Политика и стратегия в области здравоохранения

АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ РАЗВИТИЯ СИСТЕМЫ ОБЩЕСТВЕННОГО ЗДОРОВЬЯ В УКРАИНЕ

Представлены основные направления развития системы общественного здоровья, значение отдельных составляющих в профилактике инфекционной и неинфекционной патологии на раз- личных территориях и среди различных групп населения. Рассматриваются вопросы влияния социальных условий и факторов внешней среды на здоровье населения с целью усовершенствования и оптимизации методов профилактики. Показан международный уровень деятельности в сфере охраны здоровья, отражены вопросы законодательства организации семейной медицины, системы деятельности общественного здоровья. Приведены основные правовые и организационные механизмы в сфере здоровья на международном и национальном уровне. Освещены вопросы системы общественного здоровья в практике охраны здоровья населения, вопросы мониторинга состояния здоровья с реальной оценкой полученных результатов. Кроме того, указаны подходы по подготовке и переподготовке врачей в учреждениях последипломного образования по специальности «Общественное здоровье».

Медицинское образование

ПРОБЛЕМЫ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА И РАЗВИТИЕ ПЕРЦЕПТИВНОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНТОВ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ

Наш стремительный век предъявляет огромные требования к психике человека, к тем потенциальным возможностям, заключенным в процессах перцепции (восприятие, память, мышление). В основе сложного процесса построения образа восприятия лежат системы внутрианализаторных и межанализаторных связей. Восприятие это система перцептивных действий, и овладение ими требует специального обучения и практики.

В сфере перцептивных действий имеются четыре уровня: выявление, различение, идентификация и познание. Первые два относятся к перцептивным действиям, их конечный результат формирование перцептивного образа эталона. А последние два к познавательным действиям. Для познания обязательно сопоставление и идентификация. Идентификация отождествление двух стимулов, воспринимаемых одновременно или отождествление непосредственно воспринимаемого стимула с эталоном, хранящимся в памяти.

Современные проблемы медицины

РОЛЬ МАРКЕРОВ ВОСПАЛЕНИЯ ПРИ НАРУШЕНИЯХ КОСТНОГО РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ

Харьковская медицинская академия последипломного образования

Изучена роль маркеров воспаления (на примере рецепторного антагониста интерлейкина-1 и галектина-3) в регуляции процессов костного ремоделирования при различных экспериментальных моделях его нарушений. Обнаружено снижение плотности кости в экспериментальных группах животных по сравнению с контрольной группой. В сыворотке крови экспериментальных животных наблюдался дисбаланс уровней про- и противовоспалительных цитокинов, который обусловлен совокупным эффектом действия провоспалительных цитокинов и глюкокортикоидов. Изученные маркеры воспаления и выявленная между ними связь свидетельствуют о важной роли этих маркеров как в развитии воспаления, так и в процессах нарушения костного ремоделирования.

Дискуссии

Развитие аксиологического потенциала руководителей в профессиональном сообществе врачей и педагогов

Харьковская медицинская академия последипломного образования
Сформулированы определение и структура аксиологического потенциала в понимании авторов. Изложена проблема определения базовых ценностей руководителя и лидера, а также развития аксиологического потенциала в профессиональной деятельности врачей и педагогов.

Научные обзоры и клинические лекции

СОВРЕМЕННЫЕ ВЗГЛЯДЫ НА ОБЕЗБОЛИВАНИЕ РОДОВ

Обезболивание родов направлено на обеспечение комфортных условий для роженицы, способствует предотвращению нарушений родовой деятельности. Боль легче переносится, если у пациентки есть уверенность в правильном понимании процесса родов. За последние 15 лет значительно изменились взгляды на обезболивание родов. В литературе все чаще предлагают использование регионарных методов аналгезии, несмотря на инвазивность и целый ряд осложнений. В обзорной статье представлены данные о природе родовой боли, ее влиянии на центральную нервную систему, что стимулирует синтез и выделение в кровь окситоцина, катехоламинов, эндогенных опиоидных пептидов, которые обеспечивают физиологические изменения во время родов. Несмотря на физиологичность, родовая боль может стать причиной переутомления, снижения болевого порога, порождает тревогу, страх, стресс, перестает быть физиологичной, требует оценки степени боли и определяет необходимость обезболивания. Приведены данные о разнообразии методов обезболивания родов, правильный выбор метода, его преимущества и недостатки, предложены для рассмотрения новые методики обезболивания.

