а з 1976 р. — завідувачем рентген-кабінету Харківського НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків ім. Н. К. Крупської.
Із 1983 р. І. О. Крамний працював у ХМАПО спочатку асистентом кафедри рентгенології, а  після захисту дисертаційної роботи з 1988 р. — доцентом кафедри. З 1999 по 2009 р. він обіймав посаду начальника навчального відділу академії.
Одним з  основних напрямків наукових досліджень Івана Омеляновича була променева діагностика захворювань дитячого віку. Проте лише цією проблемою коло його наукових і лікарських інтересів не обмежувалося. Практично немає такого розділу променевої діагностики, в якому б не працював Іван Омелянович, не проводив наукові дослідження, не обстежував хворих і за яким у нього немає наукових праць, патентів, розробок. Загальна кількість його наукових праць — понад 500. Про активність його як науковця свідчать видані в авторстві та співавторстві 12 монографій, отримані свідоцтва на 37 патентів, ним підготовлено понад 30 наукових посібників для лікарів-рентгенологів, 6 методичних рекомендацій, низка інформаційних листів та 6 раціоналізаторських пропозицій. Зокрема, з його ініціативи та його участю видані перший в Україні підручник державною мовою «Педіатрична рентгенологія» у 2 томах (2013), а також ціла низка монографій і посібників із діагностики захворювань легень, системи травлення та кістково-суглобової системи.
Слід зазначити, що доцент І.  О.  Крамний був ще й видатним педагогом, ним разом із суто науковими працями опубліковано понад 40 праць із методики викладання рентгенодіагностики лікарям, у тому числі й інших фахів. Він є співавтором першого в Україні посібника «Дидактичні проблеми післядипломної освіти радіологів-діагностів».
Він надавав велику допомогу під час навчання аспірантів, клінічних ординаторів, у виконанні кандидатських дисертацій викладачам кафедри (професорові І. О. Вороньжеву, доцентам М. О. Бортному, Р. Ю. Чуриліну, В. В. Шаповаловій, Ю. А. Коломійченку та ін.).
Іван Омелянович був не лише вдумливим науковцем і талановитим педагогом, він постійно дбав про підвищення фахового рівня лікарів-рентгенологів та про поліпшення допомоги практичній охороні здоров’я.
Для цього за його участю було підготовлено навчальні плани і програми, проводилися цикли тематичного удосконалення з рентгенодіагностики за багатьма профілями: захворювань органів дихання та середостіння, невідкладної діагностики захворювань різних органів і систем. Окрім того, підготовлено навчальний план циклу тематичного удосконалення, проведено цикл і видано вперше в Україні методичні рекомендації для підготовки керівників інтернів на заочних базах (2008).
Доцент І. О. Крамний був незмінним учасником з’їздів із рентгенодіагностики як СРСР, так і України, часто виступав із програмними доповідями. Його лекції, семінари та практичні заняття завжди відзначалися своєю чіткістю, конкретністю, логічною завершеністю, послідовністю, глибиною викладення матеріалу та артистизмом. Заняття, які проводив І. О. Крамний, були прекрасною школою для молодих викладачів.
Незважаючи на велику зайнятість, Іван Омелянович багато часу приділяв громадській роботі. Близько 25 років він виконував обов’язки головного позаштатного спеціаліста з дитячої рентгенології головного управління охорони здоров’я ХОДА, був членом атестаційної комісії, членом редколегії журналу «Радіологічний вісник». До останнього часу він був членом конкурсної комісії ХМАПО, заступником голови внутрішньовузівської інспекційної комісії, а також комісії з експертизи та якісної оцінки навчальної та навчально-методичної літератури ХМАПО.
І. О. Крамний користувався заслуженим авторитетом і повагою серед колег та пацієнтів. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я», почесними грамотами обласного і міського відділу охорони здоров’я, МОЗ України.
Іван Омелянович був скромною, дуже доброзичливою, безкорисною і водночас принциповою людиною, яку любили й поважали не лише хворі, лікарі й співробітники, а й увесь рентгенологічний і медичний загал області та України. Йому були притаманні велика працелюбність і працездатність, компетентність та професіоналізм. Залишений ним науковий спадок ще багато десятиліть служитиме людям.
Для усіх тих, хто багато років працював поряд з Іваном Омеляновичем, він був і залишиться взірцем доброї, порядної, розумної і талановитої людини, до якої завжди можна було звернутися за порадою, по допомогу. Ми навчалися в нього відданості своїй справі, педагогічній майстерності, вмінню знаходити єдине справедливе рішення в будь-яких ситуаціях. Ми свято зберігаємо пам’ять про нашого Вчителя, бережемо, примножуємо та розвиваємо всі закладені ним традиції. Світла пам’ять про Івана Омеляновича Крамного назавжди залишиться в наших серцях.
Колективи кафедр рентгенології та дитячої рентгенології, променевої діагностики ХМАПО.