В помощь врачу-практику

НАИБОЛЕЕ ВАЖНЫЕ ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ У ДЕТЕЙ С НЕВРОЗОПОДОБНЫМ ЭНУРЕЗОМ

ГУ «Институт неврологии психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков

Представлены результаты собственного комплексного клинического обследования 90 детей с неврозоподобным энурезом (66 мальчиков, 24 девочки). Ведущую роль в возникновении неврозоподобного энуреза играют различные пре-, пери- или ранние постнатальные органические поражения, влияющие на работу головного мозга, имеющие объективный характер и фиксирующиеся при измерении биоэлектрической активности головного мозга методом электроэнцефалографии; установлено наличие закономерностей в гендерном распределении основных диагностических признаков, что свидетельствует о необходимости дифференцированного подхода к выбору терапевтической тактики. У пациентов мужского пола статистически более часто наблюдается выраженное доминирование пароксизмальных проявлений, сопровождающихся соответствующими электроэнцефалографическими изменениями, свидетельствующие о задержке процессов созревания структур головного мозга. Для таких пациентов целесообразно проведение курсов нейрометаболической терапии, что в авторской врачебной практике подтверждается положительной клинической и электроэнцефалографической динамикой течения заболевания.

Трибуна молодого учёного

РОЛЬ ЭМОЦИОНАЛЬНО-АФФЕКТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ И ЛИЧНОСТНЫХ ЧЕРТ В ФОРМИРОВАНИИ РАЗНОЙ СТЕПЕНИ ПРИВЕРЖЕННОСТИ К ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ ПАРАНОИДНОЙ ШИЗОФРЕНИЕЙ

Представлены результаты исследования эмоционально-аффективных изменений и личностных особенностей при формировании разной степени приверженности к терапии нейролептиками/антипсихотиками у 112 мужчин, больных параноидной шизофренией. Показана целесообразность изучения объективных патопсихологических параметров с помощью тестовой методики Люшера и опросника Кеттелла для установления изменений, связанных с психической дезадаптацией пациентов во время лечения. Изучение состояния эмоциональной сферы и личностных особенностей пациентов с указанной патологией дало возможность установить объективные признаки аффективного дискомфорта и определенные черты индивидуальности, которые в наибольшей мере находили отражение у пациентов с низким уровнем приверженности к терапии. Полученные данные определяют патологическую суть состояний больных, что необходимо для выбора методов психокоррекции.

Юбилеи

ІЗ НАГОДИ ЮВІЛЕЙНОГО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПРОФЕСОРА РОМАЄВА СЕРГІЯ МИКОЛАЙОВИЧА

Как дружно рубили канаты, И вдаль уходила земля,

И волны нам пели, и каждый пятый,

как правило, был у руля.

Ці рядки з відомої пісні стали змістом життя професора, відомого науковця Ромаєва Сергія Миколайовича. Погодьтеся, минуле століття подарувало не лише еру відкриттів, наукових галузевих досягнень, воно подарувало людей, які навчилися й уміють працювати, цілком віддавати себе людям. Приємно, що такі люди є поруч. Саме в професора Сергія Миколайовича Ромаєва нині свято.

Настала 70 весна в житті відомого вченого, організатора, доброї, щирої людини. Здається, не кожен із нас може бути одночасно й талановитим науковцем, визнаним лектором, і гарним чоловіком, батьком та дідусем.

Основним напрямком роботи професора Сергія Миколайовича Ромаєва є розробка та обґрунтування вживання зшиваючих апаратів, лазерних, світлодіодних у хірургічній практиці.

24 травня 2017 р. відзначено ювілей відомого вченого, доктора медичних наук, професора Сергія Миколайовича Ромаєва. Колеги й інтерни знають його як просвітителя, лектора, вченого, громадського діяча та просто гарного співрозмовника, душевну, добру людину. Він пройшов шлях від поставленої мети до вагомих досягнень у своїй справі, використовуючи власні зусилля, допитливість та одвічний пошук. Сергій Миколайович упевнено йде шляхом учителя, який відкриває стежинки для спадкоємців наукової творчості в хірургії. Він навчає своїх учнів бути гідними фахівцями в обраній галузі медицини, з уважністю та повагою ставитися до людей, завжди пам’ятати лікарський обов’язок, дбайливо ставитися до своєї спеціальності, намагаючись зберегти головне високопрофесійний підхід до кожного пацієнта. Сергій Миколайович Ромаєв народився 24 травня 1947 р. у м. Дзержинський Горьківської області в родині лікарів. Працювати майбутній учений почав у студентські роки фельдшером, а згодом лікарем станції швидкої та невідкладної медичної допомоги. Одразу після закінчення Харківського медичного інституту (1965–1971) служив лікарем у рядах Радянської Армії. А у 1974 р. після строкової служби обійняв посаду асистента кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Українського інституту удосконалення лікарів, де він працював з 1974 до 1995 р. Успіхи в навчанні, сумління й наплегливість, професійні здібності й порядність дали змогу молодому фахівцю успішно захистити кандидатську дисертацію у 1980 р. за темою: «Обоснование к применению механического шва при операциях на органах женского таза», а 1995 р.— докторську дисертацію за темою: «Применение СО2‑лазера при оперативных вмешательствах на органах женского таза».

У 1996 р. Сергій Миколайович обійняв посаду професора кафедри ендоскопії, хірургії та топографічної анатомії Харківської медичної академії післядипломної освіти. У цей період С. М. Ромаєв обґрунтовував доцільність використання зшиваючих апаратів у хірургічній практиці. Це був лише початок наукової творчості майбутнього відомого вченого й лікаря. У 2004–2005 рр.— декан хірургічного факультету, а в 2006–2008 рр.— проректор із наукової роботи ХМАПО. Втім, справжня наука вимагає, аби будь‑які теоретичні припущення підтверджувалися практичними результатами. З’ясування доцільності використання лазера в хірургічній практиці лікаря стало змістом наукової діяльності вченого. Ним доведено значущість фотодинамічної терапії. Уперше були запроваджені в практичну охорону здоров’я методологічні підходи до використання лазера під час хірургічного втручання, а також можливість прогнозування перебігу хвороби після використання світлодіодних апаратів. Учений ініціював три важливих галузевих науковомедичних форуми: дві міжнародні конференції з наукових підходів до практичного використання лазера в хірургії (м. Черкаси, 2014, 2016) та семінар із міжнародною участю з використання фотодинамічної терапії в медицині (м. Черкаси, 2015).

Особисто вперше видатним науковцем було запроваджено й утілено програму з оптимізації хірургічних утручань. С. М. Ромаєв є автором 6 монографій, 15 патентів та 250 наукових праць. Під його керівництвом виконано п’ять дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук та дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук.

Сергій Миколайович зразковий сім’янин, любов до медицини та атмосфера високої гуманності домінує в родині лікарів Ромаєвих. Мати Сергія зуміла прищепити синові повагу до праці, допитливість, щирість до людей. Напевно, ця виплекана матір’ю‑лікарем людяність і визначила його життєвий вибір. Естафету лікарської родини продовжила жінка Сергія Миколайовича Вікторія Петрівна Ромаєва, доцент ХМАПО, акушер‑гінеколог, яка є супутницею та вічною музою вченого.

Від усієї душі хочеться побажати ВАМ, ШАНОВНИЙ ПРОФЕСОРЕ, творчої наснаги для подальших наукових звершень і відкриттів, міцного здоров’я, родинного тепла й затишку!

Завідувач кафедри, д-р мед. наук, доц. Багмут Ірина Юріївна

 

Памяти

ПАМ’ЯТІ ШАНОВНОГО ВЧИТЕЛЯ, ДОЦЕНТА КРАМНОГО ІВАНА ОМЕЛЯНОВИЧА

2 травня 2016 р. пішов із життя видатний учений, педагог, корифей дитячої рентгенології України, кандидат медичних наук, доцент кафедри рентгенології та дитячої рентгенології ХМАПО Крамний Іван Омелянович. Він народився 20 лютого 1948 р. в с. Луговики Чорнухівського району Полтавської області.
Іван Омелянович усе своє життя пов’язав із рентгенологією — в юні роки закінчив Харківський рентгеноелектротехнічний медичний технікум, працював рентгенлаборантом у Харківському НДІ загальної та невідкладної хірургії, міській лікарні No 9. Після закінчення у 1974 р. Харківського медичного інституту працював лікарем-рентгенологом, а з 1976 р. — завідувачем рентген-кабінету Харківського НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків ім. Н. К. Крупської.
Із 1983 р. І. О. Крамний працював у ХМАПО спочатку асистентом кафедри рентгенології, а  після захисту дисертаційної роботи з 1988 р. — доцентом кафедри. З 1999 по 2009 р. він обіймав посаду начальника навчального відділу академії.
Одним з  основних напрямків наукових досліджень Івана Омеляновича була променева діагностика захворювань дитячого віку. Проте лише цією проблемою коло його наукових і лікарських інтересів не обмежувалося. Практично немає такого розділу променевої діагностики, в якому б не працював Іван Омелянович, не проводив наукові дослідження, не обстежував хворих і за яким у нього немає наукових праць, патентів, розробок. Загальна кількість його наукових праць — понад 500. Про активність його як науковця свідчать видані в авторстві та співавторстві 12 монографій, отримані свідоцтва на 37 патентів, ним підготовлено понад 30 наукових посібників для лікарів-рентгенологів, 6 методичних рекомендацій, низка інформаційних листів та 6 раціоналізаторських пропозицій. Зокрема, з його ініціативи та його участю видані перший в Україні підручник державною мовою «Педіатрична рентгенологія» у 2 томах (2013), а також ціла низка монографій і посібників із діагностики захворювань легень, системи травлення та кістково-суглобової системи.
Слід зазначити, що доцент І.  О.  Крамний був ще й видатним педагогом, ним разом із суто науковими працями опубліковано понад 40 праць із методики викладання рентгенодіагностики лікарям, у тому числі й інших фахів. Він є співавтором першого в Україні посібника «Дидактичні проблеми післядипломної освіти радіологів-діагностів».
Він надавав велику допомогу під час навчання аспірантів, клінічних ординаторів, у виконанні кандидатських дисертацій викладачам кафедри (професорові І. О. Вороньжеву, доцентам М. О. Бортному, Р. Ю. Чуриліну, В. В. Шаповаловій, Ю. А. Коломійченку та ін.).
Іван Омелянович був не лише вдумливим науковцем і талановитим педагогом, він постійно дбав про підвищення фахового рівня лікарів-рентгенологів та про поліпшення допомоги практичній охороні здоров’я.
Для цього за його участю було підготовлено навчальні плани і програми, проводилися цикли тематичного удосконалення з рентгенодіагностики за багатьма профілями: захворювань органів дихання та середостіння, невідкладної діагностики захворювань різних органів і систем. Окрім того, підготовлено навчальний план циклу тематичного удосконалення, проведено цикл і видано вперше в Україні методичні рекомендації для підготовки керівників інтернів на заочних базах (2008).
Доцент І. О. Крамний був незмінним учасником з’їздів із рентгенодіагностики як СРСР, так і України, часто виступав із програмними доповідями. Його лекції, семінари та практичні заняття завжди відзначалися своєю чіткістю, конкретністю, логічною завершеністю, послідовністю, глибиною викладення матеріалу та артистизмом. Заняття, які проводив І. О. Крамний, були прекрасною школою для молодих викладачів.
Незважаючи на велику зайнятість, Іван Омелянович багато часу приділяв громадській роботі. Близько 25 років він виконував обов’язки головного позаштатного спеціаліста з дитячої рентгенології головного управління охорони здоров’я ХОДА, був членом атестаційної комісії, членом редколегії журналу «Радіологічний вісник». До останнього часу він був членом конкурсної комісії ХМАПО, заступником голови внутрішньовузівської інспекційної комісії, а також комісії з експертизи та якісної оцінки навчальної та навчально-методичної літератури ХМАПО.
І. О. Крамний користувався заслуженим авторитетом і повагою серед колег та пацієнтів. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я», почесними грамотами обласного і міського відділу охорони здоров’я, МОЗ України.
Іван Омелянович був скромною, дуже доброзичливою, безкорисною і водночас принциповою людиною, яку любили й поважали не лише хворі, лікарі й співробітники, а й увесь рентгенологічний і медичний загал області та України. Йому були притаманні велика працелюбність і працездатність, компетентність та професіоналізм. Залишений ним науковий спадок ще багато десятиліть служитиме людям.
Для усіх тих, хто багато років працював поряд з Іваном Омеляновичем, він був і залишиться взірцем доброї, порядної, розумної і талановитої людини, до якої завжди можна було звернутися за порадою, по допомогу. Ми навчалися в нього відданості своїй справі, педагогічній майстерності, вмінню знаходити єдине справедливе рішення в будь-яких ситуаціях. Ми свято зберігаємо пам’ять про нашого Вчителя, бережемо, примножуємо та розвиваємо всі закладені ним традиції. Світла пам’ять про Івана Омеляновича Крамного назавжди залишиться в наших серцях.
Колективи кафедр рентгенології та дитячої рентгенології, променевої діагностики ХМАПО.